Інтерпретація трансформації держави в широкій історико-філософський ретроспективі. Аналіз вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т. Гоббса, Дж. Локка) та представників німецької класичної філософії (І. Канта, Гегеля).

Ознайомлення з поглядами античних філософів на визначення основних напрямів осмислення нерозуміння. Характеристика результатів досліджень представників філософії неокантіантства. Аналіз діяльності Шлейермахера, який розробив основи герменевтики.

Аналіз поглядів провідних учених з філософії як науки про найбільш загальні закони існування природи, суспільства і людини на теорію масової комунікації. Розгляд напрацювання та впливу світових філософів на формування світогляду щодо інформації.

Дослідження проблеми сущого у філософській онтології. Вивчення особливостей окремих характеристик речі. Семантичне, логічне та онтологічне значення сущого. Існування людини як акциденція субстанції. Розгляд основних ідей концепції буттєвого плюралізму.

Аналіз проблеми розуміння змісту соціальної медицини під кутом зору філософії як вихідної світоглядної парадигми. Ступінь і глибина її дослідження в сучасній вітчизняній природознавчій та суспільно-гуманітарній сфері знання. Аналіз змісту світу цінностей.

Розгляд розуміння інтерекзистенціальної специфіки перекладацької творчості та порівняння ідей Василя Стуса і Вальтера Беньяміна. Особливість осмислення перекладу як культурного феномену і сфери прояву комунікативного потенціалу людського існування.

Розгляд філософських концепцій Г.С. Сковороди, розкриття можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Дитинство як предмет дослідження філософа. Аналіз світу дитинства Г. Сковороди в декількох вимірах.

Дослідження ключових філософських концепцій Г.С. Сковороди, можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Розширення межі сприйняття дитинства та аналіз світу дитинства Г. Сковороди у різних вимірах.

Описано необхідність єдності фізико-математичного, природничого та гуманітарного знання. Проаналізовано підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах освіти. Представлено схему трансформації системи фізико-математичної та природничої освіти.

Осмислення нового положення людини за часів «інформаційної революції». Особливості інформаційної етики, аналіз її морально-практичної природи. Вивчення історії становлення науки й окреслення її ключових морально-етичних, аксіологічних, екзистенційних тем.

Дослідження сукупності процесів, що характеризують взаємодію утворюючих організм людини елементів. Зміст формування, збереження, реабілітації і збагачення здоров'я людини. Аналіз процесу соціальної реабілітації особи з обмеженнями життєдіяльності.

Огляд змісту процесу формування, збереження, реабілітації і збагачення здоров’я людини, тобто використання технологічного інструментарію, що виступає як універсальний і всеохоплюючий процес соціальної реабілітації особи з обмеженнями життєдіяльності.

Аналіз сучасних етапів розвитку суспільства. Розгляд складових символічного світу культури: мова, ремесло, мистецтво, релігія. Культура як соціальний феномен який сприяє утворенню колективної дії з метою урізноманітнення та удосконалення буття людини.

Аналіз концептуалізації традиції філософії права, спрямованої на розуміння правової держави. Обґрунтування легітимації державно-правового ладу, в контексті новоєвропейської думки. Поняття соціального примусу як похідної свободи членів суспільства.

Трансформація морально-світоглядних чинників суспільної та індивідуальної свідомості, передумова застосування насилля і терору. Специфіка формування моралі і світогляду в релігійно-християнській традиції. Історико-філософський аналіз зарубіжної філософії.

Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. Роль філософії в обґрунтуванні наукового світорозуміння, розробці світоглядних універсалій і ціннісних орієнтацій. Культурно-виховна та освітня функція науки.

Виявлення зв'язку між сучасними філософськими та науковими концептуальними підходами до вирішення проблем передбачення із прогностичною діяльністю військових фахівців у сфері воєнної безпеки держави. Основи формування прогностичної культури та мислення.

Філософське осмислення сучасних наукових підходів до проблем передбачення та їх впливу на прогностичну діяльність у сфері військового будівництва та підготовки військ. Характеристика специфіки військово-прогностичної діяльності у мирний та воєнний час.

Вивчення сутнісних характеристик інформаційного простору через концепти інформаційної реальності, дійсності та можливості. Маніпулювання інформаційним масивом з метою дезінформації населення, породження проблеми інформаційної екології як основних ризиків.

Дослідження особливостей культурно історичних витоків філософії Київської Духовної Академії, проблема гуманітарної освіти та її зв’язок з іншими науками. Роль даного закладу в процесі становлення філософської освіти та науки на вітчизняних теренах.

Особливості виміру освітнього простору в сучасних умовах. Зміна традиційних засад освітньої діяльності. Філософсько-освітній аналіз освітнього простору у контексті проблем віртуальної реальності. Системні, комунікаційні, статусні аспекті простору освіти.

Визначення поняття, видів та форм насильства і ненасильства у працях Драгоманова, Маркса і Енгельса. Особливості трансформації українського тоталітарного суспільства в демократичне. Практичні рекомендації щодо розвитку проблематики насильства в Україні.

Дослідження радикальної педагогіки як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Парадигма визначення критичного мислення, запропонованого П. Фрейре. Аналіз необхідності розгляду ідеї компетентностей у межах філософського дискурсу.

Проблема феноменологічного та культурологічного підходу до аналізу релігії. Смислове тлумачення релігійного досвіду як імпліцитної інтенції суб’єкта. Уведення релігійного смислу в проблемне поле культурології як складника культурної семантики та освіти.

Філософський огляд основних аргументів на користь та проти збереження багатомовності в Україні. Аналіз історичних факторів присутності російської мови в українському мовному середовищі. Визначення ролі мовного фактору в українському політичному дискурсі.

Буття людини як специфічний спосіб її унікального, неповторного існування, особливості її трактування в світовій філософії різних історичних епох. Сенс і роль питання безпечного середовища, коли людина знаходиться в зоні постійного ризику в умовах війни.

Сучасна тенденція правової інтеграції України на Захід. Визначення глобалізованого права у філософському аспекті. Транснаціональний характер та правова регуляція відносин у сфері економіки, фінансів, політики. Природні властивості глобалізованого права.

Досвід філософської інтерпретації античної та середньовічної спадщини в філософії ренесансного неоплатонізму. Онтологічне підґрунтя гуманізму Миколи Кузанського і флорентійського неоплатонізму. Амбівалентність душі як принцип антропології Марсіліо Фічино.

Особливості тлумачення феномену "фортуна" українським проповідником Антонієм Радивиловським. Переклад латиномовної лексеми fortuna у творах інших церковних інтелектуалів епохи бароко. Поняттєвий чи побутовий сенс лексеми та її семантичних дублетів.

Розгляд актуальності сутності поняття "стрес" в філософському контексті. Роль філософії як смислового орієнтиру в психотерапевтичній практиці. Різнобічний науковий погляд на питання виходу людини із стресових та інших патологічних емоційних станів.