Рассмотрение основных философских идей Николая Александровича Бердяева - одного из самых ярких и влиятельных русских мыслителей первой половины ХХ века. Оценка противоречий коммунизма и революций в России. Описание национальных особенностей русской души.

Основные штрихи биографии Н.А. Козырева. Определение времени как источника энергии. Асимметрия мира и ее проявление. Время, пространство и причинно-следственная связь. Ход времени, другие свойства времени. Оценка и характеристика работ Н.А. Козырева.

Николай Бердяев (1874-1948) – человек уникальной судьбы: начинавший творческий путь философа в ряду марксистов – состоится как русский религиозный философ, представитель экзистенциализма и персонализма. Проанализирована его работа "Русская идея".

Попытки осмысления и переосмысления теории наций и национализма в русской философии, противоположные подходы, обусловленные традицией различения гражданской и этнической модели нации. Мировоззренческое значение учения Н.А. Бердяева в современной России.

Краткие биографические данные о жизни Николая Кузанского - родоначальника ренессансного платонизма. Влияние немецкой пантеистической мистики Мейстера Эккарта. Определение центральной проблемы философии Н. Кузанского - проблема соотношения бога и мира.

Макиавелли как один из самых трудных для понимания и истолкования мыслителей. Николло и его учение о природе политической власти. Роль религии в политике. Проблема человека в философии. Природа индивидуума: взаимосвязь биологического и социального.

Анализ личности и творчества Ф. Ницше в контексте культуры XIX века. Введение и разработка нового понятия "культурный фетишизм". Характеристика основных идей культурного фетишизма, выявление причин высокого взлета эллинской культуры и причины ее гибели.

Анализ творчества Ф. Ницше на фоне культурных и социальных процессов XX века. Связь ницшеанства и фашизма в контексте их общих романтических истоков. Влияние ницшеанства на философию XX века и его вклад в дело разрушения культурных и философских схем.

Философия Ф. Ницше, ее основополагающие идеи и значение в мировой науке. Место и роль идеи о сверхчеловеке в мировоззрении мыслителя, его предназначение и трансформация в культурном контексте. Типы воли: к жизни и мощи, внутренняя и бессознательная.

Истолкования философии Фридриха Ницше в различных философских национальных школах. Смысл ницшевского тезиса "Бог мертв". Идея кругового процесса вселенной. Раскрытие сущности взаимосвязанных ницшевских понятий нигилизма, ценности и воли к власти.

Гносеологический статус апофатики. Определение ее специфики в качестве метода познания как бытия-мира, так и бытия-Бога. Связующим звеном между апофатикой и атеизмом, представлена онтологическая категория "ничто". Человеческий разум в познании "нечто".

Причини нігілістичного ставлення представників некласичного періоду філософії до світу, суспільства, духовного стану людини зокрема. Певні шляхи подолання декадансу, нівелювання особистості в умовах суспільної кризи. Значення переоцінки цінностей.

Аналіз проблеми впливу нігілістичної культури на сучасний український соціум, виявлення нігілізації масової свідомості. Розгляд діалектичного зв'язку між об'єктивними детермінантами і суб'єктивними передумовами функціонування нігілістичної свідомості.

Дослідження пошуку більш самоочевидного та прозорого для Буття поняття, аніж саме буття, що обіймала наукові пошуки пізнього Гайдеггера. Розгляд проблематики кайрологічного та еонтологічного часів. Закономірність обраного Гайдеггером феномену часу.

Основні філософські ідеї Імануїла Канта. Періоди в творчій діяльності Канта. Філософська система і діалектика Гегеля. Матеріалізм і гуманізм філософії Л. Фейєрбаха. Космогонічна концепція Канта. Розрив діалектичного зв’язку між сутністю і явищем.

Німецьке просвітництво та класична німецька філософія, їх роль в історії філософії. Загальні риси німецької класичної філософії. Родоначальник класичної німецької філософії І. Кант. Основні положення філософії Фіхте. Погляди Шеллінга на філософію.

Теорія пізнання та етичні погляди І. Канта. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля, діалектика та принципи історизму. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха. "Філософія тотожності" законів природи і мислення Шеллінга.

Специфічна кантівська філософія. Природжені (допитні, апріорні) форми підходу до дійсності. Трансцендентальна єдність апперцепції. Обмеженість можливостей в пізнанні формами чуттєвості і розуму. Воля як рушійна сила розуму. Граничні підстави метафізики.

Представники німецької класичної філософії, її основні риси та вплив на розвиток світової філософії. Система філософії Гегеля - вершина німецького класичного ідеалізму кінця ХVІІІ - початку ХІХ століть. Сутність гегелівської філософської системи.

Особливості містичного світосприйняття як складової духовної культури. Витоки європейської ірраціоналістичної традиції, основні ідеї вчення представників (М. Екгарта, Й. Таулера, Г. Сузо). Сутність та принципи натурфілософської містики Якоба Беме.

Історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків (Екгарта, Таулера, Сузо, Беме) і Г. Сковороди в контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Феномен містики - основа духовної культури. Наукова роль вчень німецьких мислителів та Сковороди.

Розгляд причин виникнення і особливостей німецької класичної філософії. Характеристика Нового часу у європейській культурі як періоду буржуазних революцій - нідерландської, англійської, французької та німецької. Філософія Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля.

Огляд розвитку пуристичних тенденцій у мові німецької філософії впродовж XVII-ХХ ст. Аналіз розбудови філософської термінології на питомих засадах і ставлення видатних німецьких філософів до мовного пуризму, вираження складної філософської думки.

Аналіз праці Ж. Дельоза, яка висвітлює проблематику постмодерного світосприйняття та відповідного типу філософування. Концепти, які було започатковано та спроковоковано Ф. Ніцше. Спроба Ж. Дельоза полишити філософію і повністю зануритися в сферу живопису.

Аналіз філософії китайського законодавства у сфері міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі. Створення підґрунтя для цивілізаційного визначення Китаю як геоекономічного опонента західного світу. Китайський менталітет, його принципи.

Концепция новой парадигмы мировоззрения. Алгоритм применения критерия истины. Тезисы о сущности материи и информации. Бифуркация, технологическая сингулярность. Философия бутстрапа целостной вселенной. Особенности математической метатеории мировоззрений.

Анализ философских концепций бытия техники. Генезис философской методологии техники на базе изменяющихся научных парадигм техники. Обзор онтологических, методологических, эпистемологических представлений о технике в контексте смены научных парадигм.

Новое направление в русской философии и мировой экономической теории на основе толкования технологии русской философской культуры - триединства, всеединства, гармонии многообразия совокупности компонентов процесса. Единый технологический процесс.

Зміна Арістотелем в своїх працях поглядів на душу, її такі властивості як воля і свобода, що існували в давньогрецькій філософській думці. Окреслення Арістотелем волі як невід’ємної складової частини душі. Синкретичні уявлення філософа про волю і свободу.

Поиск разрешения возникающих в науке проблем. Развитие физики элементарных частиц и космологии в исследовании самоорганизации Вселенной демонстрирует постнеклассическую направленность с выходом к ценностноцелевым установкам. Человекомерность Вселенной.