Специфіка підходів до дослідження дискусійних питань аналізу художньо-публіцистичних жанрів сучасної медійної комунікації з погляду функціональної стилістики, практичної стилістики, медіалінгвістики. Дискусії та розбіжності в аналізі медійної жанрології.

Аналіз теоретичних засад поетологічної лірики, в основі якої - авторська рефлексія або саморефлексія стосовно певних аспектів поетичної творчості чи особистості поета. Дослідження специфіки реалізації семантичних моделей української поетологічної лірики.

Розгляд стилістичної ролі лінгвокультуреми, лінгвоідеологеми, інтертекстеми в прозових творах художнього дискурсу кінця ХХ - початку ХХІ століть. Дослідження особливостей функціонування лінгвокультурем у складі художніх тропів, художнього потенціалу.

Вивчення записів текстів фольклорної практики студентів Криворізького державного педагогічного університету, а саме повір’їв студентів щодо сесії, які побутують на території м. Кривого Рогу. Виявлено специфіку студентських повір’їв, їх тематику.

Дослідження та аналіз особливостей художнього образу, як джерела концептуальних смислів у річищі теоретичних положень когнітивної лінгвістики на прикладі лірики бельгійського поета А. Мокеля. Визначення та характеристика метаобразів природних стихій.

Вербальне втілення концептуальних аспектів, що становлять зміст мовно-ментального конструкту в літературно-художньому дискурсі Віталія Мацька. Значення базового концепту "земля" в концептосфері предковічної хліборобської української спільноти подолян.

Поняття та загальна характеристика художньої мови, її відмінні особливості. Лексична специфіка, відокремлення та закономірності організації мови автора та персонажів у художніх творах. Фразеологічні діалектизми та варваризми, що використовуються в них.

Аналіз еволюції терміну "повсякденність", його відображення в тлумачних словниках, причини відсутності єдиної загальновизнаної дефініції. Художня повсякденність як літературознавча категорія, її характеристики, місце в структурі твору та призначення.

Суть реалізації міфологеми верх/низ у романі Марини і Сергія Дяченків "Дика енергія. Лана". Співвіднесеність її міфологічного та фольклорного трактування з авторською інтерпретацією. Аналіз вічного протистояння свободи та залежності, життя та смерті.

Історія становлення української літературної мови в Галичині. Дослідження мовотворчості К. Селецького. Фонетичні, граматичні та лексичні особливості поетизму священника. Роль церковнослов’янської мови у формуванні самосвідомості українського народу.

Визначення моделей характеру та художньо-етична специфіка образів українського козака в героїчному народному епосі. Ґенеза творення образу козака в контексті національної оповідальної традиції: специфіка фольклорного наративу, домінантні типологічні риси.

Комплексний розгляд актуальної для поетичного синтаксису теми, розкриття якої спрямоване на встановлення художньої енергетики номінативних речень у поетичному мовленні. Сконцентрований вияв предикації, пов’язаного з внутрішнім мовленням ліричного героя.

Світоглядний код слов'янської антропонімної лексики. Дослідження версії про хурритське походження українських слів. З'ясування виникнення першопоселенців Українських Карпат через мікротопонім Баба. Джерела вивчення сакральних пам'яток Прикарпаття.

Реализация интернет-дискурса в рамках популярных англоязычных социальных сетей Facebook и Instagram на примере хэштегов по теме "Food". Изучение текстового контента мема-хэштега. Суть лексико-стилистических, синтаксических и фонетико-графических приемов.

Метки, служащие для распределения сообщений по соответствующим темам. История появления хэштегов в социальных сетях, исследования, посвящённые данному явлению, основные их свойства и функции. Речевая практика пользователей в Интернет-пространстве.

Функционирование фантастических элементов в произведениях современной австрийской писательницы Барбары Фришмут "Мистификация Софи Зильбер", "Лунные женщины". Жанровое своеобразие данных произведений, их анализ в контексте жанра фантастической литературы.

Выявление историко-фольклорной символики цветовых концептов, словарные данные соответствующих лексем. Специфика функционирования их в современном алтайском языковом сознании. Переносные употребления черного, белого, голубого, желтого и красного цветов.

Анализ хроматической лексики ранних произведений Н.В. Гоголя. Прагматическая специфика лексики, связь с пространственно-временной моделью повествования в художественном мире повестей. Разграничивающая особенность цветовой палитры описываемых миров.

Выявление особенностей когнитивного пространства цветовой гаммы Лондонского текста английской литературы, которое создается благодаря концепту colour. Характеристика получения языковой репрезентации и интерпретации в пределах данного сверхтекста.

Метафорические наименования в англоязычной экономической терминологии. Тенденция к использованию прилагательных - цветообозначений в качестве терминокомпонентов для номинации экономических реалий. Проведение семантического анализа корпуса терминов.

Рассматриваются лингвистические черты цветовой палитры и ее репрезентация в русской и французской картинах мира. Выделено базовые цвета в указанных языках и их символизм и особенности использования как индикаторов ментальности русских и французов.

Комплексное рассмотрение цветовых латинских и английских прилагательных с точки зрения их семантики и этиологии. Семантическое сопоставление цветовых значений латинских и английских прилагательных с целью выявления узуальных совпадений или различий.

Символическое значение цвета в африканской культуре, религии, философии. Преобладание белого, черного и красного цветов в символике. Образование производных прилагательных цвета в языке лингала. Роль цветового маркера в формировании языковой картины мира.

Диахроническая фонетическая транскрипция как динамическая модель эволюции фонетики изучаемого языка. Превращение процесса транскрибирования в эстетически оформленную учебно-научную деятельность. Теория многоуровневой фонологии А.А. Соколянского.

Аспекты перевода цветовых обозначений в пейзажной лирике Эмили Дикинсон. Анализ исходного текста писательницы. Факторы пространственной локализации, влияющие на употребление и перевод цветовых терминов как средства описания линейной перспективы пейзажа.

Лингвокультурологическое исследование особенностей функционирования цветообозначений в произведениях Л.Н. Андреева. Выявление основных функций цветонаименований в индивидуальной авторской картине мира. Особенность реализации оппозиции жизнь – смерть.

Социальная реклама как важнейший инструмент коммуникации, которая имеет существенное значение для репрезентации и трансляции позитивного духовного опыта. Цвет - семантический феномен, предполагающий существование специфической категориальной системы.

Цветообозначения, как предмет исследования лингвистов, которые на материале языков пытаются понять своеобразную природу этого пласта лексики. Использование цветообозначающей лексики мастерами лезгинского и английского слова в составе тематических групп.

Роль цветообозначений в образной системе поэзии В. Высоцкого. Соотношение авторского употребления цветовых слов с их традиционно-символическими значениями. Семантическая структура фразеологизмов с компонентами-цветообозначениями, их текстовые функции.

Рассмотрение современных тенденций в области лингвистики как науки. Определение природы и сущности когнитивных аспектов языковой деятельности. Особенности использования цветовой картины мира в ходе формирования терминологии профессионального языка.