Аналіз полеміки Канта з представниками вольфівської філософії. Дослідження питань, які стали предметом цієї дискусії, а також концептуальні можливості становлення критичного філософування. Визначення діалогу Канта з тогочасною філософською спільнотою.

Аналіз полеміки Канта з представниками вольфівської філософії. Характеристика "проблеми комунікації" між різними таборами німецької філософської спільноти. Етика і філософія релігії Канта. Погляд на філософію Канта через "оптичний приціл" вольфіанців.

Походження, становлення та особливості Кантової етичної доктрини. Теоретичний спадок І. Канта. Історико-філософська реконструкція, теоретичне узагальнення та критична оцінка Кантової моральної філософії. Оцінка можливостей реалізації моралі в світі.

Кантова теорія генія, дослідження джерельної реконструкції. Дискусії про витоки Кантової теорії генія. Кантова теорія й інтелектуальні контексти. Особливості змістових моментів в Кантовому тлумаченні феномена генія. Підсумкова характеристика генія.

Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.

Аналіз філософських творів І. Канта та з’ясування місця релігійної тематики в критичній філософії. Розкриття головного положення вчення про віру розуму та його місце в філософії Канта, визначення моральної релігії в контексті німецького просвітництва.

Кантове вчення про віру розуму та моральну релігію в контексті німецького просвітництва. Дослідження головних позицій у розв’язанні проблеми взаємовідношення віри і розуму, динаміка їхньої еволюції в історико-культурному поступі європейської думки.

Рассмотрение философских позиций в определении сущностного содержания и природы ценностей в этическом учении Канта. Философское внимание к ценностной значимости бытия, последовательно и систематизированно сформированное именно в кантовской традиции.

Изучение трактовки Кантом философии как метафизики через вводимую им метафору суда разума и сферу власти разума. Вывод о том, что сцена суда переводит вопрос из сферы фактичности в сферу легитимации, трансформируя тем самым способ философствования.

Капитализм как экономическая система, в которой преобладает частная собственность на факторы производства, а распределение произведенного продукта осуществляется посредством рынка. Отчуждение - главный фактор современного капиталистического общества.

Капитализм как характерный элемент современного постиндустриального общества и его культуры. Осмысление данного явления в работах ряда авторитетных исследователей. Перспективы функционирования капитализма в современном обществе и в пространстве культуре.

Базові напрями наукової роботи Ж. Даніелу та засадничі принципи запропонованих ним церковних реформ, розташувавши постать теолога у контекстуальному полі богословських та філософських дискусій. Розвідка провідних західних дослідників католицької думки.

Проведение исследования теории постиндустриального общества и предельных сценариев будущего. Особенность расценивания теистической эсхатологии в качестве явления футурологического порядка. Главная характеристика концепции технологической сингулярности.

Краткая биография немецкого философа, экономиста и идейного вдохновителя социалистических экспериментов ХХ века К. Маркса. Определение термина "марксизм", его основные тезисы. Учение в экономике (труд "Капитал"). Материалистическое понимание истории.

Комплексное рассмотрение связи философии К. Маркса с проблемой гуманизма в том ее виде, в каком она возникает в послевоенной западноевропейской философии. Ключевая роль французского неогегельянства в становлении гуманистической традиции марксизма.

Взаємозв’язок розвитку філософських ідей Карла-Отто Апеля з його життєтворчістю, реконструйованою на матеріалах інтерв’ю. Інтеграція філософських ідей та рольової реальності філософа у життєвому світі. Виявлення життєвих коренів дискурсивної етики.

Рассмотрение философских оснований современного понятия демократии на основе картезианской традиции на примере трудов Алексиса де Токвилля и Жана-Поля Сартра. Прослеживание автором французского вклада в американскую стратегию "самодостаточной мысли".

В статье рассматривается такое значительное направление в философии и науке XVII-XIX вв., как картезианство. В основе учение Р. Декарта, рецепция, распространение и видоизменения которого в европейских странах происходили в историко-культурном контексте.

Методологічні основи загальнофілософських і правових поглядів Хаїма Перельмана, соціокультурний контекст, інтелектуальне середовище, у якому відбувалося його становлення як вченого, формувалася та еволюціонувала індивідуально-авторська картина світу.

Изучение методологических возможностей различных философских парадигм в формировании картины живого мира. Рассмотрение перспектив органической философии. Анализ противоречий механистической картины мира и способов их разрешения в органической философии.

Мировосприятие и мировоззрение. Особенности различных картин мира. Ценности, иерархия, парадигмы научного познания, допустимые способы человеческих действий. Специфический способ восприятия и интерпретации событий и явлений. Фундамент мировосприятия.

Взгляды Аристотеля о строении и основных элементах Вселенной. Основные положения геоцентрической теории греческого философа. Свойства Космоса, признаки совершенства небесных тел. Наблюдение движения планет и лунных затмений. Объяснение природы звезд.

Краткий анализ общественного развития в рамках картины мира как его специфического конструкта, механизма взаимодействия человека и социума. Создание картины мира в художественном творчестве как осмысление окружающего мира в индивидуальном сознании.

Исследование картины мира, как обобщённого образа окружающей действительности, созданного в процессе восприятия мира человеком. Анализ процесса создания картины мира в художественном творчестве, как осмысления окружающего мира в индивидуальном сознании.

Исследование концепта "картина мира" как отражения окружающего мира в сознании человека. Отображение картины мира в сознании личности в качестве вторичного существования ее объективного мира. Эмоциональный компонент формирования представлений о мире.

Обзор формирования понятия "картина мира" в трудах Л. Витгенштейна, Й.Л. Вайсгербера. Развитие представлений о полевом моделировании картины мира в ассоциативном эксперименте. Принцип взаимного ограничения элементов поля, сформулированный Й. Триром.

Формирование мировоззрения человека. История религиозной, научной и философской картины мира. Изучение изменения уровня познания мира по мере совершенствования науки. Определение основного содержания мировоззрения индивида, социальной группы, общества.

Особенности возникновения классической науки и основания классической картины мира. Рационализм как мировоззренческая установка. Аристотелевская модель сознания как зеркала, отображающего внешний мир. Классическая физика и астрономия, система Ньютона.

Зміст понять "картина світу" й "соціальна реальність", обґрунтування їх співвідношень. Картина світу як схематична модель реальності (або її фрагмент). Соціальна реальність як калейдоскоп життєвих ситуацій, усвідомлені й неусвідомлені дії людини.

Аналіз концепції культури, створеній в межах філософії ХХ століття в аспекті підходу до визначення її суб’єктної або безсуб’єктної основи. Дослідження проблеми співвідношення культури, картини світу й особистості, визначеній філософами сучасності.