Рассмотрение вопроса о необходимости познания окружающего нас мира. Содержание философской и геологической картинами мира. Изучение понятий бесформенной материи и реального тела. Введение альтернативной картины понимания Книги Природы и ее языка.

Локальный вариант интерпретации концепта "сверхчеловек" в пространстве постмодернистской философии. Анализ специфики и контекста постмодернистского говорения о сверхчеловеке Ж. Делезом, М. Фуко и Ж. Деррида. Идеи сверхчеловека в философии постмодерна.

История возникновения и становления схоластики в философии, спор средневекового номинализма и реализма. Тритеистическая доктрина Росцеллина, жизнь и деятельность Пьера Абеляра. Средневековый спор о природе универсалий, его влияние на развитие логики.

Смысловые значения понятия "закон любви" как естественно-антропологического и социально-этического феномена духовной и общественной жизни. Определяя условия реализации закона любви, авторы рассматривают его с двух сторон: метафизики и этики любви.

Суть объекта и предмета социально-гуманитарных наук. Естественные науки по концепциям Виндельбанда и Риккерта. Поиск законов, нахождение общего, используя номотетическое мышление. Номотетический и идеографический подходы к исследованию индивидуальности.

Анализ концептуальных оснований нонкогнитивистской метаэтики. Сущность утверждения о прагматике морального языка. Эпистемическая ценность дескриптивной составляющей моральных высказываний, присутствие в них эмпирического и познавательного потенциала.

Изучение проблемы формирования ноогуманистического мировоззрения на основе ноогуманизма и исследование педагогического потенциала последнего. Рассмотрение основных положений указанных видов систем и дидактических концепций философии образования.

Аналіз досягнень генетиків, фізиків та інших науковців у відновленні історії появи землеробства і скотарства. Уточнений і поліпшений варіант тоффлерівської хвильової моделі еволюції людства. Основні варіанти зон народження протоіндоєвропейської мови.

Сучасний філософський світогляд про ноосферу як сферу розуму, її ознаки та завдання. Основні положення вчення Вернадського про феномен техніки та наукового прогресу як рушійної сили у розвитку людства. Еволюція людини та її гармонія з ноосферою.

Дослідження процесу конструктивного об’єктоутворення знань, їх генерації та розширеного продукування в ноосферно-епістемологічній реальності методами їх безперервного зросту та багатомірного відтворення через епістемологічний рух в якості ноо-знання.

Розгляд та характеристика основ класичної раціоналистичної традиції нової європейської філософії. Ознайомлення з поглядами В.І. Вернадського - творця цілісної філософії світобудови, філософії суспільного життя, одного із засновників антропокосмізму.

Аналіз ноосферної парадигми цивілізаційного розвитку, його ноетичний вимір. Вплив невідповідності між інтелектуальним і духовним розвитком сучасної людини на деградацію культури, деморалізацію суспільства, патологічні прояви. Роль ноетичного виміру.

Дослідження особливостей ноосферного мислення у контексті гуманістичних цінностей суспільства XXI століття. Визначення сутності терміну "ноогуманізм", обґрунтування нового напряму у педагогіці, спрямованого на формування ноогуманістичного світогляду.

Соціально-філософський аналіз феномену ноосферного гуманізму, який протиставлено традиційному гуманізмові. Розгляд історії становлення поняття та дослідження ролі людини в концепції ноосферного гуманізму. Ноосферна людина як ідеал універсальної людини.

Концепція біосфери, ноосфери В. Вернадського - основа для вироблення підходу в осмисленні європейською соціально-філософською думкою екологічних викликів індустріальної цивілізації. Ноосферний підхід А. Печчеї в оцінці сучасних екологічних проблем.

Розкриття проблеми розвитку ноосферних сил в їх ноо-ментальній та ноо-праксеологічній дії. Творчо-ментальний і праксеологічно-діяльнісний механізм розгортання і предметної дії ноосферних сил, динаміка зростання їх синергопотенціалу і здатності до синтезу.

Анализ роли разума в разрешении противоречий между научно-техническим прогрессом, разрушающим природу, и потребностями общества в экологической среде. Развитие научно-технической деятельности на основе сущностных компонентов ноосферного мировоззрения.

Рассматриваются современные проблемы устойчивого развития в их связи с трансформацией фундаментальных моральных принципов. Изучение наследия академика Вернадского, рассматривая его как методологический ресурс исследования глобальных проблем современности.

Онтологические аспекты ноосферного энергетизма. Специфика понимания энергии в дискурсе постнеклассической науки. Учения В. Вернадского о биогеохимической и культурной биохимической энергиях, преобразовании биосферы в ноосферу под действием труда и науки.

Развитие учения о ноосфере в трудах В.И. Вернадского. Ноосферогенез как средство и форма выживания человечества и как цель современного и будущего цивилизационного развития, включая переход к глобальной устойчивости и другие процессы глобального развития.

Філософське осмислення онтологічних й епістемологічних фундацій мови як системи лінгвістичних одиниць. Роль і місце нормативних структур мови і мовлення у людській культурі і пізнанні. Аналіз співвідношення нормативності і оцінювання в історії філософії.

З'ясування та розкриття потенціалу взаємодії свободи і нормативності в аксіосфері науки як системи, що саморозвивається та самоорганізується. Дослідження сумірності нормативності та свободи в процесі формування нового образу наукової раціональності.

Дослідження нормативності та взаємозв’язку з категорією свободи в структурі методологічного потенціалу наукового пізнання. Взаємодія свободи і нормативності при становленні нової раціональності. Аналіз евристичних можливостей філософії постмодернізму.

Визначення загальної логіки втілення раціональності у нормативності моралі і права в філософській системі Г. Гегеля. Критерії раціональної нормативності як соціальної сфери реалізації свободи і розумності, внутрішньої єдності особистої і загальної волі.

Сутність та зміст системи нормативності в суспільстві. Світова філософська думка щодо існуючих концепцій правової нормативності. Відмінності різних нормативних соціальних регуляторів. Роль процедури легітимації у функціонуванні нормативності права.

Этико-философский анализ ценностных (ценности и добродетели) и нормативных (моральный кодекс) аспектов, составлявших средневековый рыцарский этос. Этический смысл воинских ценностей и добродетелей, их социокультурное значение в контексте нравов эпохи.

Исследование проблемы социального бытия и проблемы нормативности как его атрибутивного свойства. Раскрытие роли нормативности в социальных отношениях, выявление ее принципиальных отличий от нормы. Сущность онтологического основания нормативности.

Рассмотрение социально-философского анализа нормативности как свойства человеческого сознания. Определение антинормативности как его противоположного проявления. Оценка условий возникновения в сознании человека нормы, имеющей социальные последствия.

С позиций гуманитарной экспертизы, предполагающей обсуждение рисков технологии еще на ранних этапах ее разработки, обозначены три ключевые черты проектов технонауки. Рассмотрение способов реализации проекта, формулировка критериев успеха проекта.

Ноэма – указание, осуществляемое рефлективным актом сознания, обращенного на минимальный компонент онтологической конструкции. Философский дискурс - вид деятельности, направленный на работу со смыслами и репрезентацию специфического типа мышления.