Обзор лингвокультурного концепта "generation", отмеченного этнокультурной спецификой. Дефиниционные сопоставления понятийных составляющих концептов "generation" и "поколение" с целью выделения прототипических и вариативных признаков в семантике концептов.
Взаимодействие языка и мышления - предмет исследования гуманитарных наук. Представление – чувственно-наглядный образ окружающей действительности, предметы и явления которой воспринимались ранее, но не воздействуют в данный момент на органы чувств.
Определение "выразительных целей" использования дефиса, постановка которого противоречит традиционному написанию слова. Рассмотрение причин нерешенности вопросов правописания сложных топонимов. Характеристика необходимости чистоты русского языка.
Лінгвістичні студії у сфері вивчення комунікацій науковців. Диференційні категорійні параметри наукового та академічного дискурсу. Формування знань за допомогою мови. Зони перетину наукового та академічного дискурсу у сфері наукової комунікації.
Встановлення таксономічних відношень терміна "факт": місця поняття серед інших понять та семантичних (ієрархічних, причинно-наслідкових) зв'язків між ними, що існують завдяки логічній системності поняття. Розглянуто факт як комплексний, системний феномен.
Розгляд факту як комплексного, системного феномена, що реалізується в просторі й часі та виявляється в тріаді взаємопов’язаних і ознак, що мають гносеологічний, діалектичний, соціально-комунікаційний аспекти. Модель встановлення таксономічних відношень.
Доцільність залучення спеціальних текстів як джерел дослідження каузальних домінант у професійному мовленні з огляду на антропоцентрично-антропокосмічну спрямованість сучасних лінгвістичних студій. Вивчення мовної репрезентації каузальних зв’язків.
Дослідження дефініційного аналізу як необхідного етапу концептуального аналізу вербалізованих концептів. Розгляд на прикладі аналізу лексеми WAR як дефініційний аналіз може слугувати першим етапом для формування поняттєвого складника концепту, його ядра.
Дослідження змісту та сутності поняття "дефініція" в наукових текстах та висвітлення особливостей вживання дефініцій в англійських наукових текстах галузі біомедичної інженерії. Типи дефініцій на позначення термінів галузі біомедичної інженерії.
Рассмотрение антипословиц как изречений, представляющих собой результат языковой игры с пословицей. Исследование когнитивных механизмов создания и понимания пословиц. Постижение природы трансформационных процессов, происходящих в пословичном фонде.
Структурносемантические модели деформированных фразеологизмов. Актуализация потенциального значения слова для создания особого коммуникативного эффекта. Семантические модификации системного значения лексем с целью самосохранения структуры высказывания.
Характеристика особенностей девиаций различных уровней в текстах двух романов Дж. Джойса "Улисс" и "Поминки по Финнегану". Анализ авторской деформации английского языка как одной из форм девиации, позволяющей писателю выразить собственное языковое знание.
Характеристика процесів, які відбувалися під час революції та громадянської війни 1917-1920 рр. в оточуючому міських мешканців середовищі. Визначення долі всього хатнього майна, зокрема меблів, одягу, посуду, книг. Аналіз соціальної ідентичності городян.
Компонентний склад твірних фразеологізмів німецької мови та їхні лексико-морфологічні та структурно-семантичні особливості. Вивчення способів, словотвірних типів і моделей, за якими відбувається утворення дефразеологічних дериватів німецької мови.
Понятие аббревиатурного дешифровального стимула, трактовка конструкта аббревиатур, описывающих сложносокращённое слово. Типы дешифровальных стимулов, использующихся на синхронном срезе языка для интерпретации значения сложносокращённого слова в тексте.
Аналіз проблеми мультимодального підходу до вивчення політичного дискурсу, зокрема його конституентів. Прояв одного з інструментів політичної маніпуляції адресатом (якорів) у лінгвістичному розумінні. Доцільність підходу до аналізу політичного дискурсу.
Входження Інтернету в життя людини - процес, що полегшив вирішення низки завдань і прискорив досягнення цілей в сфері комунікації. Використання лексичних одиниць та юнітів, які увійшли в лексико-семантичну систему - особливість мови соціальних мереж.
Аналіз проблеми утворення та функціонування скорочених мовних одиниць в українській та англійській мовах економістів. Дослідження в галузі абревіатурного словотвору в мові економістів та виведення єдиної класифікації скорочених термінологічних одиниць.
Розглянуто відображення в структурі й семантиці фразем соціального виміру особистості, представленого назвами людини за родом занять. Виявлення й вивчення структурно-семантичних особливостей ідіом із лексемами на позначення назв людини за родом занять.
Ознайомлення з особливостями вивчення способів концептуалізації позамовної дійсності. Дослідження та аналіз принципів реконструкції культурної інформації на тлі символічного контексту поезії. Розробка процедури лінгвістичного аналізу поетичного концепту.
Дослідження принципів реконструкції культурної інформації та способів концептуалізації позамовної дійсності. З’ясування лінгвістичних параметрів поняття "поетичний концепт". Вивчення української мови в єдності з національними та соціальними факторами.
Опис явища синонімії як одного зі шляхів словотворення медичних термінів в англійській мові. Аналіз присутніх синонімів в онімах та дослідження можливих засобів їхнього перекладу, розгляд процесів та способів формування латинізованих клінічних термінів.
Віденський гурток - один з найбільш важливих філософських рухів XX століття. Полісемічність і синонімія - компоненти мови, які виникають у спеціалізованому дискурсі. Характеристика специфічних особливостей комунікативного підходу до термінології.
Дискусійні погляди на предмет і обсяг фразеології як галузі наукового знання. Основні властивості фраземи. Підходи до визначення фразеології залежно від структури ознак неодночленних утворень. Інтерпретаційна модель значення нової теорії фразеології.
Вивчення деяких маловідомих фактів з життя і творчості Івана Франка, які засвідчують його глибоке зацікавлення лінгвістикою. Аналіз його поглядів на роль науки про мову, вимоги до лінгвіста. Робота письменника над теорією і практичним використанням мови.
Визначення основних типів українських словотвірних номенів у національних історичних соціолектах. Залучення типових формантів до творення арґотичних лексем. Особливості використання загальновживаних дериваційних моделей у межах словотвірних категорій.
Розгляд дериваційних особливостей українських лірницько-ремісницьких арго. Визначення основних типів словотвірних номенів у національних історичних соціолектах. Окреслення перспективних напрямків для дальшого вивчення українських історичних соціолектів.
Статтю присвячено дослідженню зв’язків між українськими арґо та соціолектом володимирських офенів у порівняльно-історичному вивченні східнослов’янських субстандартних систем. Увагу приділено протоофенській теорії формування східнослов’янських арґо.
Розгляд французького інтернет-форум як дискурсивної спільноти. Представлення комунікативної поведінки учасників інтернет-форумів крізь призму реалізації в них постулатів мовленнєвої взаємодії Г. Грайса. Головні випадки дотримання та порушення постулатів.
Аналіз особливості метафоризації через використання метонімічних дієслівних засобів. Процес зміни категорії дієслів в момент зміни первинного системного значення. Розширення меж ситуації або включення нової семи до первинного значення дієслова у текстах.
