Проведення комплексного аналізу трансформації сучасної масової культури через зміни комунікативного мережевого простору. Принцип незавершеності, дефрагментації, симуляції та активізації споживацьких інтенцій. Медіа-візуальні аспекти картини реальності.

Аналіз філософсько-освітнього змісту поняття "самореалізація особистості". Основні характеристики самореалізації особистості як цілі практичної освітньої діяльності. Соціокультурний та особистісний контекст упровадження самореалізації особистості.

Спільнота як етична субстанція, в якій особистість знаходить моральне задоволення. Знайомство з особливостями методологічних засад німецької історичної школи політекономії. Мораль і релігія як головні фактори духовного відтворення продуктивних сил.

Передумови розвитку моралі - гуманізація всіх сфер життя суспільства і людства загалом, стосунків між людьми і ставлення людини до природи, подолання глобальних загроз. Ігнорування законів існування і розвитку природи, таємниць буття людської особистості.

Аналіз сутності комунікації у науці. Характеристика форм наукової комунікації. Аналіз еволюції наукового журналу як засобу обміну інформацією. Дослідження особливостей функціонування новітніх систем наукових комунікацій в епоху інформатизації суспільства.

Поняття трансцендентного в некласичній філософії. Проблема трансцендентного у ХІХ–ХХ ст. Розроблення неокантіанської аксіології. Теорія пізнання як наука про трансцендентні цінності. Завдання трансцендентальної філософії. Феноменологія Е. Гуссерля.

Дослідження проблеми трансцендентного у неокантіанстві, феноменології, філософії життя та екзистенціалізмі. Розробка вчення про цінності як одну із форм прояву трансцендентного. Оцінка внеску Г. Ріккерта у розроблення неокантіанської аксіології.

Наділення культурно-історичних типів розвитку людства унікальними формами втілення своєї сутності в буття - риса філософського вчення М. Данилевського. Соціальна нерівність та жорстка вертикаль влади - сфери виявлення органіцизму за К. Леонтьевим.

Розгляд сутнісних ознак правосвідомості селян та встановлення факторів, що впливають на її стан. Обґрунтування необхідності вжиття заходів на державному рівні, спрямованих на подолання правового нігілізму шляхом підвищення правової свідомості громадян.

Соціокультурна динаміка, багатомірні та складені процеси під тиском умов глобалізації. Обумовлення великої "відкритості" культур та соціальних середовищ. Порушення традиційних форм суспільної життєдіяльності та трансформація феномену маргінальності.

Соціокультурна динаміка початку ХХІ ст. Розуміння маргінальності як соціальної та духовної позиції в різні історичні епохи від античної традиції впритул до ХІХ століття в європейській цивілізації. Значення маргінальності з точки зору соціальної філософії.

Досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХІ ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв’язком із математикою.

Поширення ідей західних філософських концепцій. Виникнення нових напрямів розвитку гуманітарної думки. Ідеї Володимира Вернадського. Погляди Г. Сковороди, суспільно-політичні позиції Кирило-Мефодіївського братства, методологічні засади природознавства.

Традиція розуміння поняття: доведення у вузькому та широку значенні. Тлумачення поняття "доведення", що запропоноване В. Карповим в роботі "Систематичний виклад логіки". Структурні компоненти доведення, які визначаються в підручниках радянського періоду.

Тлумачення поняття "доведення", що запропоноване В. Карповим в роботі "Систематичний виклад логіки", особливості логічної концепції В. Карпова: доведення як ланцюга з однорідних силогізмів, що наближує його до першої традиції визначення цього поняття.

Аналіз поглядів філософа Срібного віку Л. Шестова на сутність віри, її ознаки та можливість її здійснення в духовному житті людини. Співвідношення віри та розуму, розуміння істини й необхідності, науки і філософії в контексті екзистенціального вчення.

Основні методологічні засади дослідження соціалізації на сучасному етапі суспільного розвитку. Характеристика головних механізмів становлення індивіда. Визначення соціальних рис нового типу особистості та основні цінності інформаційного суспільства.

Виявлення системної динаміки процесів соціокультурного інтегрування суспільства. Аналіз їх прояву на структурно-конфігуративному рівні соціокультурного цілого, на різностадійних рівнях перетворень соціокультурної моделі. Циклічна динаміка ідентифікування.

Виявлення динамічних особливостей соціокультурного ідентифікування в ході логіко-філософського обґрунтування концепції соціокультурного ідентифікування суспільства. Характеристика кризування соціокультурної системи та прояву тенденцій реінтеграції.

Мелетій Смотрицький як відомий блискучий полеміст першої третини XVII століття. Критика певних церковних структур та їх представників. Розгляд семантики полонізму. Особливості тогочасного трактування слова "послушенство". Витоки ідентифікації православ'я.

Аналіз філософсько-світоглядного конфлікту феміністської і гендерної теорій. Характеристика гендерного дискурсу у контексті філософії постмодерну, основ становлення гендерної теорії. Основні аспекти взаємодії філософії постмодернізму і гендерної теорії.

Огляд особливостей комунікативного дискурсу в умовах сучасності, їх впливу на прояви відчуження й можливості його подолання. Аналіз процесу комунікації, що набуває значення універсальної реальності суспільного буття. Відновлення аутентичних комунікацій.

Теорія побудови Всесвіту І. Канта. Філософська спадщина Й. Фіхте. Вчення про свободу й абсолютне "Я". Філософія тотожності й одкровення Ф. Шеллінга. Система "абсолютного ідеалізму" Г. Гегеля з діалектичним підходом. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

Сутність та види італійського постмодернізму. Виявлення його своєрідності та певної спорідненості зі смисловими зацікавленнями української культури. Концепція "слабкого мислення", "нео-парменідизм", переплетіння та єдність із мистецтвом і публіцистикою.

Визначення специфіки тематизації поняття "ідентичність" у трасцендентальній філософії. Криза ідентичності як зворотній бік інтегративних процесів. Узалежнення можливості ідентичності від можливості повторення. Власна національно-культурна ідентичність.

Вивчення світогляду В. Короленка та концептів філософсько-рецептивного сприйняття ним проблеми буття людини у працях філософів. Аналіз творів мислителя із філософсько-світоглядною проблематикою. Філософські проблеми, що висвітлені в роботах В. Короленка.

Аналіз філософсько-методологічних питань функціонування українського суспільства та формування ефективних стратегій соціального пізнання. Нові концепції розуміння матеріального та духовного життя суспільства. Зміни в осмисленні суспільного буття.

Змістовні характеристики трансформації пропаганди як інструменту впливу, її руйнівна, так і конструктивна роль у суспільстві метамодерну. Позитивна функція пропаганди як техніки суспільного об’єднання, підсилення віри та забезпечення соціальної гармонії.

Ґенеза раціоналістичних течій духовних християн в Україні, джерела його віровчення та форми ідеологічної трансформації. Аналіз його доктринально—інституційних моделей і міжкультурних взаємодій. Особливості віровчення організації і її вплив на суспільство.

Особливість менталітету українців як підґрунтя формування феномену національного героїзму. Розвиток героїчної особистості від vita minima до vita heroica в дослідженнях О. Кульчицького. Позитивне бачення героїзму у вітчизняному соціокультурному просторі.