Сукупність наукових принципів, методологічних підходів та конкретно-наукових методів, що є найбільш продуктивними в дослідженні ідей полікультурності у вітчизняному та світовому освітньому дискурсах. Можливості подальшого розвитку полікультурності.
Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.
Науковий метод - сукупність засобів встановлення параметрів, структури та інших важливих характеристик досліджуваних об’єктів. Характеристика специфічних особливостей визначення теорії порівняльно-правового методу в рамках юридичної компаративістики.
Зарубіжний досвід розвитку ринку аудиторських послуг, його позитивні і негативні риси; адаптація до умов вітчизняної економіки. Підходи, що застосовуються при проведенні перевірки якості у Франції. Контроль з нагляду за професією аудитора в Німеччині.
Аналіз ролі Національного банку України в вирішенні основних проблем організації корпоративного управління в банківській сфері. Класифікація моделей ради директорів. Розробка механізму участі стейкхолдерів в неоінституціональній системі управління.
Розроблення та впровадження криміналістичних рекомендацій у процес розслідування злочинів. Необхідність системного криміналістичного забезпечення органів правозастосування, оптимізація процесу розслідування злочинів, встановлення істини в справі.
Аналіз публікацій, присвячених методологічним засадам культурології, свідчить, що нині науковці підготували чимало праць, у яких йдеться про генезу та формування різноманітних принципів і методів гуманітаристики, зокрема і в галузі культурології.
Аналіз публікацій, присвячених генезі та становленню методології культурології. Вивчення історіографічного огляду, який свідчить, що на сучасному етапі в основному сформувався культурологічний підхід (метод) до наукового пізнання сфери культури.
Визначення методологічного інструментарію, залученого для виявлення лінгвістичних особливостей німецької фахової мови. Встановлення антропоцентризма, діахронічного і синхронічного аналізу, як загальнонаукового методологічного підґрунтя дослідження.
Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.
Класифікація літературознавчих методів, тлумачення поняття "художній персонаж". Основні засоби створення образу художнього персонажа в літературному творі (зображення зовнішності, діалоги і монологи, тощо), характерні ознаки жіночих романів сестер Бронте.
Визначення сутності та принципів макроекономічного механізму регулювання розвитку національного господарства. Оцінка екзогенних впливів та внутрішніх суперечностей економічного розвитку України. Оптимізація бюджетної складової макроекономічного механізму.
Формування наукових положень та практичних рекомендацій щодо визначення методологічних та організаційно-економічних домінант, які стають головною рушійною силою по забезпеченню ефективного процесу комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій.
Диференціація понять "медіаосвіта" та "медіакомпетентність" у сучасній системі освіти. Вплив мас-медіа на сучасну освітню сферу суспільства, обґрунтування необхідності впровадження медіаосвіти як необхідної складової частини професійної підготовки.
- 23505. Методологічні засади міжкультурної комунікації в контексті сучасного інформаційного суспільства
Обґрунтування методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена. Аналіз умов, при яких розгортаються комунікативні процеси в умовах інформаційної єдності людства та відбувається формування постіндустріального суспільства.
Розгляд ідеологій, на основі яких виникли моделі соціальної політики, притаманні соціальним державам. Порівняльна характеристику моделей соціальної політики. Моделювання та застосування складових системи державного регулювання соціального захисту.
Відзначено доцільність розгляду фінансово-економічної безпеки як економічної категорії. Обґрунтовано необхідність застосування системно-кібернетичного підходу для опису цієї категорії. Наведено природу багатомірності опису фінансово-економічної безпеки.
Процес руху людської думки від незнання до знання є науковим пізнанням. Розкриття закономірностей існування і розвитку явищ реального світу. Цілеспрямоване вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів та аналіз впливу на них різних факторів.
Внесок М.П. Драгоманова в історичну науку, визначення її кордонів, призначення і роль у розвитку суспільства. Аналіз системи історичних досліджень, заснованої на вивченні світогляду, виявленні центральних подій епох, новаторської схеми критики джерел.
Джерелознавство як основа класичних наукових історичних студій, з яких вибудовується сучасна історична наука. Аналіз запропонованої М. Драгомановим оригінальної методологічної системи історичних досліджень, яка заснована на вивченні людського світогляду.
Дослідження положень динамічної системи знань щодо інформаційного суспільства. Виокремлення рис і особливостей концепції інформаційного суспільства. Аналіз його ознак та етапів становлення. Правовий вимір теоретичної концепції інформаційного суспільства.
У науковій статті автором робиться акцент на особливостях визначення концептуальних засад трансформації законодавства та світогляду громадянського суспільства на політику національної безпеки в період боротьби за збереження української незалежності.
Дослідження впливу необоротних фондів на ефективність діяльності підприємства. Розгляд ключових аспектів обліку основних засобів та нематеріальних активів організації. Порядок нарахування амортизації в період експлуатації необоротних фондів фірми.
Основна характеристика категорії політичної рефлексії як механізму сприйняття та відтворення соціально-політичної дійсності. Головна особливість вироблення суспільно-політичним мисленням сприйняття політичної дійсності суб’єктами політичної рефлексії.
Методологічне дослідження об’єктивації утопічної практики в соціально-політичної дійсності. Категорія політичної рефлексії як механізм відтворення соціально-політичної дійсності. Сприйняття політичної практики в низовій рефлексії та політичній культурі.
Розробка та наукове обґрунтування методологічних засад оптимізації стратегії забезпечення ресурсно-екологічної безпеки регіонів України, орієнтованих на підвищення ефективності використання природно-економічного потенціалу території, ресурсозбереження.
Виявлення та характеристика зв’язку сутності комерційного банку з його макроекономічними та мікроекономічними функціями, які визначають основні напрями банківської діяльності та механізми реалізації функцій в рамках системи внутрішньої економіки.
Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.
Визначення місця особистісного підходу в загальнонаукових методологічних підходах і принципах в освіті. Використання форм особистісного підходу в науково-методичних джерелах. Розбіжності в підходах різних вчених до визначення "особистісного підходу".
Місце особистісного підходу (ОП) в загальнонаукових методологічних підходах і принципах в освіті. Основні форми ОП до його використання в науково-методичних джерелах. Визнання особистості як продукту соціального розвитку, носія культури, її унікальності.