Рассматривается ключевая проблема "новой социологии детства". Аспекты осмысления детства: принадлежность выделенной области "домашнего правления", ключевая роль в трансформации природного в социальное, специфическая функция "изнанки политического".

Огляд урбаністичних практик організації дитячих локацій у контексті модерних та постмодерних теорій простору. Особливості культурної присутності дітей в урбанізованому просторі у об’єкт-суб’єктній перспективі. Проблеми ідентифікації ігрових просторів.

Дослідження армійської "дідівщини", як нестатутних взаємовідносин в умовах переходу Збройних Сил України. Обґрунтування прояву цього амбівалентного феномену у художньо-графічній творчості, фольклорі, традиціях, та інших соціально-культурних вимірах.

Бездоглядні, бездомні, безпритульні діти: поняття і причини. Притулок як заклад соціального захисту неповнолітніх. Проект "допомоги дітям вулиці". Безпритульність як проблема для національної безпеки України. Інформація про роботу Служби у справах дітей.

Характеристика социальных изменений, обусловленных экспансией информационных технологий, в частности, развитием технологии дополненной реальности. Использование виртуального мира Интернета студенчеством для решения своих насущных, "реальных" проблем.

Анализ интимной жизни социального субъекта и его гендерной идентичности. Симптомы и причины кризиса традиционно-патриархальной семьи. Осуждение и запрет однополых союзов в РФ. Смешение понятий любви и сексуальности. Эротизм как вожделение совершенного.

Трансформационные процессы в социально-экономической и общественно-политической жизни республики Дагестан в перестроечное время. Усиление религизации дагестанского общества и связанной с ней евангельской миссией западных проповедников в 1990-е годы.

Исследование и характеристика особенностей демографического поведения постников (одного из "древнерусских сектантских" движений) в Тамбовской области в начале ХХ века. Ознакомление с половозрастной пирамидой представителей постнического течения.

Смена правового статуса женщин в обществе, расширение их гражданских прав в Советской России в 1920-30-х годов. Новаторские теории А. Коллонтай, посвященные вопросам равноправия в семье, любви, воспитания детей, эмансипации женщины в советском обществе.

Мусульманская иммиграция во Франции. Процессы интеграции североафриканцев в государстве. Рассмотрение основных причин географического, социального и психологического отчуждения людей. Территориальная и культурная маргинальность мусульманских эмигрантов.

Знакомство с основными тенденциями становления в молодежном сознании долговременных ориентиров, определяющих относительную стабильность жизненного поведения личности, то есть жизненных стратегий. Общая характеристика базовых социальных институтов.

Осмислення топології сучасного соціокультурного простору, особливості (ре) конфігурації якого можна пояснити через динамічну конструкцію "проміж". Перетворення соціального порядку суспільства на інтимний простір колективного життя як наслідок депривації.

Здоровье как социально-экономическая категория, составляющая и мера качества жизни. Понятие здорового образа жизни. Структурная схема системы государственного управления здоровьем. Объекты и субъекты управления, обязанности и ответственность субъектов.

Дослідження знакового спорядження повсякденної взаємодії (ЗСПВ) як соціокультурного феномену. Синтез категорій "схема сприйняття" і "фрейм соціальної взаємодії". Механізми репрезентації соціальних смислів. Визначення співвідношення категорії із суміжними.

Макс Вебер как немецкий социолог, философ, политический экономист. Иерархическая цепочка команд. Специализация должностных обязанностей. Продвижение работников по службе и стандартные процедуры. Достоинства и недостатки теории рациональной бюрократии.

Подходы к пониманию феномена "исламской реформации". Предлагаемая типология основана на ценностном и содержательном критерии. Исследовательское пространство поделилось на неравные группы тех, кто приемлет и не приемлет рассматриваемый концепт как таковой.

Зміни у соціальному становищі жінок та вплив радянської ідеології на уявлення про жіночу красу. Еволюція тенденцій в одязі та макіяжі як засобів самопрезентації жінки у суспільстві. Гендерні стереотипи, що пропагувались через засоби масової інформації.

Вивчення змін у правовому та соціальному становищі жінок СРСР У 1920–1930-ті роки та вплив радянської ідеології на уявлення про жіночу красу. Значення ленінсько-сталінських комсомольських організацій у формуванні та вихованні "нової жінки" в СРСР.

Визначено проблему у взаємодії індивідуального і колективного в умовах трансформації соціальних практик. Зроблено висновок, що індивідуальне стає ресурсом колективного за умови, коли індивіди усвідомлюють спільні інтереси й виявляють готовність до дій.

Аргумент Нила Леви против компатибилистских теорий моральной ответственности, основанный на его концепции удачи. Исследование возможных путей критики понятия моральной ответственности: через подрыв условия контроля или эпистемического условия.

Соціологізація минувшини в дослідницьких практиках Грушевського. Впливи паризької соціологічної школи та візії "психології народів" В. Вундта на його студії 1920-х рр. Аналіз трансформації дослідницького інструментарію в контексті соціологізації історії.

В статье рассматриваются подходы современных ученых к определению коммуникативных и коммуникационных компетенций субъекта системы муниципального управления. Эффективное использование муниципальными служащими информационно-коммуникационных технологий.

Дослідження теорії суспільства у творчій спадщині Н. Лумана, виявлення головних складових його теорії та особливостей їх функціонування. Визначення парадигматичної належності теорії комунікації. Лумана, її гносеологічної основи, місця серед інших теорій.

Системный подход к анализу общества в переходных и кризисных состояниях. Признаки и сущность социального кризиса общества, роль информации в апокалиптических настроениях на протяжении исторического развития. Концепция развития идеи "конца света".

Контингентность в концепции Н. Лумана. Понимание времени в ключе асимметрии самореференции как необратимость контингентных ситуаций, которые переживаются вовлеченными в них участниками. Основные факторы, влияющие на движение лумановского "времени".

Реконструкция представлений о квалифицированном работнике сферы социального обслуживания. Владение необходимыми для работы знаниями и умениями. Минимальное вовлечение в идеи построения горизонтальных профессиональных связей, обмена опытом с коллегами.

Суть проблемы кризисного сознания современности. Применение метода анализа концепций риска и катастрофического прогнозирования развития общества. Определение стратегии существования социума в форме концентрации больших человеческих масс в городах.

Анализ китайского концепта-переживания "лицо". Характеристика обстоятельств, детерминирующих содержание "лица": это возраст, социальное положение и нравственный уровень развития. Показано, откуда, согласно китайским представлениям, появляется "лицо".

Анализируется ряд основных методологических принципов, на которые опираются исследования Р. Коллинза, как одного из виднейших представителей современной исторической макросоциологии. Ключевые проблемы социально-исторической динамики, их решение.

Идея общения ученых и исследователей, создание поля для интеллектуальной деятельности, площадки для обмена идеями и объединения социологов города. Горизонтальные коммуникации в виде научных конференций и симпозиумов. Обсуждение идей Р. Коллинза.