Дослідження прагмасемантичних та структурно-позиційних особливостей маркерів вірогідності констативних висловлювань. Встановлення основних розрядів мовних одиниць в сучасній англійській мові, а також визначення закономірностей їхнього функціонування.

Опис номінації культурних текстів, пов’язаних із народною вишивкою, записаних в діалекті Середнього Полісся. Виокремлення основних лексико-семантичних груп. Визначення мотивів та символіки, що формують культурні тексти середньополіських вірувань.

Побутування середньополіських вірувань про вишивку. Семантичний аналіз уявлень про народну вишивку у традиційній культурі Середнього Полісся. Номінація культурних текстів, пов'язаних із народною вишивкою, записаних в середньополіському діалекті.

Аналіз головних технологій пролонгації конфліктного дискурсу. Вірусні комунікації та прийоми, аналіз політичного контенту соціальних мереж. Основні характеристики та ознаки холівару, хайпу, мережевої агресії та меметики в процесі розгортання конфлікту.

Аналіз конотативних мотивів історико-культурного й предметно-просторового плану вірша В. Стуса "Дозволь мені сьогодні близько шостої..." Карбування цих мотивів за допомогою іменників, прикметників і дієслів. Просторові конструкції й часові моменти.

Рецепція поезії та індивідуальний підхід до її іншомовної інтерпретації - фактори, що впливають на те, як іншомовний твір стає перекладом. Використання контекстуально та оказіонально трансформованих фразеологізмів як риса перекладів Є. Сверстюка.

Вождь казахской интеллигенции. Описание труда известного лингвиста, переводчика и педагога А. Байтурсынова о развитии казахского языка. Развитие народного образования кон. XIX - нач. XX вв. А. Байтурсынов и газета "Казак". Его след в истории народа.

Философские концепции происхождения и эволюции лингвистического языка. Его морфологическая классификация. Культурофилософские и культуроантропологические взгляды В. Гумбольдта. Сравнительное языкознание. Место языка в системе межэтнических взаимодействий.

Исследование проблемы упорядочения терминологической системы в парадигме когнитивной лингвистики. Определние важности понятия концепта для понимания поэтических текстов. Принципиальные положения в определении концепта с точки зрения лингвокультурологии.

Біографія та наукові інтереси Е. Сепіра. Дослідження індоєвропейських і семітських мов, встановлення їх генетичної спорідненості. Розвиток антропологічного підходу в мовознавстві. Аналіз зв’язків структури мови з мисленням і способом пізнання реальності.

Исследование сохранения индивидуально-ангорской пунктуации, эквивалентов словоформ-отклонений и освоения гибридизации в переводе К. Беляевым "Анны Ливии Плюрабел"» Дж. Джойса. Рассмотрение переводческих трудностей в освоении гибридизации кириллицей.

Татарско-русские и русско-татарские словари, созданные в ХІХ веке, – яркий пример двуязычной лексикографии. Научная деятельность. К. Насыри, его вклад в развитие различных отраслей гуманитарных наук, работы по татарскому языкознанию и о татарской истории.

Роль латинского языка в анатомии и фармакологии. Особенности использования латыни в медицине, при формировании анатомической, клинической и фармацевтической терминологии. Развитие латинского языка в контексте культуры древних государств и истории науки.

Трудный путь М.В. Ломоносова к знаниям. Создание ученым химической лаборатории, его достижения в физике и естественных науках. Литературно-реформаторская деятельность и поэтическое наследие Ломоносова, его роль в развитии нового русского языка и риторики.

Великое значение поэзии Ломоносова в общем историческом ходе русского литературного развития. Стихотворные надписи на иллюминации и фейерверки, на спуск кораблей и маскарады, торжественные оды Ломоносова. Филологическое изучения русского языка.

Детство М.В. Ломоносова - гениального сына великого русского народа, история его трудного пути в науку. Достижения Ломоносова в области химии, физики и других наук. Поэтическое наследие Ломоносова, характеристика его вклада в развитие русской риторики.

Ораторское красноречие, как особый вид искусства. Особенность методики развития говора. Основные части пространной "Риторики" Ломоносова. Характеристика главных способов создания "витиеватых" речей. Анализ стилистических фигур речений и предложений.

Оценка роли и значения Якоба Гримма в истории языкознания как автора четырехтомной "Немецкой грамматики". Изучение исторического развития германских языков, закономерности их фонетического развития. Метод раскрытия истоков национальной культуры и духа.

Рассмотрение концепта "gentleman" с точки зрения его осмысления в культурном контексте при обучении английскому языку студентов-гуманитариев. Употребление лексемы в диахронии. Толкование специфических концептов в авторитетных аутентичных словарях.

Рассмотрение синестетических переносов из области вкуса в другие сферы сенсориума. Трактовка принципа иерархической дистрибуции. Анализ традиционных переносов ощущение-ощущение и синестезии ощущение-эмоция в рамках термина "синестетическая метафора".

Рассмотрение перевода как особого, своеобразного вида искусства. Зависимость владения словом от работы левого и правого полушария головного мозга. Активное участие переводчика в различных лингвистических конкурсах, развитие своих творческих способностей.

Жизненный путь В.И. Даля, направления его научной деятельности, а также оценка вклада в развитие и популяризацию русского языка. Новый подход в практике составления словарей. Отличительные особенности построения "Словаря живого великорусского языка".

Базові концептуальні схеми композиційно-смислових структур текстів американської поезії шляхом аналізу компонентів поетичного тексту. Особливості власних назв з урахуванням їх розташування. Вписані в поетичні твори стратегії й тактики композиції.

Власна назва як об’єкт вивчення поетичної ономастики. Склад і лексичні значення онімів. Функції власних назв на фонетичному і лексичному рівнях. Функціональні особливості пропріальної лексики в поезії. Місце конотонімів у структурі поетичного дискурсу.

Роль власних назв в українській історичній прозі на матеріалі творів С. Скляренка, С. Плачинди, В. Шевчука. Основні здобутки літературної ономастики на сучасному етапі розвитку та в галузі історичної ономастики, а саме, онімного простору Київської Русі.

Дослідження семантики та структури фразеологізмів з власними назвами з урахуванням гендерного аспекту наукових пошуків у площині ономасіології. Розгляд та опис міжнаціональних та національних антропонімічних компонентів у складі досліджуваних одиниць.

Порушені питання, пов'язані з одним із найважливіших аспектів національної ідентифікації особи зокрема та народу загалом і стосуються антропонімічних найменувань громадян у сучасній Україні. Традиційні та нетрадиційні шляхи поповнення онімного словника.

Номінативні речення у контексті їхнього статусу. Підходи до односкладних структур. Погляди лінгвістів на синтаксичну форму власне називних речень та номінацій. Конструкція самостійних комунікативних одиниць. Розробка теорії односкладності простих речень.

Вивчення статусу власне-пояснювальних синтаксичних конструкцій у сучасній лінгвістиці. Аналіз цілей повторного позначення: конкретизації, переліку окремих випадків, різновидів, наведення прикладу, тлумачення, вказівки на можливість двоякої назви.

Визначення лінгвокультурних характеристик онімів, зіставлення їх етноспецифічного семантичного потенціалу в різножанрових фольклорних текстах. Аналіз семантичних параметрів, що визначають специфіку функціонування власних назв в усній народній творчості.