Концепт БІЛЬ як дискретна змістова одиниця свідомості, що відображає особливості реального, ідеального світу та зберігається в національній пам'яті у вербальному вигляді. Погляди мовознавців щодо його тлумачення як лінгвокультурологічного явища.
Аналіз лінгвокультурних аспектів перекладу та систематизація способів передачі культурно-маркованих елементів. Проведення комплексного дослідження лінгвокультурних трансформацій у художньому перекладі творів Карла Еміля Францоза українською мовою.
Специфіка ключового засобу, що наділяє світоглядні засади філософії космізму універсальністю, здатністю виявляти свій потенціал у контексті лінгвокультурного простору. Становлення принципово нового типу мовця як цілісного та творчого суб’єкта культури.
Розгляд лінгвокультурного аналізу прислів'їв, що містять у своєму складі компонент-зоонім. Аналіз образів тварин через призму культури певного етносу, що дозволяє виявити зв'язок і відмінності між пареміологічними одиницями різних мов та їх відображенню.
Дослідження лінгвокультурних особливостей глютонічного (гастрономічного) дискурсу франкомовних країн. Володіння ілютонічною спеціалізованою термінологію, сталими словосполуками, вербальними, невербальними семіотичними підказками з боку комунікантів.
Особливості італійської діалектної лексики у лінгвокультурному аспекті. Формування образів персонажів та чіткішого окреслення їхніх соціальних відносин. Дослідження ненормативності італійських діалектів та певних тенденцій до уникнення діалектизмів.
Система вербальної та невербальної комунікації. Виявлення комунікативно-прагматичних стратегій і тактик добору відстані й пози в комунікативному акті представниками англомовного соціуму. Визначення лінгвокультурного характеру проксемних дій комунікантів.
Характеристика підгруп антропоцентричних фразеологізмів з анімалістичним компонентом. Порівняльний аналіз відповідників фразеологічних одиниць. Визначення національно-культурної специфіки фразеологізмів через зіставлення в різних лінгвокультурах.
Змістовий обсяг і структуру лінгвокультурного концепту-власної назви "Київ" у художньому дискурсі П. Загребельного. Ядерна зона та полісегментна будова асоціативно-периферійної сфери концепту. Когнітивні коди, що відбивають специфіку образу Києва.
Аналіз понятійної, образної та конотаційної складових концепту Yankee в англомовній картині світу та визначення розбіжностей у сприйнятті цього концепту в американській та британській лінгвокультурі, його роль у концептуалізацїї американської півночі.
Використання в комплексному вивченні свідомості та культури лінгвокультурного концепту youth. Аналіз процесу соціалізації культурних властивостей і функцій нації. Стереотипізація поведінки мовців. Відображення зв’язку параметра з наявними уявленнями.
Спрямування досліджень із системно-структурної парадигми на функціональну, когнітивну парадигму. Відтворення логіко-семантичних ліній лінгвокультурного концепту sire/seigneur у фольклорному дискурсі Франції на матеріалі твору "Пісня про Роланда".
Аналіз взаємодії мови та традицій в аспекті лексико-семантичної парадигми. Переваги та недоліки лексикографічної теорії нового слова. Культурологічні чинники формування висловлювань. Національно-культурне маркування англомовних новоутворень в Україні.
У вітчизняній лінгвістиці неологізми вивчаються з позицій стилістичної, психолінгвістичної, денотативної, структурної та історичної теорій, що базуються на критеріях новизни походження, що позначається денотатом, новизни форми та значення слова.
Особливості вияву мовної особистості Редьярда Кіплінга у художніх прозових творах. Специфіка вербалізації концептів як маркерів лінгвокультурного простору прози автра з урахуванням їхньої значущості для англійської та індійської культурних традицій.
Стереотипні уявлення про лінгвокультуру українців. Розмежування ментальних рис українського етносу в географічній проекції та перспективі історичного розвитку. Поняття лінгвокультурної й ментальної віктимностей. Фактори комплексу меншовартості.
Історія виникнення й походження прислів’їв. Пареміологія як елемент мовної картини світу. Особливості менталітетів україномовних, англомовних і грецькомовних етносів в українських, англійських й новогрецьких прислів’ях на позначення людини та суспільства.
Помилки та труднощі, що виникають при перекладі кінотексту у разі нехтування лінгвокультурним, соціолінгвістичним компонентом. Міжкультурна свідомість - запорука успішного перекладу. Можливості граничного рівня адаптації кінотексту до іншомовної культури.
Відображення та фіксація культури в мові та дискурсі. Моделювання етнолінгво-культурних типажів у російському, білоруському та українському мовознавстві. Ціннісні ознаки типажу "козак". Характеристика ватажків та організаторів українського козацтва.
Причиною термінологічної невизначеності лінгвокультурного типажу є його тісний зв’язок із суміжними термінопозначеннями на зразок "мовна особистість", "стереотип". Урахування особливостей соціальних інституцій на території проживання суб’єкта дослідження.
Розгляд основних векторів лінгвокультурного дослідження англомовного кулінарного рецепта як тексту та мовленнєвого жанру. Особливості композиційної побудови рецепту, його синтаксичної та лексико-семантичної специфіки. Окреслення ролі кулінарних рецептів.
Аналіз функцій культурно-мовних компонентів, що активують функцію лінгвокультурного впливу ідіомовного доробку одного з новаторів так званого "покоління тридцятих" у модерній грецькій літературі М. Карагациса. Використання соціальної діалектної лексики.
Лінгвокультурні засоби, що притаманні українському тексту. Визначення способів їх передачі англійською мовою у процесі міжмовної комунікації, Способи перекладу експресивних виражальних засобів у тексті-джерелі та їх відтворення у приймаючій культурі.
Суть слогану як рекламного тексту, його роль у творенні образу університету та освітніх послуг. Лінгвістичні та структурні особливості слоганів вузів України та Китаю. Етнокультурні риси використання мовних засобів для творення образу навчального закладу.
Аналіз фразеологічних одиниць української та російської мови, в яких визначено невербальну поведінку. Розгляд лінгвокультурної складової стійких висловлювань, здатності мовних засобів передавати особливості менталітету нації та стереотипи поведінки.
Роль лінгвокультурології як науки в сучасній мовній картині світу. Виявлення лінгвокультурних елементів поеми Г. Гайне на лексичному рівні, їх відтворення у перекладі Л. Первомайського. Складнощі відображення німецької мови при перекладі українською.
Виявлення національно-специфічних рис лірики Г. Гайне, як складової німецької лінгвокультурної спадщини. Аналіз їх відтворення при перекладі українською мовою. Лінгвокультурна інформація, що робить внесок у вивчення національних особливостей Німеччини.
Аналіз реконструкції сенсів із царини ірраціонального, що впливають на формування національних лінгвокультур і картин світу. Дослідження концепту-міфологеми "дракон" в різних сферах людської діяльності. Суть локативно темпоральних та аксіологічних ознак.
Дослідження проблеми лінгвокультурної кодифікації. Поняття лінгвокультурних кодів: типологічна класифікація та співвідношення з категорією картини світу. Аспекти огляду соматичного, біоморфного, артефактного і гастронімного лінгвокультурних кодів.
Розглянуто історичний розвиток систем світського, академічного, церковного, професійного, придворного та аристократичного гоноративів французької мови і гонорифіків. З’ясовано форми основних скорочень, описано характерні випадки їхнього вживання.
