Розгляд можливості міждисциплінарного розгляду кризи соціальності, зокрема дослідження на межі знань соціальної філософії, психології та системної психотерапії. Огляд питання соціального здоров'я, впливу "чистих відносин" на систему цінностей людини.
Построение научной картины мира в техногенной цивилизации на стадии ее глобализации. Выработка пограничных методологий, которые интегрируют проблемы конкретных дисциплин в некоторую общую картину с помощью междисциплинарных форм организации наук.
Гуманізм як світоглядний принцип, що передбачає принцип вільної волі, особливого місця людини у світі та її вільної творчої реалізації, розвиток особистих якостей. Сучасне трактування його ідеалів в контексті глобальних духовно-світоглядних викликів.
Філософський зміст понять "діалог", "спілкування", "комунікація" та їх реалізація. Презентація діалогу людини із світом через мистецтво, міфологію, релігію та науку. Теорія здійснення діалогу в етапах ототожнення та протиставлення із самовизначенням.
Дослідження проблематики прояву цінностей гуманізму в сучасній спортивній діяльності. Здійснено спробу формулювання шляхів гуманізації сучасного спорту на основі принципів "чесної гри" та ідеї самовираження людської особистості в гармонійній діяльності.
Дослідження проблеми перспектив єдності людства та її рішення у межах посттойнбіанської філософії історії, шляхом аналізу поглядів конкретних представників. Головні критерії єдності людства: біологічні, географічні, політичні, економічні та фінансові.
- 8947. Перспективи застосування концепцій цифрократії та трансгуманізму в галузі публічного управління
Перспективи застосування концепцій цифрократії та трансгуманізму в галузі публічного управління. Витоки виникнення концепцій цифрократії та трансгуманізму у сучасній науці. Роль концепції трансгуманізму у забезпеченні цивілізаційного розвитку суспільства.
Концепт метафізики - основний інструмент, який визначає сутнісне значення філософської науки в різні історичні періоди. Характеристика специфічних особливостей становлення аналітичної філософії у неореалістських концепціях Дж.Е. Мура і Б. Рассела.
Здійснення спроби проаналізувати феномен нанотехнології з позиції концепції трансгуманізму. Підходи українських науковців до філософського осмислення перспектив нанотехнологій. Напрями суспільного розвитку в спектрі подальшого науково-технічного прогресу.
Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Дослідження постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.
Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Аналіз постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.
Соціокультурні підстави й передумови для позитивістського погляду на правову ідеологію. Рівні впливу філософсько-правової доктрини позитивізму на неї. Розмежування ідей позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму і їх застосування в даний час.
Аналіз основних аспектів впливу глобалізації на духовну сферу. Розкриття історичної динаміки розвитку процесу глобалізації. Виокремлення чинників, що визначають та інтенсифікують глобалізаційні процеси. Роль глобалізації у розвитку різних цінностей.
Окреслення проблем сучасного права. Аналіз поглядів Б. Ніколеску, який обґрунтував суб'єкт-об'єктну єдність як особливість трансдисциплінарності. Роль трансдисциплінарного підходу для змін як в окремих галузях права, так і у характері взаємодії між ними.
Розгляд можливостей імплементації поняття контексту в формальну модель прагма-діалектичної критичної дискусії. Характеристика двох моделей формалізації критичної дискусії (авторства Еріка Краббе та Джекі Віссера), що проходять у вигляді діалогової гри.
Дослідження основних принципів перспективізму як нового підходу в сучасній англо-американській філософії мистецтва. Аналіз аргументів щодо варіативності дефініції мистецтва, запропонованих філософом Джеймсом О. Янґом в його праці "Art and Knowledge".
Розкриття основних принципів, проблем і переваг перспективізму як нового підходу в сучасній англо-американській філософії мистецтва. Аналіз аргументів щодо варіативності дефініції мистецтва, запропонованих Джеймсом О. Янґом. Проблемні моменти його теорії.
Особенности управленческого действия, нацеленного на достижение цели управления. Преобладание перспективных или событийных стратегий управлений и их зависимость от социокультурной ситуации, то есть от возможностей субъекта и свойств объекта управления.
Характеристика проблем цивилизационного самоопределения России по отношению к Западу и Востоку. Знакомство с перспективами духовного единения российского общества на принципах мультикультурализма. Анализ современных ценностных ориентиров молодежи.
Развитие классических когнитивных навыков. Исследование теории Фельденкрайза. Решение проблемы соотношения разума и тела. Принцип подобия телесных и умственных обучающих подходов. Изучение энактивизма как новой формы конструктивизма в эпистемологии.
Показывается возможность переосмысления оснований этики, необходимость которого выводится из установки современной философии на работу с различиями. Предполагается, что этика должна быть основана на аналитике со-бытия, первичной социальной связи.
Рассмотрение различий понятия "качество" в узком и широком смысле в классических философских системах Платона и Гегеля. План образцовой определенности и качественности в системе образования. Развитие культуры качества в высших учебных заведениях.
Научно-технический прогресс - фактор, влияющий на развитие философии, которая играет ведущую роль в становлении техносреды эпохи высоких технологий. Интеллект как форма рациональных созидательных способностей и орудий интеллектуальной деятельности.
Исследование основных характерных черт, которые определяют современную культуру и главные тенденции ее развития. Анализ форм межкультурного взаимодействия: ассимиляции, аккультурации, конвергенции. Кризисное состояние современной глобальной культуры.
Экофильные основания формирования личности эпохи социокультурных трансформаций постиндустриализма. Возможности ценностного взаимообогащения отечественных этносов в контексте "позитивной поляризации" их ментальности. Общая концепция Л.Н. Гумилёва.
Соціально-філософський аналіз політико-культурних засад та нормативного змісту рівності як морально-політичної категорії у концепціях ліберального перфекціонізму. Дослідження ідеалів людської спільноти. Практичні моделі справедливого устрою суспільства.
Які можливості розвитку соціальної теорії відкриває започатковане в "ексцентричній позиціональності" Г. Плеснера продовжене нинішнім розвитком різних галузей людинознавства перетворення сучасної філософської антропології на рефлексивну антропологію.
Дослідження феномену художньої перформативності в контексті актуальної проблематики антропології медіа. Розвиток перформативних арт-практик. Медіатизація традиційних перформативних художніх акцій шляхом їх відеодокументації і поширення через Інтернет.
Обоснование совпадения контуров познающего сознания с контурами познаваемого мира и последующая, инициированного послекантовской философией, историзацией генезиса этого совпадения. Сущность континентальной философской традиции Немецкого идеализма.
Передумови виникнення та зміст концепції перформатизма. Аналіз особливостей соціокультурних практик у контексті концепції перформатизма Рауля Эшельмана. Проблема повернення і реабілітації фалічного символу в якості об'єднуючого агента перформативності.