Виникнення соціальних утопій, в рамках яких отримали теоретичну розробку принципи соціальної справедливості. Їх переосмислення у відповідності до нових соціальних умов, яке відбувалося у тісному зв’язку з розумінням природи суспільства і політичної влади.

Осмысление патриотизма и сопутствующих ему феноменов через призму теории сознания Ф. Василюка. Типология уровней функционирования сознания. Сравнение процесса возникновения и перехода на новый регистр сознания и один из методов патриотического воспитания.

Аксиологическая сфера города, выраженная в форме переживания города и обретения смысла человеком. Его трактование как бытийной формы жизненного и культурного освоения. Проявление сущности города в процессе функционирования системы "человек–город".

Розробка філософсько-концептуальних засад перекладу як культурної практики. Вивчення історико-культурних проблем практики перекладу філософських текстів. Генезис філософії перекладу в історико-культурному контексті Західної Європи, України та Росії.

Анализ утраты человеческого биологического тела в результате перемещения мозга (сознания, личности) в кибернетическом организме, что ведёт к возникновению психической травмы. Изучение возможности принятия киборгом идентичности человека до киборгизации.

Нанесення поразки противнику і досягнення однією із воюючих сторін політичних і воєнно-стратегічних цілей війни постіндустріальної епохи. Порушення принципу конвенціальності взаємодії країн у світі. Соціально-філософський аналіз феномену перемоги.

Особливості парадигми діалогу культур в умовах глобальної комунікації, інформаційної революції та в періоди кризи. Дослідження впливу міжкультурної комунікації для ефективної розбудови сучасних міжнародних відносин на основі взаємоповаги й толерантності.

Лінгвістичний і стилістичний аналіз філософської рефлексії на матеріалі полемічної публікації М.О. Бердяєва. Синтаксис, стилістика, логіка аргументації російського філософа. Звинувачення М.О. Бердяєвим його опонента з точки зору православної догматики.

Квалиа — субъективный опыт, который не поддается трансляции в физических терминах. Характеристика специфических особенностей философской теории сознания немецкого мыслителя Томаса Метцингера. Содержание ментальных состояний в учении интернализма.

Особенности современного бытия человека в мире. Переосмысление понимания права, новые способы осуществления его функций. Экспликация герменевтических принципов и семантических методов смысловой интерпретации из области истории, литературы, искусства.

Философское выражение стремления к интелектуальной и культурной атмосфере в средние века. Понятия природы, науки и действия. Решение вопросов, связаных с истиной посредством теологии. Работа И. Севильского "Начала" как первое энциклопедическое сочинение.

Изучение феномена, представляющего культуру просьюмеризма как особого типа товаропроизводства. Анализ производственной парадигмы, обусловливающей онтологического статуса просьюмерства. Изучение формирования производственных отношений в цифровую эпоху.

Анализ некоторых из современных философских концепций, касающихся воззрений на природу времени, свойственных эпохе постмодерна. Вывод о существенной трансформации современных темпоральных представлений в сравнении с классической философской моделью.

Биография и основные идеи немецкого философа конца XIX века Фридриха Ницше. Проблема смысла существования отдельного человека. Этика философских трудов Ф. Ницше. Призывы к "переоценке ценностей" европейской культуры в работе "Так говорил Заратустра".

Витоки історицизму в елліністичній та іудео-християнській філософсько-історичній традиції. Розробка концепту "сцена історії", який означає історицистське сприйняття історії в філософській думці Модерну. Характер і проблеми переоцінки цінності історії.

Виявленя взаємозв’язку філософського та педагогічного знання у межах становлення окремішнього напрямку сучасних наукових досліджень філософії педагогіки. Аналіз природи існування перетворених форм через призму формотворчості людської діяльності.

Проблеми виховання як процес формування людини зі всебічним врахуванням та залученням вирішуючих спромог методології перетворених форм. Взаємозв’язок філософського та педагогічного знання у межах становлення окремішнього напрямку наукових досліджень.

Глобалізаційні умови як новітнє середовище, що змінює розгортання процесів маргіналізації і формування станів перехідності. Споживання речей в якості мети, сенсу та міри щастя як категорії якості життя – наслідок розповсюдження філософії споживацтва.

Проблемы управления социо-технической динамикой, безопасности сложных в технологическом отношении систем. Анализ сложных систем применительно к созданным человеком целостностям. Необходимость и возможность количественного описания сложных систем.

Обоснование необходимости взаимосвязи религии и науки для формирования знаний и способностей современного человека, для обеспечения эффективности экономических отношений, повышения их продуктивности и создания стабилизации в современном обществе.

Антропологическая ориентация античной философии. Смысл и цели существования индивида и всего общества. Учение Сократа о человеке и добродетельном поведении. Особенность исследования человеческой жизни как главного положения в Сократовском наставлении.

Особенности различий западной и восточной философских традиций внутри мировой философии. Влияние западной культуры и христианства на русскую философию, а также ее основные положения: проблема смысла человеческого бытия и закономерностей истории.

Изучение переходов в Древней Греции от полисной системы к военно-бюрократическим монархиям. Оценка влияния перипатетиков на формирование нового эллинистического мира. Разработка Аристотелем и Дикеархом политического устройства идеального государства.

Ознакомление с главными представителями персонализма в Соединенных Штатах Америки: Б.П. Боуном и его последователи. Рассмотрение и анализ концепций в области социальной философии. Определение влияния теизма, немецкого идеализма на персонализм Америки.

Рассмотрение идей французского персонализма, как одного из важнейших течений философской антропологии ХХ века. Ознакомление со взглядами его представителей - католических мыслителей Э. Мунье, Ж. Лакруа, М. Недонселя. Анализ проблемы трансценденции.

Французский персонализм: основные представители и идеи. Проблема "кризиса человека" как основной вопрос персонализма. Роль труда в становлении человека. Тема межчеловеческого общения в персонализме. Проблема бессознательного и самосознания личности.

Хамартиология Э. Бруннера как метафизический актуализм. Осмысление протестантской хамартиологии в его творчестве. Отражение, с одной стороны, антропологических установок Реформации, а с другой - диалектики межличностных отношений Бога и человека.

Дослідження в галузі філософських наук за часів незалежності України, які стосуються розвитку персоналізму в українській і світовій філософії. Аналіз польських наукових розвідок, пов’язаних із висвітленням філософсько-богословського доробку Ч.С. Бартніка.

Формування антропологічного образу постнекласичної науки, її функціонування в умовах сучасної цивілізації. Аналіз дегуманістичної сутності сучасного наукового процесу за умов поєднання ціннісних екзистенційних та антропологічних філософських параметрів.

Философское осмысление онтологии "Я" индивидуума, горизонта самосознания и самополагания человека. Персонологическое обоснование познания как осмысление действительности носителем свободы, ответственности, источником культуры, каковым является личность.