Традиційні й інноваційні способи перекладу особових імен. Розгляд специфіки перекладу А. Перепаді художніх імен творів французького Середньовіччя українською мовою. Розкриття характеру персонажів "Ґарґантюа та Пантаґрюель" Ф. Рабле стилістичними засобами.
Дослідження ролі художніх означень як найхарактернішої стилістичної особливості похідних прикметників у поемах Гомера. Постійні та метафоричні епітети в гомерівських художніх означеннях. Аналіз ролі прикметників у стилістиці поетичного мовлення Гомера.
Дослідження семантико-стилістичних особливостей похідних прикметників у словесно-образній системі епічних поем Гомера. Поетична мова художнього мислення та світобачення автора. Функція та види художніх означень. Організація лексичного складу епітетів.
- 33994. Художні оказіоналізми англійської наукової фантастики: особливості відтворення українською мовою
Аналіз семантичних, словотвірних моделей оказіоналізмів, способи їх відтворення українською мовою: повні і часткові кальки, функціональні відповідники, гіпероніми, лексика, транскрипція, транслітерація. Визначення адекватність кожного способу відтворення.
Формування теорії стилістики й основні напрямки її розвитку. Значення використання складного синтаксичного цілого у сучасній українській мові. Виявлення конструкцій у романах В. Шевчука, їх класифікація за будовою і розташуванням автосемантичного речення.
Типологічні ознаки та закономірності функціонування французького художнього дискурсу в діахронічній перспективі 9-18 століття. Основні концептуальні засади теорії художнього дискурсу. Лінгвопоетичні параметри функціональної моделі художнього дискурсу.
Визначення основних концептуальних засад теорії художнього дискурсу, розробка лінгвопоетичних і діахронічних параметрів його системно-функціональної моделі. Типологізація основних закономірностей розвитку художнього дискурсу і поетичної функції.
У статті проаналізовано особливості та основні характеристики дискурсу загалом та художнього дискурсу зокрема. Розглянуті підходи до вивчення дискурсу. Встановлено, що аналіз художнього дискурсу тісно пов’язаний з особистістю автора та його ідеостилем.
Дискурс та підходи до його аналізу: погляди на проблему сучасних англомовних дослідників. Суттєві принципи текстотворення в дискурсі некласичної парадигми. Визначення синтаксис українського модерністського і постмодерністського художнього дискурсу.
Дискурс як репрезентація певного комунікативного акту. Основні характеристики художнього дискурсу, його природа, роль автора в процесі створення та зв'язок із його ідіостилем. Поняття "дискурсу читача", відношення "письменник – художній твір – читач".
Аналіз мовного втілення концепту душа в індивідуальному стилі Ліни Костенко. Відображення складної системи її внутрішнього духовного життя, морально-етичних вимірів, відчуттів та системи цінностей. Репрезентація мовної картини світу українського народу.
Аналіз поняття когнітивної лінгвістики, мовної картини світу письменника, ідіостилю. Вивчення концепту як основного об'єкта вивчення лінгвоконцептології та художнього концепту як його різновиду, спираючись на основні дослідження мовознавців у цій галузі.
Взаємодія понять "подія", "наратив", "дискурс", їхня роль у репрезентації дійсності та людського досвіду з позицій сучасних лінгвістичних досліджень. Художній наративний дискурс як особлива форма пізнання світу та культури, реалізований через Umwelt.
Поетичний текст як акт комунікативної взаємодії між адресантом і адресатом. Огляд типології адресантів на підставі квантитативної методики відповідно до кількості уживань ними різних художніх образів. Опис текстової категорії "антропоцентричність".
Лексико-стилістичні трансформації художнього франко-українського перекладу "П’ять майорців для мого незнайомця" письменниці Марі-Франс Клер. Передача духовного світу героїв роману з урахуванням їхнього індивідуального світогляду, що відбилось у мові.
