Порівняльна оцінка інформативності інвазивних і неінвазивних методів діагностики множинних дефектів міжшлуночкової перетинки. Аналіз безпосередніх та віддалених результатів після радикальної корекції множинних дефектів міжшлуночкової перетинки.

Дослідження клінічних, морфологічних, імунологічних та біохімічних реакцій реципієнтів на біоімплантати. Обґрунтування можливостей їх застосування. Оптимізація методів післяопераційної реабілітації при алотендопластиці сухожиль згиначів пальців кисті.

Поширеність нагноєних та ненагноєних одонтогенних кіст, види ускладнень при хірургічному лікуванні хворих. Використання нового засобу - сорбенту "Карбосеркіс" для проведення місцевої сорбційної терапії при хірургічному лікуванні, його ефективність.

Біомеханічне обґрунтування реконструкції шийки стегнової кістки при хірургічному лікуванні нестабільних субкапітальних та базальних внутрішньосуглобових переломів шийки стегнової кістки (ВПШСК). Методика хірургічного лікування нестабільних ВПШСК.

Біомеханічне обґрунтування реконструкції шийки стегнової кістки в хірургічному лікуванні нестабільних субкапітальних, базальних внутрішньосуглобових переломів шийки стегнової кістки. Аналіз ефективності лікування нестабільних переломів стегнової кістки.

Вивчення змін кистьового суглоба у хворих із неправильно консолідованими переломами. Визначення елементів хірургічної корекції дистального метаепіфіза променевої кістки. Обґрунтування необхідності ревізії і невролізу серединного та ліктьового нервів.

Консервативні методи лікування неускладнених несвіжих та застарілих ушкоджень шийних хребців. Нестабільні ушкодження хребцево-рухового сегмента. Рентгенологічний метод діагностики нестабільності шийного відділу хребта. Три види оперативних втручань.

Доведення основної мети хірургічного лікування хронічного панкреатиту - органозберігаючої концепції виконання оперативних втручань для часткового відновлення зовнішньо секреторної активності підшлункової залози та збереження інкреторної функції органу.

Дослідження головних показів до видалення селезінки при спадковому мікросфероцитозі визначаються в основному тяжкістю гемолізу і відсутністю ефекту від консервативного лікування. Необхідність виконання поєднаних операцій: спленектомії і холецистектомії.

Частота та причина незадовільних результатів хірургічного лікування пацієнтів із феноменом Рейно. Анатомічні особливості симпатичної іннервації верхніх кінцівок. Розробка діагностичного алгоритму та програми хірургічного лікування даного захворювання.

Опис хірургічних методик, що використовуються при лікуванні пацієнтів з хворобою Меньєра на різних стадіях захворювання. Аналіз використання лазерного опромінювання структур внутрішнього вуха з метою пригнічення вестибулярної функції і зберігання слуху.

Ретроспективний аналіз хворих із первинними доброякісними та злоякісними пухлинами хребта. Покращення стану хворих з існуючими неврологічними розладами, відновлення нормальні анатомічні взаємозв’язки в ураженому хребтовому сегменті та створення надійні.

Хірургічне лікування хворих з первинним гидатидним ехінококозом печінки шляхом розробки втручань із використанням малотравматичних технологій. Профілактика післяопераційних ускладнень та рецидивів. мініінвазивного методу етапних пункційних аспірацій кіст.

Способи відкритого вправлення передніх переломо-вивихів проксимального відділу плечової кістки, базуючись на топографо-анатомічних дослідженнях. Малотравматичний компресійний пристрій для остеосинтезу переломів та методика відновлювального лікування.

Аналіз результатів малоінвазівних методів відновлення харчового пасажу по верхньому відділу травного каналу: "сліпого", форсованого та бужування по ниті-направнику, встановлених iнтраоперацiйно через пункцiйну мiкрогастростому, шлунок, стравохід.

Удосконалення різних способів черезшкірної дискектомії на основі дослідження вимірювань стану опорної та рухової функції хребетних сегментів до і після операції, уточнення показань і протипоказань для виконання різних модифікацій цієї операції.

Вивчення клінічних аспектів травматичних ушкоджень печінки з аналізом характеру, причин несприятливих результатів застосування хірургічної тактики у хворих. Розробка способів досягнення тимчасового, остаточного гемостазу при поширених ушкодженнях печінки.

Проблеми хірургічного лікування посттравматичних аневризм грудної аорти, розробка та використання нових методів захисту головного і спинного мозку та внутрішніх органів під час основного етапу операції. Застосування модифікованого, тимчасового шунта.

Основні методи хірургічного лікування природженої лійкоподібної деформації грудної клітки. Причини виникнення незадовільних результатів лікування захворювання. Розробка нового фіксатору для корекції природженої лійкоподібної деформації грудної клітки.

Клініко-топографічні характеристики та класифікація пролежнів у постраждалих із поєднаною спинальною травмою. Особливості передопераційної підготовки до комплексного хірургічного лікування та методика ушивання пролежневої рани області сідничного горба.

Клінічний перебіг та сучасні методи діагностики псевдокіст підшлункової залози. Аналіз характеру та частоти доопераційних ускладнень. Показники клінічної ефективності методів внутрішнього дренування. Прогностична модель післяопераційних ускладнень.

Покращення хірургічного лікування хворих з пухлинами краніоорбітальної ділянки та очниці на основі оптимізації хірургічної техніки з урахуванням сучасних даних нейровізуалізації. Клінічні прояви захворювання. Оцінка радикальності хірургічних втручань.

Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з місцевопоширеними пухлинами малого таза. Можливості активної хірургічної тактики, спрямованої на радикальне лікування пухлини. Запобігання прогресуванню захворювання при розповсюдженні пухлини.

Вивчення клінічних особливостей інвазивного процесу при тиреоїдній карциномі. Дослідження ефективності діагностичних методів для встановлення ступеня інвазії раку щитоподібної залози в трахею та гортань. Аналіз методів хірургічного лікування захворювання.

Вплив патогенетичних чинників на клінічний перебіг і прогноз тиреоїдного раку. Клініко-лабораторні та анамнестичні критерії несприятливого прогнозу для хворих, причини безпосередніх ускладнень радикальних операцій. Алгоритм хірургічного лікування.

Система профілактики, лікування та післяопераційної реабілітації хворих з розгинальними контрактурами п’ястково-фалангових суглобів. Класифікація розгинальних контрактур п’ястково-фалангових суглобів. Обсяг медичної допомоги на різних етапах лікування.

Визначення поняття і з’ясування частоти виникнення ангіоспазму та ішемічного ураження головного мозку при розривах артеріальних аневризм. Обґрунтування тактики комплексного лікування хворих з розривами артеріальних аневризм на фоні явищ ангіоспазму.

Вплив багатокомпонентного біологічного ранового покриття на післяопераційний період. Порівняння ефективності хірургічного лікування сечоміхурово-піхвових нориць з застосуванням багатокомпонентного біологічного ранового покриття і відомих методик.

Патогенетично обґрунтовані підходи до вибору методів оперативних втручань. Індивідуалізація лікувальної тактики, спрямованої на зниження частоти післяопераційних ускладнень. Значення комп'ютерно-томографічного дослідження для вибору хірургічної тактики.

Морфометричні дослідження хребта у дітей 8-10 років. Кількісні та якісні критерії вибору способу хірургічного лікування сколіозу за допомогою полісегментарної конструкції "МОСТ". Особливості хірургічної корекції сколіотичних деформацій у дорослих.