Проблемы языкового взаимодействия. Роль социальных, историко-культурных и других факторов в формировании механизмов софункционирования языков в едином лингвокультурном контексте. Билингвизм - следствие социальных изменений территориальной общности.

Рассмотрение менталитета русского народа. Исследование семантемы "жена – муж". Синонимо-антонимические отношения лексических единиц. Бинарная языковая модель в паремиологии. Стереотипные представления о жене и муже в русском языковом менталитете.

Изучение жизненного пути и творческой деятельности Романа Осиповича Якобсона – одного из основоположников структурализма в языкознании и литературоведении. Исследование особенностей языка поэта-футуриста Велимира Хлебникова. Работа Якобсона об афазии.

Анализ грамматики естественного языка в русле биокогнитивизма и био-социокультурной теории человеческого развития. Знание грамматики как когнитивная привычка, основанная на ощущении уверенности в адаптации к изменениям языковой и социокультурной ниши.

Ключевые содержательные характеристики лингвистической категории времени с позиции философии биологии познания и биокогнитивного подхода к языку. Понятия субъективного и объективного времени, вывод о необходимости изучения времени как категории языка.

Исследование свойств знаков и знаковых систем в живых системах. Главный анализ зарождения и становления биосемиотики, как науки. Особенность семиотической коммуникации в животном мире. Характеристика изучения комплекса инстинктивного поведения животных.

Определение понятия "термин". Классификация источников возникновения биржевых терминов. Семантическое терминообразование в биржевой терминосистеме. Лексические, грамматические и комплексные переводческие трансформации при переводе биржевого текста.

Дослідження біблійних фразеологізмів та прецедентних імен, котрі функціонують в українській художній прозі ХХ-ХХІ століть. Семантичний та лінгвостилістичний аналіз біблеїзмів у художніх текстах, де вони утворюють своєрідний біблійний інтертекст.

Аналіз моделі та способів перекладу біблем. Семіотично-когнітивна актуалізація біблеми-знаку біблійного інтертексту на рівні мікро- і/чи макростилістики. Біблема як фрейм, біблійний вислів, що викликає відповідну біблійну сцену у свідомості адресата.

Розгляд біблеми як фрейму, біблійного вислову, що викликає відповідну біблійну сцену у свідомості адресата. Її актуалізація семіотично-когнітивно (вербалізовані концепти) та на рівні мікро- і/чи макростилістики. Переклад на основі теорії релевантності.

Становлення теолінгвістичної термінології, зокрема розмежування термінів "біблійна лексика", "біблійна фразеологія", "релігійна лексика", "релігійна фразеологія". Сакралізми, як релігійна лексика і фразеологія. Бібліїзми, коранізми, талмудизми, сутризми.

Основні положення біблійної проблематики у п’яти Мойсеєвих Книгах і розкриття їх тематики. Аналіз релігійної комунікації як багатоаспектний феномен в християнській публіцистиці в Книгах Старого Завіту. Бінарний принцип при трактуванні біблійного тексту.

Особливості біблійної репрезентації військової лексики на означення зброї. Виявлення тих модифікацій в семантичній та конототивній сфері цих одиниць, які реалізуються в україномовному перекладі Старого і Нового Завітів. Семантичні характеристики лексем.

Символіка, як один з засобів усвідомлення буттєвих реалій. Огляд праць у яких окреслюються функції символізму загалом в українському мовознавстві. Аналіз позицій лінгвістів щодо визначення ролі біблійної символіки як засобу усвідомлення реалій дійсності.

Домінантні біблійні мотиви й образи-символи у творах Андреєва и Булгакова. Роль інтекстних компонентів у розсуванні часових рамок і розширенні культурного простору художнього тексту. Функціональна своєрідність використання біблійних інтекстів у творах.

Дослідження функціонування біблійних онімів у поетичних творах Тараса Шевченка. Аналіз особливостей авторської рецепції біблійного тексту. Характеристика стилістичних функцій імен-символів. Використання образу пророка для творення елегійного настрою.

Аналіз паремійних одиниць, як акумулювання форм розумової діяльності людини, засобом розкриття та осмислення нею мовної картини світу. Дослідження когнітивної структури паремій біблійного походження у мовному тлі художніх текстів Мирослава Дочинця.

Характеристика двокомпонентних, трикомпонентних й багатокомпонентних терміннів сполук, які містять компонент покажчик, зазначення походження слів, які поєднуються із цим компонентом, огляд їх за значенням, тематичних та лексико-семантичних груп.

Актуальність дослідження мовних знаків у мові та мовленні. Здійснення лінгвістичного аналізу білатеральних структур мовних знаків. Матеріалом дослідження стали різні тексти ХХ і ХХІ ст., в яких містилися слова чи вирази різноманітного характеру.

Дослідження специфіки організації білінгвального навчання у франкомовному контексті в Німеччині, яка спрямована на формування в учнів уміння висловлювати особисті точки зору. Ознайомлення з концепцією викладання і навчання іноземних мов у Німеччині.

Дослідження понять "білінгвізм" і "білінгвальна освіта" в умовах відкритого суспільства й інтеграції до світового культурно-освітнього простору. Особливості та різновиди білінгвальної освіти, її пріоритети в українських та зарубіжних розвідках.

Регіональний та урбанізаційний аспекти соціального білінгвізму в Україні. Зростання частки осіб неросійської етнічної ідентичності, які вважають рідною російську мову. Тенденції соціального поширення української та російської мов у незалежній Україні.

Характарыстыка моўнай сітуацыі ў Рэспубліцы Беларусь, марфалагічныя і сінтаксічныя асаблівасці беларускай мовы. Сутнасць і асаблівасці білінгвізму. Псіхалагічны аспект двухмоўя і яго сацыялінгвістычныя параметры. Акцэнтная і лексічная інтэрферэнцыя.

Розгляд у порівняльному аспекті основних дескриптивних методів "Словаря української мови" за ред. Б. Грінченка (1907-1909) та найвідоміших кодексів нової білоруської літературної мови першої половини ХХ ст. Аналіз лексикографічної кодифікації словників.

Визначення бімодального прикріпного твіт-тексту як комунікативної одиниці жанру твітінг, яка надходить до сервісу Твітер у готовому виді і характеризується цілісністю та зв’язністю. Використання семіотичних ресурсів вербального та зображального модусів.

Використання бінарних опозицій в іменах власних головних героїв. Ім’я власне як важливий ідентифікатор в образі персонажа. Спосіб протиставлення персонажів. Переплетення тенденції до використання бінарності імен власних для контрасту і доповнення образів.

Розгляд розвитку української класичної філології XVIII-XXI ст., бібліографія наукових досліджень та перекладів з класичних мов, які вийшли друком з 1788-2013 р. Персоналії української класичної філології в університетах Львова, Харкова, Києва та Одеси.

Головні етапи життєвого шляху В.М. Русанівського. Значення вченого в українському мовознавстві, його дослідження дієслівних категорій виду і часу. Розвиток теорії літературної мови як показника національної свідомості. Редагування орфографічного словника.

Розроблено методичну організацію та поетапну підтримку індивідуального проекту школяра з метою зміцнення, розвитку і сприяння адекватного психологічного мікроклімату родини засобами мови. Акцентовано увагу на таких поняттях як рід, карма, родові програми.

Шляхи термінотворення: ретермінологізації та метафоризації. Дослідження мовознавчих термінів, утворених за допомогою "біологічної метафори". Визначення мертвої та живої мова. Розгляд синонімічних термінів ревіталізації та ренативації мови, регенезу.