З'ясування типології висловлювань похвали та відмінностей похвали від споріднених мовленнєвих жанрів. Дослідження вербальних та невербальних засобів вираження похвали в педагогічному дискурсі. Особливості висловлювання похвали у вигляді директивів.

Сучасні підходи до визначення поняття похвала. Типологія висловлювань похвали та її відмінність від споріднених мовленнєвих жанрів. Вербальні та невербальні засоби вираження та прагматичні особливості використання похвали в педагогічному дискурсі.

Вивчення лінгвістичних особливостей формування таких складових корпоративної культури компанії, як місія та бачення. Аналіз мовних засобів у цих елементах корпоративної культури відомих компаній. Поняття "сервісного бачення" та його опорні компоненти.

Вивчення перекладацького аспекту бізнес- та військової термінології, що використовується у політичних промовах американських президентів Обами та Трампа. Визначення основних перекладацьких трансформацій військової термінології та бізнес-термінів.

Визначення та особливості мовної та позамовної репрезентації спонукального дискурсу, його реалізація з урахуванням чинника адресата. Граматичні, лексико-стилістичні та невербальні індикатори спонукання. Фазовий розвиток спонукальної мовленнєвої взаємодії.

Аналіз лінгвопрагматичних особливостей фахового усного мовлення лікарів. Зміст формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в усному спілкуванні педіатрів. Основні види англомовного професійно орієнтованого усного спілкування лікарів.

Лексико-стилістичні засоби творення експресивності рекламних текстів-описів жіночого одягу в франкомовних онлайн-каталогах. Використання емотивної, оцінної лексики, фразеологізмів. Посилення дії на емоційну, інтелектуальну та вольову сфери адресата.

Роль категорії питальності у процесі комунікації. Теоретичні підходи до проблеми інтерогативності. Аналіз семантичної структури питально-відповідної єдності, яка вибудовується мовцем у пласті інформації. Когнітивно-семантичні моделі діалогічних єдностей.

Характеристика принципу формування сатири за допомогою апеляції до ехо висловлень та визначення основних лінгвопрагматичних засобів, задіяних в утворенні цих ехо висловлень. Аналіз принципу передачі дисоціативного ставлення сатирика до об’єкта сатири.

Психолінгвістичне дослідження змісту та лексикографічного опису прикметників. Виявлення кореляцій між даними, отриманими в лінгвістичному експерименті. Обстеження тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні.

Оцінка статевовікової і соціальної приналежності адресатів та адресантів "листів щастя". Лінгвопсихологічне маніпулювання в інтернет-мережі. Зміна формату та збереження вимоги дотримання алгоритму розповсюдження. Маніпулювання свідомістю людини.

З'ясування основних чинників комунікативної ефективності реклами. Визначення мети й характеристик основних її типів. Аналіз рекламних повідомлень з позицій ефективності впливу на споживача. Дослідження еволюції та специфіки сучасної української реклами.

Визначення оптимального віку запровадження вивчення іноземної мови в школі та вплив фактора "стать" на вивчення іноземних мов. Роль мотивації та необхідність її збереження серед учнів середньої і старшої школи при вивченні щонайменше двох іноземних мов.

Аналіз засобів лінгворепрезентації образів небесних світил сонце, місяць, зоря в поетичних текстах Б.-І. Антонича. Продемонстровано зони сумірності об’єктивної та індивідуально-авторської картин світу; співвіднесення поетичної традиції та новаторства.

Специфіка лінгвориторичної організації німецьких та українських медійних текстів у зіставному аспекті. Риторичні способи впливу продуцентів як українських, так і німецьких медійних текстів. Сутність теорії аргументації. Особливості медійного етосу.

Виокремлення мовного матеріалу за допомогою лінгвістичних очевидних (експліцитних) та прихованих (імпліцитних) лінгвістичних маркерів. Дві комунікативні когнітивно-перцептивні та поведінкові моделі щодо онлайн-спілкування у період вакцинації населення.

Аспекти лінгвосеміотичного дослідження французьких драматичних теорій першої половини XX століття. Важливі теоретичні засади дослідження мовлення дійових осіб сюрреалістичних п’єс. Значення "театральної вигадки" в мовленні персонажів (дійових осіб).

Поняття метаморфози у лінгвістиці, основні напрямки дослідження: стилістичний, психологічний. Основні лінгвосеміотичні механізми реалізації в поетичному тексті. Принцип каузації та його прояв в лексичних одиницях. Сутність структурно-семіотичної моделі.

Новий тип художніх образів. Образ як продукт сприйняття і розуміння світу. Моделювання концептуальних структур на основі п'яти базових фреймів. Класифікаційні ознаки певних лінгвокультурних типажів. Етнокультурні типажі амеріндіанської етнокультури.

Розробка методики аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі. Моделювання фрейму гіперреальності в художніх творах. Класифікація лексем-симулякрів реальності. Роль їх базового компонента у формуванні образного значення.

Уточнення структури лінгвокультурних концептів і термінологічного позначення цих ментальних утворень. Реконструкція мотиваційного континууму британської та української аксіоконцептосфер. Трансформація ціннісних парадигм досліджуваних лінгвокультур.

Розкриття функціональних та прагматичних особливостей гендерно маркованої ономастичної мікросистеми сучасної фармакології. Вивчення прагматичних особливостей гендерно спричинених варіацій торгових назв лікарських засобів у контексті синергетики.

Кількісні показники синтаксичних конструкцій простого речення, лінгвосинергетичний аспект вживання одиниць у творі одного із сучасних французьких письменників. Зони циклічних атракторів. Синтаксична організація французького художнього прозового тексту.

Лексико-граматичні прояви взаємодії риторики "високого", "нейтрального" та "низького" регістрів за переваги перших двох. У зв ’язку з цим диференційовано комунікати з теологічною, єваингелієзованою і повсякденно-побутовою стилістичною семантикою.

Полікодовий характер сучасної комунікації. Дослідження сутності способу подавання інформації в розважальній формі, що ґрунтується на гедоністичній функції медіа і апелює до емоцій аудиторії. Розгляд провокаційності екранного видовища, мультижанровості.

Порівняльний аналіз жаргонних фразеологічних систем української, російської та англійської мов шляхом визначення основних семантичних та соціальних груп фразеологічних жаргонізмів, їх національно-культурної своєрідності та функціонального призначення.

Використання квантитативного методу в галузі лінгвістики. Розрахунок довжини слів та розділів у повістях Р. Іваничука, значення індивідуального стилю автора. Вплив політичних рухів, тенденцій розвитку літератури, певного колориту на індивідуальний стиль.

Встановлення особливостей функціонування антонімів просторово-часового континууму в текстах художньої прози шляхом дослідження їх частоти, поширеності та сполучуваності. Характеристики антонімічних іменників і прислівників просторово-часового континууму.

Досліджено лінгвостатистичні показники поетичних творів П. Карманського, зокрема розраховано та проаналізовано довжини речень, слів та словоформ. Складено перелік з дев’яти найпопулярніших словоформ, які трапляються у вибраних творах письменника.

Аналіз особливостей функціонування просторових іменників у текстах сучасної англомовної художньої прози за допомогою компонентного аналізу та застосування прийомів математичної статистики. Семантична структура аналізованих слів, граматична сполучуваність.