Опис проблеми транслітерації слів англійського походження в українській мові. Адаптація в мові-реципієнті запозичених одиниць, інструменти фіксування спектральних характеристик. Розподіл вибору аудиторами найбільш схожих за слуховим враженням пар складів.

Відтворення власних назв, топонімів та антропонімів, німецькою мовою. Аналіз художних прозових творів українських класиків у німецькомовних перекладах В. Горошовського. Власні назви як виразники стилю автора оригіналу і основний елемент художнього твору.

Питання лінгвістичного статусу семантичного поля і принципів його внутрішньої організації. Метафоричне перевтілення системи мовних одиниць. Сучасні способи структуризації і систематизації лексики. Удосконалення методологічної бази лексичної семантики.

Аналіз еволюції стилістичних засобів виразності у наукових розвідках і зародженню науки стилістики. Розгляд питання класифікації стилістичних засобів виразності у сучасній вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці; англомовні традиції стилістичних засобів.

Підвищення національної свідомості та культури мови в Україні. Аналіз концепції щодо понятійності, змісту та розмежування явищ соціолекту у мовознавстві. Виділення тематичних груп сучасної жаргонної лексики та сленгу загальнотеоретичного спрямування.

Дослідження проблеми зв’язку мови та мислення. Конститутивні ознаки концепту як епістемічного, психоментального та етнокультурного утворення. Синтезоване визначення сутності концепту, яке ґрунтується на поєднанні в одній дефініції декількох підходів.

Джерела походження фразеологічних одиниць німецької мови та їх важливість при визначенні значення фразеологізмів. Фразеологічні одиниці діалектних варіантів німецької мови. Народно-етимологічне переосмислення фразеологізмів і змінних словосполучень.

Дослідження джерела походження фразеологічних одиниць німецької мови та їх важливість при визначенні значення фразеологізмів. Народно-етимологічне переосмислення як фразеологізмів, так і змінних словосполучень. Мотиваційна база фразеологічної деривації.

Засоби оволодіння іноземними мовами. Принципи аудіолінгвального методу запам’ятовування матеріалу. Етапи засвоєння структури мови. Особливості сприйняття лексичного матеріалу через слуховий канал. Використання лінгафонних кабінетів, аудіо та відеозаписів.

Вивчення інтерлінгвальної омонімії, паронімії у словацькій та українській мовах. Виявлення труднощів, які виникають при перекладі лексичних одиниць. Розгляд перекладу термінологічних, сленгових інтерлінгвальних омонімів у словацькій та українській мовах.

Сучасні вимоги до перекладознавця. Підвищення рівня підготовки філолога до роботи з автентичними текстами. Особливості тлумачення англійських географічних назв. Комунікативно-функціональний підхід до перекладу безеквівалентної англосаксонської лексики.

Дослідження взаємодії типів текстів на прикладі явища інтертекстуальності та гібридності. Входження типів текстів у комплексні комунікативні структури як одна з провідних тенденцій сучасної лінгвістики тексту. Вивчення гібридності (гетерогенності) тексту.

Розуміння міждисциплінарних термінів, що регламентують гендерну поведінку особистості. Опис фактів їх появи та особливостей функціонування у лінгвістиці в радянський період. Сутність соціокультурних конструктів гендер, маскулінність та фемінність.

Проаналізовано поняття фразеологічної одиниці у контексті сучасних лінгвістичних досліджень, підходи до їх класифікації. Досліджено суть фразеологізмів англійської мови з антропонімічним компонентом. Запропоновано їх класифікацію за різними критеріями.

Характеристика сучасних творів комедійного жанру. Аналіз вербальних і невербальних засобів комунікації. Трактування терміну "кінодискурс" у мовознавстві. Класифікація комічних явищ на рівні контекстів фільмів. Розгляд специфіки аудіовізуального перекладу.

Розгляд основних лексико-семантичних класифікацій дієслівної лексики, зокрема В.М. Русанівського та дослідників Уральського університету. Характеристика переваг та недоліків, виявлення складності лексико-семантичної класифікації дієслівної лексики.

Активний процес поповнення сучасної української літературної мови іншомовними запозиченнями. Основні тенденції і особливості розвитку сучасного українського лексикону. Особливості формування лексикону нового літературного стандарту української мови.

Основні труднощі, з якими стикаються студенти економічного профілю при вивченні та тлумаченні неологізмів на практичних заняттях з англійської мови. Запропоновано основні типи завдань, які б сприяли розумінню та вірному використанню неологізмів.

Семантичні особливості російських прикметників-композитів з опорними компонентами -подобный, -видный, -образный та їхніх еквівалентів – українських прикметників, об’єднаних семою подібності. Семантичний склад українських та російських номінацій.

Стислий текст як різноманітний лінгвістичний твір, місце в ньому заголовків статей та інших творів. Класифікація заголовків і їх функції, основні принципи оптимізації для покращення результатів сприйняття під час ознайомлення читача з контентом.

Проблема форми та змісту в поетичному перекладі; дискурсивні, фонетичні, графічні та лінгвістичні особливості поетичного тексту. Важливість проблеми ритму в поетичному перекладі є слідством особливостей тексту, котрий характеризується певною ритмічністю.

Відмінності між засвоєними запозиченнями (загальні назви чужомовного походження і географічні назви, засвоєні українською мовою) та незасвоєними чужомовними власними назвами (антропонімами й топонімами), які не підлягають адаптації. Їх обґрунтування.

Вивчення валентно-дистрибутивної характеристики дієслівних одиниць, вживаних в сполученні з прислівниками оцінки в сучасній німецькій мові Німеччини й Австрії. Аналіз наукових підходів до інтерпретації поняття "валентність" в сучасному мовознавстві.

Розгляд проблеми розмежування континуума вживань багатозначного дієслова на окремі лексико-семантичні варіанти. Виокремлення семантичних компонентів, релевантних для кожного типу ситуацій. Побудова аналітичних дефініцій, метамова семантичного опису.

Досліджено походження, способи утворення та встановлено взаємозв’язок між твірною дієслівною основою та лексичним значенням новоутворених іменників. Виявлено випадки утворення французьких похідних дієслівних іменників від іншомовної недієслівної основи.

Культурні та соціальні фактори, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, поведінку індивідів у зв'язку з приналежністю до тієї чи іншої статі. Переведення проблематики статі з області біології в сферу соціального життя та культури.

Утвердження традиції розглядати ойконіми як явищ секундарних щодо генетично споріднених гідронімів. Підтвердження факту первинності назв водних об’єктів порівняно з однойменними назвами поселень. Гідро-ойконімні зв’язки на основі онімного простору.

Болгарські переселенські говірки Півдня України. Дослідження основних фонетичних, морфологічних та лексичних рис говірок с. Городнє (стара назва Чийшия), Болградського району Одеської області. Раритетні особливості чийшийської говірки, її ґенеза.

Особливості діяльнісного аспекту у словесному творі з точки зору стилістики. Роль і функції діяльності у процесі стилетворення з позицій психології і філософії. Пізнавальна (гносеологічна), практична (ціннісно-орієнтаційна) види діяльності і спілкування.

Огляд проблем сучасної лінгвістики. Визначення місця індивідуально-авторської картини світу у концептуальній картині світу. Аналіз ролі, що вона відіграє у формуванні свідомості в сучасному світі. Компоненти мовної картини світу героя художнього твору.