Основные особенности рецензируемой книги, методологические ориентиры издания, анализ его композиционной структуры. Установка на рассмотрение феномена акмеизма в широкой историко-литературной и теоретической перспективах как главный постулат автора.

Аналіз концепту "подія" в емпіричному та художньому аспектах. Умови, за яких відбувається життєва подія. Класифікація подій за рівнем суб'єктності сприйняття. Розгляд відмінностей художньої події від події, що відбувається в емпіричній дійсності.

Філософсько-антропологічні аспекти концепцій події, створені Гайдеггером, Дельозом і Бадью. Аналіз парадигмальних меж історично структурованих моделей візуальності. Антропологічні зміни, викликані постподієвим процесом трансформацій візуальності.

Дослідження й аналіз сутності подкасту - зафіксованого у цифровій формі продукту людської діяльності, який виконує функцію рефлексії буття на рівні смислів, цінностей, образів. Визначення та характеристика цілісної сутності буття подкасту, як феномену.

Согласованность жизненного пространства. Отсутствие у человечества способности воспринимать Мир по замыслу. Первостепенное превосходство в человеческом Мировоззрении, материальной разрозненной потребности, над осмысленной и целостной самостоятельностью.

Рассмотрение неистощимой прафилософской мифичности реальности, обуславливающей ее качественно-смысловую неоднородность, сводящую, между тем, все содержательные интенции в триумфальном итоге к двум полюсам - жизни-бесконечности и смерти-конечности.

Коротка історія дослідження проблеми справедливості. Духовно-політична ситуація ХІХ-ХХ ст. Нове осмислення питань рівності, свободи, справедливості. Індивідуальне духовне очищення за Вишенським. Особливості та зміст євангельського шляху пізнання істини.

Розгляд видів екзистенційних вимірів як руху від буденного буття людини до граничного та метаграничного буття. Подолання екзистенційних криз - складова трансформація свідомості людини, що веде до особистісного та духовного зростання, набуття щастя.

Аналіз критичного підходу Фрідріха Ніцше до осягнення природи та проблем розвитку суспільства. Дослідження ніцшеанської ідеї нігілізму, яку сам філософ вважав головною для розуміння причин кризового стану сучасного йому європейського суспільства.

Аналіз критичного підходу Фрідріха Ніцше до осягнення природи та проблем розвитку суспільства. Дослідження ніцшеанської ідеї нігілізму, яку сам філософ вважав головною для розуміння причин кризового стану сучасного йому європейського суспільства.

Проблема реалізації виробленої продукції сучасному суспільстві. Становлення філософії постмодернізму, характеристика проблеми істини в філософії постмодернізму. Робота У. Бека у подоланні довільних тлумачень проблеми істини в філософії постмодернізму.

Обоснование необходимости построения интегральной философской теории, позволяющей в свете современного антропологического кризиса рассматривать человека в его целостности. Анализ решения проблемы целостности в рамках интегральной философии Кена Уилбера.

Аналіз основ поєднання філософії зороастризму та ісламу в енциклопедичному літописі історії Ірану визначного гуманіста Х століття Абулкасима Фірдоусі. Напрями наукових досліджень із проблеми значення літопису "Шах-наме" в історії народів Передньої Азії.

Рассмотрение основных положений повестки дня юбилейной сессии Римского клуба и тех основ, на которые опирается новое мировоззрение и новая наука, рекомендованные участниками сессии – сотней самых выдающихся учёных современности – для воплощения в жизнь.

Ціннісно-нормативні трансформації доби глобалізації, аналіз концептів "соціальне уявне" та "космополітизм". Спроби концептуалізації соціального уявного в роботах К. Касторіадіса, Ч. Тейлора, Б. Джессопа. Становлення національного уявного в модерні часи.

Здійснюється спроба відійти від розгляду ліберальної освіти як культурного, інституціалізованого феномену. Вказується на доцільність звернення до неконцептуальних вимірів людської буттєвості. Наголошується на плідності позакультурних вимірів освіти.

Природа та види позанаукових знань. Філософське осмислення феномену наукової і позанаукової методології як важливої епістемологічної проблеми. Вплив процесів трансформації сучасного суспільства на стан знань і науки, їхній статус у суспільному житті.

Раціональність як предмет філософського аналізу. Конструктивне дослідження природи позанаукової раціональності у зв’язку із соціокультурними реаліями. Визначення характеру відносин форм позанаукової раціональності із системою цінностей суспільства.

Конструктивно-критичне дослідження раціональності. Визначення характеру відносин форм позанаукової раціональності із системою цінностей суспільства. Інтенсіональний аналіз у філософії науки і культури. Проведення структурно-семантичних досліджень.

Неоплатонизм как философско-мистическое направление античной мысли III-VI вв. Ранний римский неоплатонизм и античная мифология судьбы. Плотин (205-270) и его конструктивно-диалектическая мифология. Порфирий, неоплатонизм и античная мифология судьбы.

Основные принципы этики Эпикура, философские идеи представителей эпикуреизма. Философия скептицизма как течения раннего эллинизма. Представители школы стоицизма и их философские взгляды. Значение античной философии в формировании философии как науки.

Рассматривается опыт обращения Фуко к либеральной экономической теории, ставший способом ухода от метафизики субъекта и телеологической истории. Тип номадического интеллектуала, перемещающегося по дисциплинарной сетке и сохраняющего идейное постоянство.

Позитивизм как философское учение и направление в методологии науки, определяющее единственным источником истинного, действительного знания эмпирические исследования и отрицающее познавательную ценность философского исследования. Научная картина мира.

Сущность позитивистской философии. "Закон трех стадий" развития интеллектуального сознания человечества в теории Огюста Конта. Основные принципы эмпириокритицизма (махизма), гносеологические идеи Анри Пуанкаре. Возникновение и развитие неопозитивизма.

Особенности периода позитивной философии и позитивной политики в философском развитии О. Конта. Универсальный закон развития человеческого духа, цель и функции позитивной философии. Диалектический и исторический материализм философии марксизма.

Позитивизм как философское направление, его основные положения и характерные особенности. Философские труды Огюста Конта. "Закон трех стадий" как ключевое понятие философии Конта. Предмет социологии, методы "объективной" и "субъективной" социологии.

Позитивизм, неопозитивизм, постпозитивизм - базовые философские направления. Научная работа Р.Ю. Рахматулина "Позитивизм как первая философия науки". Статья Поляруш А.А. Постклассическая философия XX в. Современная философия: проблемы, концепции, решения.

Первая историческая форма позитивизма. О. Конт - основатель позитивизма и социологии. Махизм и эмпириокритицизм. Логический позитивизм или эмпиризм. Прагматизм и в его рамках наиболее влиятельная в XX в. теория деятельности. Психоанализ и Зигмунд Фрейд.

Основные положения истории возникновения позитивизма. Особенность образования реального единства опыта индивидом. Характеристика стадий жизни человечества согласно О. Конту. Анализ взаимосвязи позитивистской традиции с другими философскими течениями.

Позитивизм как направление буржуазного философского мышления, его исторические формы. Идеи представителей течения: возможности происхождения мира, социологическая концепция, индуктивная и дедуктивная логика. Неопозитивизм, аналитическая философия.