Дослідження мовної і метамовної особистості жінки-перекладача в рамках ігрової теорії перекладу. Розгляд ролі у трансформації гібридних текстів епохи постмодерну. Аналіз професійної комунікативної особистості міжмовного і міжкультурного посередника.

Існуючи визначення слова "термін". Сучасний стан термінології аутсорсінгу й аутстафінгу. Мовні і позамовні фактори, які впливають на формування цих термінів та вимоги, які висуваються до них. Приклади помилкового тлумачення деяких термінів у цій галузі.

Описання випадки морфологічної інтерференції івритських слів при включенні їх до російськомовного тексту. Класифікація мовних одиниць івриту, які залучаються до тексту російського ЗМІ. Визначення соціолінгвістичну природу мішаної мови ізраїльських ЗМІ.

Вивчення людського фактору в мові й мовленні. Носій мови, людина-мовець як об'єкт досліджень сучасного мовознавства й лінгводидактики. Погляди відомих лінгвістів та лінгводидактів щодо визначення термінів "мовна особистість", "мовленнєва особистість".

Розгляд поглядів відомих лінгвістів та лінгводидактів щодо визначення термінів "мовна особистість", "мовленнєва особистість" і узагальнення результатів проведеного дослідження. Розробка рівневої моделі мовної особистості з опорою на художній текст.

Дослідження особливостей поширення та розвитку мов Китаю, Кореї, Японії, Філіппін, Лаоса, Камбоджі, В'єтнама, Малайзії, Сінгапура, Таїланда, Індії та М'янми. Геніалогічно ізольовані, не етнічні (європейські та монгольські) та мертві мови регіону.

Дослідження поняття "мовна картина світу", узагальнення його сутності. Визначення відмінностей у мовній картині світу в англійській та українській фразеології у зв'язку із нетотожністю історико-культурної спадщини українського та англійського народів.

Змістовий обсяг терміну "мовна картина світу" та його складників, дослідження особливостей взаємодії окресленого поняття в контексті суміжних наукових понять. Характеристика способів відображення та інтерпретації світу у працях В. Гумбольдта, О. Потебні.

Аналіз якості відображення в підручнику з німецької мови мовної картини світу носіїв мови, яка вивчається. Дослідження здійснено на основі підручника з німецької мови "Delfin" видавництва "Hueber Verlag". З’ясовано підґрунтя укладення підручників.

Розгляд мовної картини світу гуцулів як етнографічної групи українського народу. Визначення народнорозмовної мови як основного джерела формування нової літературної мови. Характеристика словесних виражень семантики та прагматичних чинників комунікації.

Вивчення художньої спадщини Федьковича. Аналіз національно-етнічної картини світу українців-гуцулів. Визначення лінгвістичних одиниць, які відтворюють специфіку менталітету буковинських гуцулів. Виявлення лексем, що репрезентують морально-етичний аспект.

Характеристика лексико-семантичних та етимологічних мовних одиниць на означення військових атрибутів і зброї в картині світу давніх германців. Зброя усвідомлювалася германцями як істота зі своїми якостями, помічник у бою або як продовження них самих.

Визначення та характеристика змісту поняття мовної картини світу, яка являє собою сукупність зафіксованих у мовних одиницях уявлень народу про дійсність на певному етапі розвитку. Ознайомлення з результатами лексико-семантичного аналізу рок-поезії.

Загальна спрямованість сучасної лінгвістики. Відтворення мовної картини світу крізь призму англійської фразеології. Особливості фразеологізації словосполучень з огляду на бачення світу націями. Виявлення онтологічного і культурного компонентів в мові.

Концептуальна і мовна картини світу у працях дослідників, її роль у соціальному пізнанні та поведінці. Специфіка існування груп людей з особливим діалектом, погляди цих людей на світ. Сленг як атрибут молодіжної культури, спосіб катетеризації дійсності.

Особливості потрактування національно-мовної картини світу у вітчизняному мовознавстві. Визначення національно-мовної картини світу як вираженого засобами певної мови світорозуміння певного етносу, вербалізоване інтерпретацією мовним соціумом

Дослідження концептуальної та національно-мовної картини світу українців на лексичному та фразеологічному рівнях мови. Її значення для формування національної самоідентифікації. Опис національного характеру, особливостей світосприйняття та мислення.

Аналіз проблеми співвідношення культури як символічно-знакової реальності та мовної картини світу як сукупності смислових інформаційних кодів культури. Зіставлення філософських концепцій Р. Барта та Ю. Лотмана. Сприйняття картини світу в структуралізмі.

Мовна картина світу як цілісний глобальний образ, який є результатом усієї духовної активності людини та враховує систему культурних цінностей. Національна мова, національно-культурний, суспільно-історичний досвід тієї чи іншої національної спільноти.

Основою даного дослідження є сукупність наукових текстів, авторами яких є вітчизняні та іноземні мовознавці кінця ХХ – початку XXI ст. Особливу увагу було приділено науковим ідеям В. фон Гумбольдта. Пріоритет аналізу дослідження мовної картини світу.

Формування знань про світ. Відображення об’єктивного світу у процесі діяльності, за допомогою слів фіксування результатів отриманих знань, життєвого досвіду. Дослідження наукових ідей В. фон Гумбольдта. Погляди лінгвістів на мовну картину світу.

Особливості мовної категоризації фразеологічних одиниць зі значенням руху в польській, англійській і українській мовах у структурно-семантичному, когнітивному та лінгво-культурологічному аспектах. Здійснення огляду праць, присвячених концепту руху.

Розгляд явища мовної економії в українському ергоніміконі, ролі компресійних типів словотворення у формуванні цього ономастичного класу. Характеристика основних способів творення ергонімів, а також їх мотиваційних ознак й змістової наповненості.

Лінгвістичні дослідження основних компонентів мовної комунікації. Аналіз загального планування комунікаторів для різних мов. Характеристика ієрархії знакових систем мови. Види та форми комунікативної діяльності. Зв'язок компонентів мовної комунікації.

Розглянуто особливості номінації одного з центральних сакральних концептів, що вживається на позначення Сина Божого – Ісуса Христа, в мовотворчості письменниці, з'ясовано його семантику. Аналіз основоного концепту "Христос" в тезаурусі Лесі Українки.

Мовна культура як надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів. Сутність поняття "мовний етикет", розгляд особливостей: стійкість, консервативність. Характеристика основних правил спілкування. Види мовлення: письмове, усне.

Поняття "пейзаж" у філології. Вивчення композиційних компонентів твору. Дослідження мовних засобів моделювання пейзажу у творчості І.С. Нечуя-Левицького. Опис лексико-семантичних груп слів, використаних для творення словесно-образних картин природи.

Мовотворчість М.К. Зерова, її реалізація в оригінальній та перекладній поезії. Аналіз ідейно-естетичної програми Зерова та теоретичних засад художньої творчості поета. Взаємозв'язки між його естетичними настановами і мовними принципами їх вербалізації.

Концепт як увесь потенціал значення слова разом з його конотативним елементом. Лінгвокультурологічні аспекти дослідження основних засобів вербальної репрезентації культурних концептів - матеріал для реконструкції картини світу носіїв певної мови.

Виявлення значення мовної маски для комунікаційних практик у соціальних мережах, її ролі у трансформації ідентичності особистості під впливом мережевої комунікації. Соціокультурний і психолінгвістичний аналіз як синтез знань з соціальної комунікації.