Лексичні, структурні та інші особливості англомовної медичної термінології в текстах інструкцій медичних препаратів, що відтворюються у відповідних українських перекладах. Шляхи утворення медичної термінології, засоби відтворення еквівалентного перекладу.

Роль медичної термінології у професійній комунікації майбутніх лікарів-іноземців. Організація освітньої діяльності з оволодіння студентами медичною термінологією як обов’язкової складової фахової компетентності. Вправи з формування термінологічних умінь.

Аналіз складних наукових конструкцій в сучасній українській медичній термінології. Словотвірна організація багатокомпонентних термінологічних утворень, їхні специфічні семантико-структурні ознаки. Вживання двокомпонентних субстантивних словосполучень.

Проілюстровано сучасні лінгвістичні погляди стосовно визначення поняття "дискурс" у кореляції до критичного дискурс-аналізу, який передбачає розгляд медіа-тексту з урахуванням екстралінгвістичних факторів. Мас-медіа як потужний політичний інструмент.

Визначення поняття "дискурс" у кореляції до критичного дискурс-аналізу. Проблема вибору структури та жанрів медіа-дискурсу, інтеракційних факторів, референтних форм. З'ясування процесів породження і функціонування медіа-дискурсу та його складників.

Комплексний аналіз стану наукового опрацювання проблематики медійного дискурсу на сучасному етапі в працях британських та американських лінгвістів. Вивчення медійного дискурсу в синхронії та діахронії. Походження громадсько-політичних зобов’язань.

Жанр - відносно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань, що мають функціональну, соціально зумовлену природу. Знання - єдність життєвого досвіду і набутих вербальних навичок, які складають уявлення про зміст різних дискурсів.

Зв'язок медійної лінгвоіміджелогії з такими неолінгвістичними напрямами, як медіалінгвістика, PR-лінгвістика, психолінгвістика та сугестивна лінгвістика. Принципи лінгвістичного аналізу медійних іміджевих текстів про Україну, доцільність їх поділу.

Особливості і специфіка функціонування медіаконцепту "материнство" у сучасному телевізійному рекламному дискурсі. Вплив вікових, гендерних, психоемоційних, національно-ментальних, інтелектуальних детермінант на когнітивну та психоемоційну сфери споживача.

Суть способів реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що є одним із засобів масової інформації. Поліфункціональна специфіка лексико-семантичного ресурсу гри слів у текстах комерційної реклами.

Вивчення ролі подкастів у динаміці мовних процесів, що передбачає аналіз медіалінгвістичних механізмів взаємодії мов шляхом запозичення лексичних одиниць. Дослідження лексичних запозичень в англомовних подкастах та сфера їх проникнення в англійську мову.

У статті лінгвопраксіологічний вектор аналізу розглядається як перспективний для сучасної медіалінгвістики. Відображено найважливіші особливості цього підходу: предмет, ключові категорії, методики аналізу. Диференціація лінгвістики на підставі предмета.

Дослідження семантичної структури поняття "медіаосвіта" на сучасному етапі розвитку освітньої галузі. Необхідність уточнення значення терміна та його фіксації в лексикографічній практиці. Визначення притаманних українській мові похідних неологізмів.

Дослідження медіастилістичного потенціалу антитези в архітектоніці сучасного українського інтерв’ю з погляду виявлення доцільних моделей її застосування та дієвості впливу на реципієнта. Аналіз продуктивних моделей антитетичних комунікативних складників.

Аналіз наукових студій в галузі історичної медієвістики, які проводили працівники кафедри загальної історії середніх віків та Інституту допоміжних історичних наук Львівського університету. Особливості розвитку історичної реґіоналістики, топоніміки.

Медійний фразеологізм - мовна універсалія стилю масової інформації, що характеризується смисловою неподільністю, семантичною цілісністю, емоційністю та експресивністю. Мовна картина світу - процес, що визначає відображення вербального світобачення.

Характеристика джерел породження прецедентних феноменів у медійних перифразах ХХІ століття. Основні шляхи асоціативного моделювання нового змісту досліджуваних одиниць. Особливість виявлення основних рівнів прецедентності цих ментальних утворень.

Создание Центрального разведывательного управления в аспекте межведомственной борьбы в связи необходимости координации всей разведывательной информации, поступавшей в различные государственные органы власти США. Этапы за борьбы за полномочия и ресурсы.

Рассмотрение философских и психологических оснований междисциплинарного исследования результатов психолингвистического ассоциативного эксперимента - доминантных для русской языковой личности оценочных ассоциаций. Иерархическая организация ценностей.

Использование антропологического подхода к изучению закономерностей порождения высказывания. Анализ метафорических конструктов современного политического дискурса. Лингвистические средства придания образности в американском варианте английского языка.

История изучения междометия в языках разных систем. Обоснованность включения междометий в систему частей речи. Вопрос категориальной принадлежности междометия в мордовских языках. Выражение чувств и волевых побуждений, отсутствие номинативной функции.

Системное, всестороннее описание семантических особенностей и функционального назначения междометий как показателя градуальности. Выявление частотности употребления отдельных междометных слов, функционирующих в качестве показателя градуальности.

Анализ новых подходов к классификации междометий, оценка их сильных и слабых сторон. Обоснование корреляции междометия и предложения в рамках синтаксического подхода. Изучение междометий как языкового класса. Тенденции исследований в области междометий.

Проблема междометий как особой категории слов. Синтаксические функции междометий. Специфические характеристики междометий в сербском языке, роль интонационных изменений. Критерии выделения междометий в английском языке, проблемы их классификации.

Характеристика первичных эмоциональных междометий на фонетическом, морфологическом, синтаксическом и семантико-прагматическом уровнях. Выявление семиотического статуса вокальных жестов. Описание отношений между двумя формами феномена междометия.

Изучении практического применения междометий в речи, их лексических и грамматических значений. Влияние междометий на интонационную структуру предложения. Языковые средства выражения эмоций. Особенности и классификация междометий китайского языка.

Значение эмотивности как неотъемлемой принадлежности художественного произведения. Эмотивность текста как лингвистическая проблема. Создание когерентности текста, сложных "вертикальных", интертекстовых связей, основанных на аллюзии и развернутой метафоре.

Рассмотрение данных словарей и академических грамматик, различных точек зрения на морфологическую и синтаксическую характеристику названных языковых единиц. Разработка системно-грамматического и текстового анализа модусного предикатива "бесспорно".

Характерные черты лексикографической фиксации современной немецкой диалектной лексики с религиозной (конфессиональной) спецификой. Особенности локализации диалектных помет в структуре словарной статьи. Анализ тематической принадлежноти диалектизмов.

Необходимость знания иностранного языка для научной работы в условиях глобализации современного общества. Анализ опыта участия международных конференциях аспирантов университета. Педагогический опыт преподавателей по изучению французского языка.