Основные проблемы и понятия критической философии Иммануила Канта. Задачи критической философской теории. Проблемы соотношения науки и мировоззрения. Априорные синтетические суждения в метафизике. Исследование значения критической философии Канта.

Язык как онтологический конструкт, основанный на националистических идеологиях ХVIII-ХIХ столетий. Критика модернистской языковой идеологии, приводящей к концепции социальной онтологии языка. Понимание языков как автономных сущностей и замкнутых систем.

Рассматривается проблема теоретико-множественных и семантических парадоксов. Исследовано и показано, что ортодоксальным способом решения проблемы парадоксов считается иерархический подход, разработанный в первой половине ХХ века Б. Расселом и А. Тарским.

Исследование истоков и процесса становления проблемы нигилизма в онтологии. Раскрытие основных способов презентации проблемы нигилизма в онтологической теории. Рассмотрение концепции онтологии отсутствия на предмет выявления ее нигилистических оснований.

Изучение концепций постиндустриализма Белла и Тоффлера. Характеристика супериндустриального общества и его ключевого субъекта в ассоциированной корпорации. Ознакомление с уровнями преобразования общества. Анализ направлений критики постиндустриализма.

Исследование философских оснований постгуманизма. Основа и специфика постгуманизма - идея инклюзивности, опровергающая идею исключительности человеческого существования. Базовая идея постгуманизма, его связь с гуманизмом, трансгуманизмом и метагуманизмом.

Исследование критического дискурс-анализа образа ускользающего героя "Иллиады" Терсита как первого трикстера в истории философии. Психоанализ и инструментарий деконструкции и неомарксизма. Процесс субъективации, методология гегемониальной субъективации.

Характеристика периода деятельности Н.А. Бердяева, времени на рубеже XIX-XX вв., когда он печатает в журнале К. Каутского "Die Neue Zeit" статью "Ф.А. Ланге и критическая философия в их отношении к социализму" (1899). Анализ переписки Бердяева с Каутским.

Объяснение основ религиозной веры как традиционная проблема философской науки. Ф. Аквинский - схоласт, который сформулировал пять рациональных доказательств существования Бога. Православие для России как важный этап эволюции национального сознания.

Краткая биографичеcкая справка из жизни К.Р. Поппера. Дедуктивно-номологическая схема объяснения. Критерий демаркации науки. Сущность понятия "фальсификация". Методология научно-исследовательских программ И. Лакатоса. Негативная и позитивная эвристика.

Исследуется научное открытие, сделанное Амаблем Журденом, как одно из ведущих направлений в интеллектуальной истории. Речь идет о такой интеллектуальной протяженности, как Aristoteles Latinus (латиноязычная философия Аристотеля) в период Средних веков.

Характеристика научного открытия Амабля Журдена, который собрал уникальный материал по истории аристотелизма XII–XIII века. Исследование значения философии Стагирита. Анализ признака Средиземноморской цивилизации в движении translatio studiorum.

Сравнительный анализ критического мышления в трансцендентальной философии и буддийских онтологиях. Основные предпосылки критического мышления рассматриваемых философских традиций. Принципы философской мысли. Базовое проблемное поле мысли Канта и буддизма.

Навчання людей провадити самостійне й оригінальне дослідження себе, соціуму й системи знань. Особливість подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок у повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів.

Зародження та становлення німецького філософа. Інтерес Канта до природно-науковим і натурофілософскім тем, характерний для докритичного періоду. Дослідження філософом пізнавальної діяльності, встановлення законів людського розуму і його кордонів.

Застосування критичного мислення як засобу подолання буденної некомпетентності, що поширюється на сфери суспільної діяльності, до яких залучена людина: родинні стосунки, інтернет-спілкування, роботу, освіту, обговорення політичних подій, реакцію на них.

Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу, що ґрунтується на культурно нейтральних й об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. універсальність та достатність означень критичного мислення.

Розглядається проблема становлення та розвитку психологічної теорії критичного мислення у філософській та психологічній ретроспективі. Висвітлено віхи розвитку уявлення про критичне мислення у різні історичні періоди філософської та психологічної думки.

Зміст критичної раціональної сутності людини як обов'язкової складової формування обдарованості. Пізнавальна активність людини. Зміст феномену мислення. Філософська модель критичного бачення світу людиною в сучасних соціокультурних трансформаціях.

Теоретичні здобутки представниці канадської школи неформальної логіки Труді Говьє в сфері теорії аргументації, бачення сутності неформальної логіки та процесу аргументації, ключові моменти критики логічного формалізму, поняття раціональної конфронтації.

Кросс-культурные исследования справедливости, межкультурные контакты на межличностном, групповом и национальном уровне. Принципы вынесения суждения о справедливости наказания. Работа Лейнга и Стефана "Социальная справедливость с точки зрения культуры".

Японский буддизм XIII века в его практическом бытовании. Роль будд Дайнити, Якуси, Амиды, будущего будды Мироку, бодхисаттв Канной и Дзидзо в традициях Японии. Связь культа почитаемого существа с историями о чудесах, которые будда или бодхисаттва явил.

Ознакомление с биографией Ксенофана Колофонского - древнегреческого поэта и философа, основателя Элейской школы. Исследование его взглядов на политеизм. Рассмотрение сущности гилозоизма - представления о том, что вся материя является одушевлённой.

Понятие ксенофобии. Основные подходы к ее пониманию. Обзор причин возникновения и хода исторического развития ксенофобии. Классификация форм проявления ксенофобии в современном обществе. Оценка перспектив противодействия ксенофобии в России в целом.

Зміст і обсяг поняття ксенофобії. Передумови виникнення і трансформацій ксенофобії як досвіду Чужого. Діалектика ксенофобії і ксенофілії. Соціокультурні передумови переходу від ксенофобії до ксенології. Стратегія конструктивної трансформації ксенофобії.

Комплексний теоретичний аналіз питання ксенофобії та расизму у світлі філософії нігілізму, дослідження проблематики у контексті пошуку ефективних шляхів попередження та запобігання даного явища. Культурно-психологічні причини расизму та ксенофобії.

Характеристика домінування монологічної суб’єкто-центричної парадигми мислення, де Інший постає завжди як Чужий. Спрямування деструктивної енергії нігілізму на анігіляцію Чужого. Особливість зростання тенденцій злочинності на підставі дискримінації.

Анализ воздействия технического прогресса на природу и человека. Оценка угрозы исчезновения жизни на Земле. Поиск путей выживания цивилизации. Роль энергии сознания человека в Мироздании и социуме. Изучение механизма поддержания равновесия во Вселенной.

Исследование методологического и коммуникативного аспектов знания в науке, которые подчинены предметному. Ознакомление с оценкой А.Л. Никифорова аналитической философии в интерпретации понятия знания. Рассмотрение главных этапов социальности познания.

Статья Гегеля "Кто мыслит абстрактно?" среди произведений немецкой классической философии. История написания и краткая биография философа. Особенности стиля и манеры изложения, изложение центральной идеи гегелевской диалектики – идеи конкретности истины.