Аналіз питання вживання лексичних одиниць технічної наукової термінології. Етимологічний аналіз та використання термінів на сучасному етапі, визначення актуальності їхнього вживання. Основні проблеми функціонування термінів технічних галузей знань.

Зростання потреби в продуктах перекладацької діяльності. Дослідження сучасних українських перекладознавців, присвячені редагуванню перекладів. Основні підходи до вивчення й вирішення проблеми редагування відтворених текстів у вітчизняній лінгвістиці.

Проблеми граматичної компетентності. Ефективність використання комунікативних та соціокультурних підходів. Принципи навчання граматики на заняттях іноземної мови. Практика усного та писемного мовлення. Національно-культурні особливості англійської мови.

Дослідження аутентичного тексту як основи для розвитку усного й писемного мовлення у студентів немовних спеціальностей. Вплив роботи з іноземним текстом на розвиток креативності, розумових якостей, активування знань лексики та граматики у студентів.

Обґрунтування різниці між стилістикою, прагматикою та прагмастилістикою, яка полягає в різних методологічних принципах цих дисциплін: стилістика є лінгвоцентричною, а прагматику із прагмастилістикою об’єднує принцип антропоцентризму; їх функції.

Етапи адаптації запозичених термінів, шляхи проникнення запозичень та інтернаціоналізмів в українську термінологію та особливості їх функціонування в сучасному словнику. Етапи і типи адаптації однослівних англомовних фінансово-економічних термінів.

Недостатня кількість бібліонімів - причина збіднення лексико-фразеологічної системи української мови та обмеження її виражальних можливостей. Імплікація, експлікація - методи творення фразеологічних одиниць з антропонімними, топонімними компонентами.

Аналіз проблематики вмотивованості юридичного терміну "моральна шкода суб'єкта господарювання". Розгляд семантичних змін, що відбуваються з окремими елементами терміну в разі поєднання їх у термінологічні словосполучення на прикладі терміну "суб'єкт".

Стаття присвячена аналізу семантичних класифікацій дієслівної лексики в німецькій мові. Актуальність зумовлена недостатньою вивченістю типології дієслів, уміння користуватися якою відіграє важливу роль у науково-пізнавальній діяльності процесу навчання.

Проблема семантичної стабілізації на прикладі афористичних висловів творів Шекспіра. Аналіз становлення прототипів драматурга з урахуванням новітніх тенденцій вивчення мови. Процес формування семантики ептонімів, лексико-семантичні аспекти цього процесу.

Встановлення інвентарю тактик й операцій перекладів, які є результатами застосування стратегій комунікативно-рівноцінного та терціарного перекладу. Стилістичні особливості промови Дж. Кеннеді. Відтворення образності вихідної метафори, анафори в перекладі.

Систематизація термінологічного апарату з питань тлумачення Голокосту. Використання дефініцій "Катастрофа", "Шоа", "Хурбан» для позначення трагедії єврейського народу у роки Другої світової війни. Історико-наукове дослідження термінів геноцид, Голодомор.

Вивчення лексико-генетичного складу української термінолексики гомеопатії. Група автохтонних термінів української гомеопатичної термінології. Функціонування питомих та власне-мовних термінологічних одиниць як складової лексики досліджуваної галузі.

Фразеология радости и удовольствия в словаре и тексте: характеристика материала. Основные именные компоненты и элементы образной составляющей оборота речи. Характерные лексико-грамматические изменения идиом семантического поля "радость и удовольствие".

Лінгвістичний аналіз ойконімікону сучасних назв населених пунктів Львівської області: Бібрка, Бтля, Бориня, Велике Колодно, Верхня Лукавиця, Городисько та Демня. Особливості словотвірних моделей та фонетичні модифікації аналізованих онімів у часі.

Походження назви села Виповзів, незважаючи на його простоту є не таким однозначним. Смисл апелятива, що утворює остову ойконіма, зрозумілий, проте втрата мотиваційної складової з плином часу призвела до виникнення цілого ряду версій його онімізації.

Виявлення слов'янської ономастичної фразеології у структурно-семантичному та порівняльному аспектах, яке базується на твердженні про значеннєву навантаженість антропонімів-компонентів. Розгляд функцій власних імен у представлених фразеологічних моделях.

Організація навчального процесу з теорії та практики перекладацької діяльності. Труднощі адекватного перекладу термінологічних одиниць галузі комп’ютерних інформаційних технологій і методи їх подолання. Особливості граматичної структури наукових текстів.

Досліджено питання розвитку лінгвістичної думки вчення про розмежування семантичних відтінків у синтаксичних конструкціях. Аналіз наведених типових синтаксичних структур художнього стилю засвідчив справедливість такої диференціації і для української мови.

Дослідження екзерситивних мовленнєвих актів. Їх класифікація, семантичні, синтаксичні і прагматичні чинники. Прагматичні умови успішності вживання в мовленні та пресупозиції. Виокремлення та вивчення домінантних перформативних екзерситивних дієслів.

Аналіз особливостей фонетичної та семантичної асиміляції німецьких запозичень в українських південно-західних говорах. Розгляд причин поширення іноземних лексем. Співставлення синхронії та діахронії з німецькими відповідниками із різноманітних діалектів.

Окреслення можливих векторів практичного розгортання ідеї тривимірної моделі мовної картини світу з метою вивчення спільного та відмінного у вербальному втіленні уявлень різних народів про інтелектуальні характеристики людини у споріднених мовах.

Теоретичні проблеми розмежування афіксації та композиції, особливості статусу компонентів композита в латинській мові. Дослідження сучасною лінгвістикою проблеми походження прийменників у індоєвропейській прамові, давньогрецькій і латинській мовах.

Дослідження теоретичних проблем розмежування афіксації та композиції, особливостей статусу компонентів композита, зокрема в латинській мові. Вивчення проблеми походження прийменників у індоєвропейській прамові, давньогрецькій і латинській мовах.

Поняття і класифікація емоцій, їх вербалізація в сучасному мовознавстві. Аналіз понять "емоційний інтелект", "емоційна лексика", "емотивна лексика", "лексика емоцій", "фундаментальні емоції", що є невід'ємними складовими поняття "вербалізація емоцій".

Внутрішні й зовнішні функціонально-семантичні характеристики дієслівних двоконституентних конструкцій. Аналіз співвідношення структурних конституентів і семантичних компонентів. Поділ конструкцій на ідіаматизовані, фосилізовані та нефосилізовані.

Аналіз поглядів науковців на лінгвістичний статус прислівника як частину мови. Поділ прислівників за лексичним значенням на чотири основні розряди – означальні, обставинні, предикативні та модальні. Погляди на статус прислівника в системі частин мови.

Загальнолітературна лексика як слова літературної мови в будь-якому функціональному стилі та жанрі. Знайомство з проблемами визначення індивідуальності авторського в науковій філологічній прозі. Розгляд особливостей текстів філологічного профілю.

Розгляд сутності та природи виникнення поняття "концепт" у контексті різних підходів: лінгвокультурологічного, когнітивного та психолінгвістичного. Аналіз поглядів вчених щодо проблеми класифікації поняття "концепт" у когнітивній лінгвістиці, його типів.

Аналіз наявних дефініцій критики/критичного зауваження як компонента сучасного англомовного дискурсу. Визначення наукової критики як явища дискурсивної природи: ментального, соціокультурного і комунікативного феномену, реалізованому вербальними одиницями.