Самоідентичність як засіб вираження свідомості та етичного самоствердження відповідальної особистості. Визнання індивідуальної особистості іншими людьми як основа стійкої ідентичності. Здоровий глузд та самокритичність особистості, обмеження свободи.

Розробка моделі особистісно орієнтованої освіти. Визначення співвідношення вірогіднісного саморозвитку та керованого розвитку особистості в освітньому процесі. Основні детермінанти оптимізації розвитку особистісно орієнтованої освіти в Україні.

Сутність основних засад культурофілософського аналізу феномену особистості в соціокультурному просторі нинішнього суспільства. Специфіка сучасних трансформаційних процесів в українському освітньому середовищі. Характеристика перспектив розвитку освіти.

Сучасні підходи до розвитку співвідношення "особистість-інформація" в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі. Методологія оптимізації в системі "інформація-знання". Застосування соціальної інформації на теренах інформаційного суспільства.

Визначення філософського аспекту наукового терміну інтернетизації. Розгляд та характеристика умов процесу інформатизації освіти з точки зору кібернетичної теорії. Дослідження особливостей розвитку та саморозвитку особистості в процесі інтернетизації.

Дослідження проблеми становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки. Аналіз сутності та змісту ціннісної парадигми соціуму перехідного періоду. Складові сучасної концепції особистості як цінності громадянського суспільства.

Процеси становлення особистості як суб’єкта глобалізаційних процесів. Характер розгортання конфліктів як на глобальному, так і на особистісному рівнях. Особливості формування глобальної ідентичності особистості, з урахуванням національної специфіки.

Українська національна ідея та концепція особистісного буття Володимира Сабадухи. Аналіз української національної ідеї. Філософські засади та теоретичні передумови особистісної та безособистісної парадигм буття людини в історії філософії та культури.

Процеси самореалізації особистості в контексті духовної ситуації суспільства. Інтеграція філософських і релігійних уявлень про людину у концепції розвитку особистості на основі наукової інтерпретації положень світської та християнської антропології.

Аналітика теоантропологічних аспектів спілкування в концепції сучасного грецького богослова Яннараса з позицій співвідношення "особистість-спільнота". Інтерсуб’єктивний характер запропонованої ним моделі спілкування та відносин у християнській громаді.

Місце проблеми людини у філософії. Проблема налагодження гармонійних взаємозв'язків особистості та суспільства. Що таке особистість. Соціальні, культурні, моральні, естетичні, психологічні риси особистісті. Формування ціннісних орієнтацій особистості.

Дослідження проблеми становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки. Формування самостійної поведінки, яка неможлива без створення "приватних схем". Характеристика індивідуального бачення світу та відчуття себе мікрокосмосом.

Проблема становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки в рамках загальнофілософських теорій від Античності до Відродження. Схеми та зразки середньовічної особистості як світоглядна основа для європейської цивілізації.

Відповідність філософії християнській ортодоксії середньовічної доби. Роль синергійного зв’язку індивідуального зусилля особистості творця з надлюдським даром в процесі становлення особистості як творчості. Обґрунтування змісту феномену творчості.

Віхи життєпису Тетяни Анатоліївни, риси її наукового стилю йдеться в першому розділі "Шанувально-критичний дискурс. Спогади". Дослідження сутності проблематики колективної монографії "Полігранна філологія без кордонів". Державна мова і мовна політика.

Розгляд природного і надприродного боку існування особистості. Теологічна інтерпретація "антропного принципу", можливість гармонізації доброчесності і щастя як вищого орієнтира на шляху морального самовдосконалення. Аналіз "феноменального" світу природи.

Дослідження проблеми цінності особистості в українській філософській думці з часів Київської Русі до сучасності. Аналіз ідей Г.С. Сковороди, П.Д. Юркевича, П. Копніна щодо цінності особистості. Огляд ґенези уявлень про творчу активність особистості.

В роботі досліджено сходження людини до особистості у свідомості суспільства, сучасне розуміння особистості в системі соціогуманітарного знання. Приділена увага розгляду взаємозв’язків категорій: "людина" – "індивід" – "індивідуальність" – "особистість".

Співвідношення душі, духу та духовності в дискурсі постмодернового соціокультурного поля України. Висвітлення релігійного-антропологічного погляду філософа В.Ф. Войно-Ясенецького. Концепція "духовної енергії" у трихотомічній основі людської сутності.

Розкрито філософські підходи античного світорозуміння щодо розкриття сутнісного змісту душі. На основі аналітичного огляду праць Платона та Аристотеля висвітлено перехід від метафізичного до фізичного, від безсмертного в смертне, від душі до психіки.

Огляд аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу. Аналіз аксіологічних ідей цього історичного періоду. Осмислення аксіологічних міркувань Ренесансу, скептичної філософії, раціональної філософії, сенсуалістичної філософії.

Аналіз творчої спадщини та герменевтики Г. Сковороди. Визначення ставлення українського поета до біблійних чудес. Трактування Біблії філософом в просвітницькому дусі. Використання автором алегорій, знаків і символів в своїй естетико-художній системі.

Блаженний Августин - один з найвеличніших отців Церкви. Дослідження і вивчення особистості богослова, його вчення. Створення першої цілісної системи християнської філософії. Згода віри і розуму. Онтологічне вчення про Бога, абстрактне буття людини.

Характеристика викладання логіки в духовних навчальних закладах України. Основні ознаки логічних поглядів О.М. Новицького. Застосування математичних позначень в роботі П.Д. Юркевича. Аналіз наукової спадщини професорів Київської духовної академії.

Герменевтика як наука про розуміння смислу мовленнєвих творів та мистецтво тлумачення, спрямоване на виявлення істинного смислу тексту. Важливий ресурс формування мовної особистості, яка володіє здатністю викладати свої думки в усній чи писемній формі.

Вивчення процесів самоорганізації в синергетиці на основі сприйняття і розвитку методологічних традицій та матеріалістичної діалектики. Дослідження відкритих та складних систем, до яких належать: людина та суспільство, публічна влада та держава.

Логічний позитивізм або логічний емпіризм (М. Шлік, Р. Карнап, Г. Райхенбах). Сцієнтичні напрями у зарубіжній філософії XX ст. (неопозитивізм та постпозитивізм). Відмінні риси релігійної філософії XX ст. - неотомізму, теософії, вчення "живої етики".

Контрактуалістська складова уявлень про суспільну угоду. Суть її легітимувально-обмежувального сенсу та органічного зв’язку з ідеєю прав людини. Інтеркультурний сенс в якості засади та непересічного способу існування форм суперечливого, кризового буття.

Дослідження екзистенціальної теології як культурологічного синтезу постекзистенціалістського мислення. Інтерпретація вторгнення класичного екзистенціалізму до сфери сучасного гуманітарного знання. Практика модернізації богослов'я релігійними мислителями.

Аналіз концепції людського буття в екзистенціалізмі, що спирається, передусім, на фундаментальну онтологію Гайдеггера. Гуманітарно-антропологічна орієнтація екзистенціальної філософії. Аспекти американського, французького та "діалогічного" персоналізму.