Языковая игра как предмет научного исследования. Механизмы языковой игры в пародийных текстах "Парнас дыбом". Анализ языковой игры в пародиях Ю. Левитанского в сборнике "Сюжет с вариантами". Речевые средства комического в сатирических пародиях А. Иванова.

Структурні, лексико-семантичні, функційні ознаки речення з однорідними дієслівними присудками в романі К. Елліотт "Весільний день". Системна взаємодія засобів, способів актуалізації одиниць різних рівнів, що формують структуру художнього прозового тексту.

Спроба вивчення поетики речитативної форми плачу за Т. Шевченком. Розгляд автентичного голосіння, як і плачу, записаного з народних уст, як атрибуту високого рівня поетичного мислення українського народу і національної духовної самобутності українців.

Проблема голосіння в українському літературознавстві. Підходи до вивчення поетики речитативної форми плачу на прикладі творів Тараса Григоровича Шевченка. Особливості пізнання народної культури як першооснови національної духовної самобутності українців.

Факты, доказывающие проникновение греческой культуры в Рим. Рост числа греческих риторов и философов. Иерархия нравственных обязанностей в Древнем Риме. Представители младшей анналистики. Основные труды Полибия. Характерные черты анналистического жанра.

Анализ творческих интенций современных авторов, ориентированных на продолжение традиций моделирования "римского текста". Осмысление римских реалий как варианта проявления "римского текста" в поэтическом мире современного поэта-эмигранта Андрея Ширяева.

Анализ деятельности французской писательницы Ж. де Сталь, ее роль в формировании римского интерпретационного кода (РИК). Основные аспекты РИК: метафизический (любовь, природа), этнографический (народ, карнавал), искусствоведческий (памятники архитектуры).

Імпресіонізм, як стиль М. Коцюбинського, особливості руйнування узвичаєних меж прози та поезії, багатство поетичної семантики, барв та звуків. Аналіз ранніх оповідань письменника. Імпресіонізм у творах М. Коцюбинського (на прикладі "Intermezzo").

Висвітлення художніх особливостей індивідуального стилю З. Легкого в романі "Тарасові страсті". Дослідження художньо-образних парадигм авторського пошуку: монологічності оповіді, документалізму, діалогізації, показу внутрішнього світу особистості.

Реконструкція мовного портрета І. Ядловського. Відтворення відбитків матеріальної та духовної культури носія мови відповідно до його соціального статусу, віку, роду занять. Становлення мовної особистості І. Ядловського. Записи розповідей І. Ядловського.

Окреслено ключові риси одеського тексту та особливості їх трансформації в романі Й. Козленка "Танжер". У творі пропонується авторське бачення образу міста, яке ґрунтується на творах української літератури, зокрема роману Ю. Яновського "Майстер корабля".

Дослідження багатогранної творчої діяльності М. Старицького як одного з найяскравіших представників українського реалізму другої половини XIX ст. Аналіз різножанрового художнього доробку письменника та оцінка його значення в світовій літературі.

Понятие ритма как основы стихосложения. Особенности эмоционального воздействия ритма на человеческую психику. Понятие ритмической единицы (слога, стопы, строки). Характеристика поэзии: ритм, метр, стихотворный размер, рифма. Пример ритма в стихотворении.

Исследование проблемы поэтики ритмизованной прозы А. Белого. Обзор основных точек зрения литературоведов на причины обращения Белого к "лиризации" прозаических произведений. Ритм в модернистском дискурсе Белого как один из факторов смыслообразования.

Поэтические приёмы, используемые на разных уровнях создания прозаического произведения. Метризация как важнейшее средство художественного воздействия ритмической прозы. Исследование влияния Пушкина на мировоззрение Окуджавы. Отличие стилей поэтов.

Основні етапи дослідження ритму художньої прози як теоретичної проблеми літературознавства. Інтерпретація ритму прози в європейській літературно-критичній думці. Психофізіологічна та філософсько-естетична основа, принципи ритмізації художньої прози Вулф.

Изучение метрического репертуара, ритмической композиции цикла "Армения". Место в творческой палитре поэта расположенных в середине цикла стихотворений, написанных сложными типами версификации. Рассмотрение этапов освоения Мандельштамом русского верлибра.

Аналіз особливостей ритміки другої частини збірки "Океан" Василя Барки із залученням для порівняння прикладів ритмічної реалізації відповідних розмірів. З'ясування місця книги "Океан" Василя Барки у системі українського вірша з огляду на її метрику.

Особливості ритму прозолірики О. Кобилянської "Акорди". Визначення недоцільності винесення на перший план у жанровому термінотворенні формальних характеристик типів письма. Цикл філософської інтимної прозолірики, що складається з чотирьох частин.

Огляд мовотворчості С. Караванського в царині ритмомелодики, аналіз особливостей мовотворчості перекладача в націєтворчому вимірі українського радянського/антирадянського перекладу тоталітарної доби. Словникарство як вияв самоідентифікації перекладача.

Раскрытие темы войны и ее последствий в народной душе в оригинальном астафьевском жанре — в затесях. Утверждение естественной жертвенности, самоотречения и призыва "и прахом своим" служить жизни. Применение автором в текстах эпитетов, метафор и сравнений.

Дослідження співвіднесеності поетики і риторики західноєвропейського бароко. Визначення поетико-риторичної єдності літератури досліджуваного періоду (XVII ст.). Аналіз стилю и форм поетичної мови того часу, метафізичності риторики в "готовому" слові.

Розгляд проблеми "мода і гендер" у романі Томаса Майнеке "Томбой". Спроба прочитання моди як тексту в межах дискурсу системи моди за Роланом Бартом. Аналіз "мови моди" як системи знаків. Особливості читання одягу у загальному символічному контексті.

Дудинские "Соловьи" как открыто пограничное явление между "поэтическим" как внутренним индивидуально-авторским и "риторическим" как внешне-стилевым. Специфика и структура диспозиций риторических аргументов, их составляющие и использование в поэзии.

Исследование риторически-воздействующих и полифонических текстовых средств, их взаимосвязь в авторском предисловии романа Ф.М. Достоевского "Братья Карамазовы". Рассмотрение основных риторических приемов, обеспечивающих тексту полифоническое звучание.

Обращение как одна из основных синтаксических единиц русской литературы. Исследование авторских определений духовного образа в литературном творчестве А. Блока. Структурно–семантическая характеристика риторических обращений в поэзии данного писателя.

Стиль як властивість дискурсу, який має об’єктивність виражального коду й зв’язаний із ціннісною ієрархією та прескриптивністю. Загальна характеристика ліричної поезії Л. Костенко, знайомство з риторичної структурою поетичних творів української поетеси.

Спроба системного осмислення риторичної структури поетичних творів Ліни Костенко, контактів риторики й лінгвістики, функцій синтаксичних, логіко-семантичних і прагматичних чинників референції. Аналізовано риторичні операції відхилення та редукції.

Природа мовленого слова в рецепції Лесі Українки на основі її поетичних текстів. Зміст і сутнісні ознаки риторичного ідеалу Лесі Українки; його значення й актуальність у наш час. Власне сама творчість поетки у формуванні сьогочасного риторичного ідеалу.

Реконструкція становлення теорії романного жанру і формування його дисциплінарної історії - поля рефлексії риторико-дискурсивного ресурсу комунікації, основоположного для розкриття естетичного принципу роману. Аналіз жанрових поетологічних трансформацій.