Анализ культурного опыта христианской традиции, понятие "становление человека". Подходы христианских философов к проблеме совершенствования человека. Социокультурная онтология, приоритет духовно-нравственного в опыте преобразования жизненного мира.

Особенности возникновения, развития и функций науки. Специфические признаки научного познания. Строение и динамика научного знания. Порядок становления, инновационное развитие и основные достижения белорусской науки как мощной интеллектуальной индустрии.

Становлення академічної філософії в Києво-Могилянській академії. Погляди професорів Києво-Могилянській академії на сутність людини. Розробки в галузі онтології та натурфілософії. В Освітні процеси, що розгорталися в Україні з другої половині XVI ст.

Дослідження процесу становлення і розвитку антропологічно-правового знання у працях мислителів. Аналіз наукових точок зору щодо часу виникнення антропології права, етапів її розвитку. Аналіз значення людини для права у різних філософських концепціях.

Гендер і масова культура: на перетині дискурсів. Західна європейська масова культура як стратегія створення нового загальноєвропейського суб’єкту (за матеріалами Німеччини). Аналіз жіночих журналів як дискурсивного поля створення гендерного суб’єкту.

Поняття гедонізму як надмірне прагнення до чуттєвих насолод і пов'язане з відмовою від загальноприйнятої моралі, етичні теорії, системи поглядів. Популярні теми тілесної насолоди, спокуси й бажання як становлення нової форми теорій про задоволення.

Аналіз поширеного у сучасному філософському й культурологічному дискурсі концепту гедонізму. Аналіз концепту задоволення як одного із провідних у культурі. Орфізм і піфагореїзм як важливі явища в античній передфілософській міфології архаїчного періоду.

Узгодження християнської теології, спертої на доктрини аристотелізму, неоплатонізму з новими досягненнями науки й панівної моралі - одна з основних рис розвитку філософії в епоху Нового часу. Філософська система Р. Декарта і картезіанська революція.

Соціально-філософське з’ясування сутності, змісту і функцій адміністративної субкультури у діяльності державного апарату в умовах трансформації соціальних інститутів. Особисті якості державного службовця як носія субкультури й суб'єкта соціальної дії.

Розвиток культури Київської Русі в тісному зв'язку з культурами Візантії, південних і західних слов'ян. Подолання племінної расової несвідомості. Симбіоз візантійських ідей, що перепліталися з традиціями слов'янського язичництва і болгарської книжності.

Основні положення філософії життя Ф. Ніцше. В. Дільтей, Г. Зіммель та герменевтика. Філософія історії О. Шпенглера. Ірраціоналізм та вчення про суспільство А. Бергсона. Особливості та основні положення атеїстичного і релігійного екзистенціалізму.

Соціально-філософський аналіз проблеми становлення і розвитку цивілізаційної ідентичності громадян України. Етапи цивілізаційного розвитку людності українських земель, праукраїнських племен і українства. Уявлення про кордон між Європою та Азією.

Історико-філософське осмислення проблеми історичних начал ідеї особистого самовизначення. Усвідомлення сутності індивідуалізму, його соціальної природи, передумов появи в межах того культурного контексту, де він зародився і набув найбільш розвинутих форм.

Історіософське світобачення у становленні вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначення гуманістичних орієнтирів конструювання історичної дійсності за умов зміни парадигми світобачення. Традицієзнавчий підхід в педагогічній освіті.

Філософія П. Чаадаєва о свободі волі людини. Формування духовності та загальних світоглядно-філософських принципів у російській філософії. Община, соборність, всезагальність, як відображення самобутності історії соціально-політичного розвитку Росії.

Дослідження феномену нелінійного мислення в історико-філософському контексті. Характеристика специфічних особливостей професійної підготовки сучасного педагога у вищому педагогічному навчальному закладі, теоретичних засад, на яких вона здійснюється.

Зростання значущості дискусій у суспільному житті як причина актуальності наукових досліджень логічних основ теорії аргументації. Погляди Р. Джонсона щодо неадекватності застосування методів формальної дедуктивної логіки для аналізу аргументації.

Реконструкція культурно-антропологічного аспекту нігілізму крізь призму проблеми людського, культурного буття в історії західноєвропейської філософської думки. Аналіз логіки нігілістичних ідей, їхньої архітектоніки, способів і контекстів їх проголошення.

Розкриття нелінійної моделі особистості в контексті сучасної філософії освіти. Аналіз нової (синергетичної) моделі особистості – інноваційної людини, метою життя якої стає самоосвіта, самовизначення, що спонукають її до реалізації потенційних можливостей.

Дослідження поглядів Джона Дьюї на американський прагматизм та його зв’язок із німецькою класичною філософією. Історичні передумови формування поглядів вченого на основні поняття його досліджень вчення. Проблема синтезу раціоналізму і прагматизму.

Вивчення витоків сучасних філософських уявлень щодо поняття системи у філософських теоріях І. Канта та Ф. Шеллінга. Німецька класична філософія, як джерело усієї сучасної філософської думки. Пояснення трансцендентальної (абсолютної) необхідності системи.

Етапи формування інституту прав людини. Досліджена спадщина Стародавньої Греції і Риму, яка є першоосновою вивчення уявлень про справедливість, суспільну рівність та свободу людини, на основі аналізу основоположних ідей найвідоміших мислителів Античності.

Аналіз суспільно-історичних факторів та ролі культурних запозичень у становленні релігійно-філософських поглядів в Японії. Проведення порівняльного аналізу розуміння ролі національної релігії у процесі формування націоконсолідуючої доктрини країни.

Розкриття значення поняття "демократія" з огляду на новітні тенденції глобалізаційних перетворень, що уніфікують ціннісно-ідейний образ світового простору. Еволюція явища демократії від витоків започаткування до нинішнього етапу політичного розвитку.

Етапи становлення, розвитку та розпаду цивілізацій. Сутність і форми прояву феномена інформаційного суспільства як початкового етапу розвитку інформаційної цивілізації. Особливості й перспективи становлення інформаційного типу суспільства в Україні.

Роль технічної раціональності в науковій революції доби Нового часу. Уточнення поняття її форми і передумов становлення. Історичне вираження раціонального в сукупності методів, ідеальних об'єктів і понять, які використовуються в технічному знанні.

Досліджено витоки філософської проблематики у творчій спадщині Лева Шестова. Поняття "свобода", "віра", "знання", "гріх", "зло" – розглядаються в контексті загальної проблеми теодицеї крізь призму екзистенційно-персоналістської філософської парадигми.

"Критика практического разума" традиционно считается одним из основных произведений Канта по практической философии, структурные и стилистические аналогии которого с "Критикой чистого разума" подкрепляют убеждение в его фундаментальном значении.

Особенности развития средневековой философии, базирующейся на теоцентрической основе. Ее зависимость от религии. Основные идеи периодов апологетики, патристики и схоластики. Философские проблемы, трактуемые на основе Святого писания и независимые от него.

Осмислення стану філософської думки в реаліях сьогодення. Ознайомлення із загальною характеристикою змін, що відбулись у цій області в минулому і відбуваються тепер. Визначення причин, які їх викликали. Аналіз престижу філософії в сучасному суспільстві.