Дослідження внеску П. Житецького у висвітлення історії української мови у загальнославістичному контексті. Сутність концепції мовознавця про зв’язок вокалізму і консонантизму. Вплив фонологічної теорії Житецького на формування типології слов’янських мов.

Характеристика образних висловлювань про мову Павла Мовчана. Виявлення їх відповідності сучасним тенденціям розвитку лінгвістичної думки. Дослідження особливостей суспільного характеру мови, творення її засобами неповторної мовної картини світу.

Характеристика содержания понятия "падежная форма": критический анализ различных подходов к данному понятию. Форма как исходный пункт для реконструкции мысли, кодируемой ею, механизм взаимосвязи языковой формы с означаемой ею когнитивной структурой.

Рассмотрены существующие подходы к падежу плавающих определителей в инфинитивных клаузах. Падежная независимость при субъектном контроле. Идиоматические выражения и прямообъектный контроль. "Причудливо-субъектные" предикаты: угораздить, подмывать, тянуть.

Рассмотрение системы палатальных согласных в нижненемецком, прусском, диалекте меннонитов плаутдитч. Явления палатализации и ассибиляции в ингвеонской ветви западногерманского языкового ареала. Закономерности развития диалектов западногерманских языков.

Дослідження реліктових палеобалканських мов у їхньому зв’язку з іншими індоєвропейськими мовами у лінгвістиці другої половини ХІХ - початку ХХІ ст. Відкриття палеобалканських мов. Їх реконструкція на фонологічному, лексичному, дериваційному рівнях.

Правила и алгоритмы работы с орфограммами для самостоятельного использования на уроках русского языка в начальной школе. Перечень именованных орфограмм, порядок работы и графическое обозначение правила. Примеры отработки ошибки на каждую орфограмму.

Значение зрительной, слуховой, эмоциональной и эйдетической памяти для переводчиков. Базовые этапы процесса перевода. Методы эффективного запоминания информации при зрительном или слуховом ее восприятии. Избирательный характер мнемической деятельности.

Дослідження проблеми сенсовності світоглядної публіцистики у контексті аргументаційних ресурсів творчості знаних авторів, для яких місійна роль слова є визначальною. Поєднання принципів світоглядної публіцистики і концептуальної гуманітаристики.

З’ясування прагматичного впливу параграфемних засобів на експліцитну та імпліцитну семантику тексту. Роль параграфемних засобів в організації друкованого простору та відображенні гендерної ідентичності. Баланс вербального й невербального компонентів.

Дослідження парадигми бібліонімів з антропонімним і топонімним компонентами як вербалізаторів концепту гріх у сакральному дискурсі. Межі поняттєвого поля зазначеного концепту. Асоціативно-образна парадигма старозаповітних і новозаповітних символем.

Аналіз провідних концептів біблійної картини світу. Дослідження парадигми бібліонімів з антропонімним і топонімним компонентами як вербалізаторів концепту життя в сакральному дискурсі. Аналіз співвідношення між символемами-бібліонімами й концептом життя.

Вивчення функціонування парадигми вербалізаторів категорійної опозиції віра/невіра. Дослідження її статусу і особливостей в українськомовному узусі. Семантичні ознаки категорійних понять віра /невіра. Дослідження специфіки та значення біблійних концептів.

Вивчення функціонуванню парадигми вербалізаторів категорійної опозиції віра/невіра, дослідження її статусу. Визначення місця універсальної есхатологічної опозиції віра/невіра серед біблійних концептів як репрезентантів загальнолюдських цінностей.

Приведение терминологии грамматического времени к общему набору понятий для немецкого и чеченского языков. Описание системы немецкого времени в форме, пригодной для сопоставления языков, с учетом разнообразия трактовок в исследованиях по немецкому языку.

Основні гендерні стереотипи, що являють собою культурно і соціально обумовлені думки про характеристики, атрибути і норми поведінки представників обох статей і їхнє відображення в мові. Аналіз організації гендерної інформації в англомовному дискурсі.

Дослідження та характеристика субпарадигми основних структурних модифікацій емоційно-експресивного мовлення. Визначення експлікативних та імплікативних екпресивних синтаксичних структур на основі виокремлених ознак ядерного речення англійської мови.

Принципи формування категорій слів у сучасній англійській мові. Дескриптивні граматики XVII-XXI ст. Встановлення граматичної невідповідністі між принципами виокремлення прислівника як частини мови. Поділ основних та допоміжних частин мов на підвиди.

Основні поняття міфологічного аналізу художнього тексту: "міф", "архетип", "легенда". Елементи міфологічного запозичення – образ, мотив, сюжет – та вказує на варіативність характеру їхнього запозичення. Методика міфологічного аналізу художнього тексту.

Розгляд фундаментальних принципів й припущень, що характеризують парадигму когнітивної лінгвістики. Опис ключового значення категоризації для когнітивної лінгвістики. Роль розкриття природи природномовної категоризації у парадигмі когнітивної лінгвістики.

Аналіз мовознавчих ідей І. Огієнка, які не втратили своєї актуальності й нині. З’ясування фахових інтересів ученого, відображених у його працях. Синкретизм наукових поглядів. Роль наукової діяльності Огієнка в подальшому розвитку української лінгвістики.

Выявление на материале корпусных данных парадигмы моделей с глаголом обладания (исп. tener / кат. tenir/ порт. ter) в испанском, каталонском и португальском языках. Определение возможностей синтаксических трансформаций с другими базовыми глаголами.

Характеристика універсально концептуальних моделей мови, які маніфестують глибинні взаємозв’язки мови, логіки, філософії, інформатики та соціології. Дослідження проблеми концептуальних та мовних картин світу, віддзеркалення їх у моделях універсуму.

Лексико-семантичний аналіз назв, що формують парадигму "назви одягу" в мовленні сіл Закарпатської області. Дослідження маргінальних південнолемківських говірок з рухомим наголосом. Виявлення діалектизмів, давніх слов’янських слів, оригінальних утворень.

Аналіз важливіших напрямків і завдань вивчення української мови, чинників сучасного оновлення проблематики лінгвістичних студій. Оцінка необхідності досягнення повноформатного охоплення усіх проблем структури, кодифікації літературного стандарту.

Взаємовідношення мови і статі - один з основних об’єктів наукового дослідження гендерної лінгвістики. Схильність до використання у мовному процесі абстрактних іменників - засіб організації комунікації в якому проявляються маскулінні маркери мовлення.

Науковий інтерес до евфемізмів та дисфемізмів як складової мовної картини світу англомовного суспільства, їх лексико-семантичних і функціональних характеристик. Розгляд проблеми визначення евфемізму та його відокремлення від табу (В. Заботкіна).

Семантичні особливості компонентів парадигматичного ряду прикметників безвідносного ступенювання. Особливості парадигматичної структури категорії безвідносної міри якості. Співвідношення синтетичних та аналітичних утворень у структурі категорії.

Рассмотрение способов подачи грамматических характеристик лемм в русско-немецких словарях XIX века. Изучаемый корпус словарей и его анализ с точки зрения представленности в словарных статьях фактических грамматических характеристик русских слов.

Исследование значений парадигматики в лингвистическом словаре. Рассмотрение парадигматических и синтагматических отношений в языке. Особенности членов предложения, составляющих ассоциативную группу слов. Синтагматический анализ фонологии и морфологии.