Огляд підходів до визначення посттравматичного зростання та резильєнтності: спільне та відмінне між ними. Огляд негативних наслідків травмівної події. Історичний екскурс щодо дослідження посттравматичного зростання. Позитивні наслідки травмівної події.

Огляд існуючих моделей посттравматичного зростання як ефективного інструменту при психологічному супроводі ветеранів російсько-української війни. Проблема посттравматичного стресового розладу осіб, які приймали і приймають участь в бойовому зіткненні.

Поширення захворюваності на посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців та ветеранів війни для пошуку нових методик діагностики та лікування. Виведення посттравматичного стресового розладу на одну лінію з проблемами охорони здоров’я України.

Дослідження посттравматичного стресового розладу, що є дуже поширеним психічним розладом, який викликає дистрес і функціональні порушення. Розгляд основних типів психологічної реабілітації військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом.

Дослідження головних травматичних стресових чинників, які можуть піддавати військовий персонал підвищеному ризику розвитку посттравматичного стресового розладу. Підходи до розробки клінічної методики лікування даного розладу, види та типи психотерапії.

Визначення закономірностей розвитку стресового розладу залежно від психотравмуючої події. Обґрунтування напрямків та методів профілактики, психологічної діагностики та корекції психічного травматизму у працівників патрульної служби Державтоінспекції.

Аналіз взаємозв’язку між посттравматичним стресовим станом та психологічним благополуччям працівників освіти прифронтових та деокупованих територій. Опис провідних стратегії збереження ПБ в умовах війни. Феномен амбівалентності трансформації психіки.

Исследование различных психологических теорий мышления и методологических положений о наиболее распространенных патологиях мыслительного процесса человека. Эвристическая деятельность человека и проблемы современной науки. Классификация явлений мышления.

Проблеми гармонії, цілісності та теми краси. Категорія, що формує картину будь-якої культури і є власне її беззаперечним продуктом, а саме про "потворне". Відтворення потворного, що виражає негативні сторони дійсності, щоб зобразити її у всій повноті.

Возможность получения продукта детской деятельности в диагностике, психопрофилактике и коррекционной работе. Символический смысл искусства, его соотношение с процессом формирования знаково-символической функции сознания ребенка; эффективность арт-терапии.

Анализ подходов к пониманию образовательного события как условия создания в образовательном взаимодействии ситуаций психологического благополучия. Рассмотрение результатов эмпирического исследования, проведенного в школах Иркутской области и Бурятии.

Исследование традиционного прикладного искусства. Изучение необходимости нравственного воспитания в современном быстро изменяющемся социуме. Характеристика ретрансляции знаний о мире, моральных ценностей, а также духовно-нравственного опыта поколений.

Огляд культурологічної роботи у ЗСУ як складової виховної роботи, інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу в умовах війни. Потенціал організації культурологічної роботи в контексті рекреаційних заходів у військовому середовищі.

Принципи проведення інтерв’ювання, які дозволяють ініціювати пробудження активної рефлексії опитуваним своїх уявлень ціннісного плану. Переваги опитування у формі інтернет-листування щодо питань екзистенційного плану. Типи інтерв’ю та їх характеристика.

Связь возможных "Я" с другими личностными характеристиками. Понятие "психологического благополучия". Компоненты потерянных возможных "Я". Изучение явлений и моделей поведения человека. Различия между мужчинами и женщинами по степени удовлетворённости.

Дослідження впливу потреби влади на політичну свідомість студентів. Взаємозв’язок між необхідністю домінування та підпорядкування і базовими потребами особистості. Особливості політичної свідомості молоді. Понятійна база для опису потреби влади.

Процес становлення потреб та мотиваційних потягів і збуджень до рухової діяльності. Створення мотивації, що протистоїть усім перешкодам - найбільш нагальне завдання залучення людей до фітнесу та рекреації. Чинник (механізм), що детермінує поведінку.

Аналіз теоретичних підходів до проблеми вивчення потреб людей похилого віку. Характеристика особливостей особистості в похилому віці. Дослідження та експериментальна перевірка особливостей потреб у спілкуванні та суб’єктивного відчуття самотності осіб.

Анализ динамики общего уровня потребления алкоголя и уровня суицидов среди городского и сельского населения Беларуси. Изучение роли алкогольного фактора в его градиенте. Связь между уровнем потребления алкоголя и уровнем суицидов среди сельских мужчин.

Огляд потреб юнаків, які навчаються у ЗВО, у кіберпросторі. Віктимна поведінка - форма взаємодії під час кібербулінгу як насильницького акту. Взаємозв’язок між схильністю до віктимної поведінки у кіберпросторі та потребами, що задовольняються в Інтернет.

Понятие аффилиации в психологии. Поведенческие особенности аффилиативного общения. Альтруизм как помогающее поведение. Влияние характеристик ситуации и черт личности на частоту помогающего поведения. Специфика доверительного общения между людьми.

Теория мотиваций Маслоу, пирамида потребностей в структуре личности. Аспекты функционирования человека в единстве его физических и духовных потребностей. Теория самоактуализации как стремления человека к выявлению и развитию личностных возможностей.

Краткое представление об индивидуально-психологических особенностях индивида. Природа человека как личности с точки зрения психологии. Сущность социогенетического, биогенетического и психогенетического подходов к пониманию субъекта социальной жизни.

Высшее образование как важнейший столп любого современного государства. Особенности установления взаимосвязи потребностей в образовательном процессе у студентов, проходящих обучение в вузе технического профиля и в вузе гуманитарной направленности.

Побудительные механизмы активности человека. Потребности как научная проблема. Освоение определённой формы деятельности, обусловленной общественным развитием. Роль потребностей в жизни человека. Формирование умений и привычек саногенного мышления.

Потребность как внутреннее состояние психологического или функционального ощущения недостаточности чего-либо, ее проявление в зависимости от ситуационных факторов. Характеристика основных потребностей периода новорожденности и грудного возраста.

Потребность как осознаваемая человеком нужда в том, что необходимо для поддержания организма и развития личности; ее виды. Внутреннее состояние человека, связанное с его настроением в тот или иной момент. Определение верности суждения о мышлении.

Основные аспекты проблемы смысла жизни, потребность в нем и психологическая концепция его развития. Взаимосвязь потребностей человека и сферы услуг. Характерные черты личности, стремящейся к самоактуализации. Типы социального действия в теории М. Вебера.

Особенности витальных потребностей, направленных на сохранение целостности индивида и определяющие пищевое, оборонительное поведение. Потребности познания и творчества, мотивационное возбуждение как необходимый компонент целенаправленного поведения.

Ознакомление с понятием потребности (нужды) — внутреннего состояния психологического или функционального ощущения недостаточности чего-либо. Рассмотрение классификации потребностей: биологических (пищи, воды, безопасности), социальных и идеальных.