Результати комплексного дослідження особливостей українського художнього перекладу історичного роману "П’ять майорців для мого незнайомця" французької письменниці Марі-Франс Клер. Лексичний простір роману. Частотне уживання етнічних компонентів культури.
Аналіз множинності російсько-українських перекладів текстів художньої літератури. Суть процесу ментальних дій суб’єкта когнітивного перекладу. Розгляд лексичних перетворень та граматичних трансформацій здійснених перекладачем як когнітивним суб’єктом.
Специфіка художнього перекладу українською мовою творів малих жанрів польського письменника ХІХ ст. Аналіз якості художнього перекладу оповідання Б. Пруса "Антек" українською мовою. Розбіжності лінгвоментальної моделі тексту оригіналу та перекладу.
Аналіз лінгво-психологічних аспектів змалювання матеріального й космогонічного світу українця у поезії Тараса Шевченка. Встановлення засобів і способів характеристики образів землі (степу, поля, могил) та неба (небесних світил, планет) у творчості поета.
- 34010. Художній простір творів для дітей Ольги Максимчук: лінгвостилістичний і лінгводидактичний аспекти
Аналіз лексичного різноманіття художніх текстів для дітей української письменниці О. Максимчук. Лінгвостилістичні та лінгводидактичні особливості форм вираження думки авторки. Використання фразеологізмів, образних висловів, епітетів і порівнянь у творах.
Основна характеристика теорії інтертекстуальності, моделей та засобів її реалізації в сучасному лінгвістичному та літературному просторах. З’ясування характерних особливостей проявів вузької моделі інтертекстуальності у творах художньої літератури.
Проблема інтерпретації сутності художнього тексту з точки зору синергетики. Теоретико-методологічний апарат науки про відкриті нелінійні системи, що перебувають у стані динамічної рівноваги. Дослідження принцип самоорганізації художнього тексту.
Лінгвістичний статус і функції художнього тексту у тлумачному словнику. Граматичні і лексичні зміни в цитованому фрагменті, що є наслідком функціонування його як елемента тексту-реципієнта. Загальні особливості сприйняття цитат користувачами словником.
Місце поетичного доробку Ю. Буряка в сучасному літературному процесі. З’ясування художніх засобів, що формують неповторний авторський ідіостиль поета. Виокремлення образів, через які реалізується в художньому тексті концепт часу на асоціативному рівні.
Використання у навчальному процесі художніх творів для формування комунікативних навичок. Розробка проєкту заняття з української мови на тему "Традиції, звичаї, свята" для іншомовців. Знайомство іншомовних студентів з вітчизняною літературою та культурою.
Вживання суперечливих пропозицій - процес відображення амбівалентності художнього світу, що часто набувають афористичного характеру. Характеристика специфічних особливостей використання комунікативно-прагматичного підходу до аналізу художнього тексту.
Вивчення власних назв у легендах і переказах Нижньої Наддніпрянщини "Січовій скарбниці" В. Чабаненка. Дослідження власних назв як невід’ємної складової фольклорних текстів, що художньо трансформовані у площині творів маркерами історичного часу і простору.
Власна назва як невід’ємна складова оброблених мовознавцем фольклорних текстів, виразниками функціональних взаємозв’язків часових та просторових відношень. Аналіз власних назв у легендах і переказах Нижньої Наддніпрянщини "Січовій скарбниці" В. Чабаненка.
Дослідження лінгвостилістичного аспекту творчості Василя Стуса. Засоби художнього вираження граматичного та лексичного рівнів автора. Вивчення листування українського поета. Встановлення жанрології епістолярних текстів за допомогою опису мовних фактів.
Практика мовленнєвої діяльності Т.Г. Шевченка з точки зору відповідності засобів вираження думки літературним нормам. Поширення діалектних явищ, поширених у мовній практиці, процеси становлення мовного узусу. Гетерогенний характер правил вимови слів.