Відтворення безеквівалентної авторської лексики в українських перекладах творів Толкіна. Порівняння онімів і реалій в оригіналах і шести перекладах. Корелювання формальних способів відтворення з частками "номінативних" онімів і реалій в оригіналах.

Дослідження категорії автора у французьких статтях інформувального спрямування. Роль комунікативного медіатора, основні маркери авторської присутності в прямой мові статті. Основні типи інтродуктивних дієслів, що використовуються у секвенції цитування.

Формальні ознаки та семантика твірних компонентів конструкцій слів. Структурні типи, прагматичні та інформативні характеристики мови. Встановлення ступеню синсемантичності та актуального членування вставних речень суб'єктивної й об'єктивної модальності.

Роль перекладацького доробку Миколи Дмитренка в українському літературно-мистецькому просторі другої половини ХХ століття, обґрунтування мотиваційних алгоритмів вибору творів для перекладу. Визначення основних принципів перекладацької концепції митця.

Визначення статусу та лінгвостилістичних особливостей композиційно-сюжетних, композиційно-структурних і смислових одиниць в авторських відступах англомовних художніх прозових текстів на прикладі розгляду таких відступів в текстах ХІХ-ХХ століття.

Ґрунтовний аналіз індивідуального стилю Редьярда Кіплінга, окреслення художніх засобів виразності й особливості їх перекладу українською мовою на матеріалі перекладів оповідань зі збірки "Книга джунглів". Показано його стилістичні засоби виразності.

Особливості художнього тексту як специфічно організованого способу комунікації та вияву в ньому категорії інтертекстуальності. Характеристика механізму функціонування авторських алюзій на рівні сюжету, мотивів та лексико-фразеологічного багатства.

Основні способи творення авторських відфразем: префіксально-суфіксальний, основоскладання, юкстапозицію, зрощення. Найчастіше вживання в поетичному мовленні відфраземних новотворів з семами: "риса характеру", "розум", "емоційний стан", "простір", "час".

Особливості лексичних новотворів релігійної тематики, виявлених у поезії В. Барки. Аналіз лексико-семантичної групи назв осіб, пов’язаних із релігійною сферою. Номінації релігійної тематики із символічним значенням, вплив релігії на світогляд В. Барки.

Особливості творення неологізмів в українській літературній мові на прикладі творів письменника Л. Дереша. Аналіз новоутвореної лексики, яка формує майбутній лексичний словник нашої мови. Особливості творення прикметників, прислівників та дієслів.

Сутність творення нових авторських слів. Будова словотвірних ланцюжків, об’єднаних спільною семантикою. Створення семантичних відтінків значення та способів його вираження у новотворах. Аналіз згортання речень в одну лексему під час кування нових слів.

Опис лексико-стилістичних особливостей авторських ремарок як засобу передачі навколишнього середовища художнього твору в українській та англійській мовах. Передача інформації про навколишнє середовище як засіб творення образів героїв художнього твору.

Дослідження лексико-стилістичних особливостей авторських ремарок як засобу передачі навколишнього середовища художнього твору в українській та англійській мовах. Відображення в них інформації про локацію комунікантів, час доби, матеріальний світ.

Перспективи порівняльного дослідження автостереотипної та гетеростереотипної складовмовних образів Німеччини й України. Питання про можливості застосування в мовознавчій площині імагологічного підходу як міждисциплінарного напряму в гуманітарних науках.

Исследование проблемы семантических актантов в субъектной сфере и семантики глагола "включить/включать" в конструкциях русского языка. Лица, сверхъестественные существа, животные и растения как агенс субъектной сферы различных описываемых ситуаций.

Характеристика валентностного окружения глаголов различных лексико-семантических групп. Особенности наименования растений, которые репрезентируют Агенс в субъектных позициях, при глаголе в пассивной форме именем существительным в творительном падеже.

Теоретичне й методичне опрацюванню проблеми класифікації агентивно-професійної лексики англійської мови ХІ-XV століть. Комплексне словотвірне поле агентивно-професійної лексики. Способи словотвору лексики, утвореної на базі питомих та запозичених основ.

Огляд комплексного підходу до вивчення проблем лексикографічного засвідчення та функціонування агентивно-професійних найменувань жінок. Аналіз функціонально-стильового та термінологічного статусу назв осіб у класифікаторах професій на різних мовах.

Исследование проблемы гастрономического дискурса как особого вида коммуникации. Функционально-семантические и структурные характеристики агиоантропонима как компонента названий испанских национальных блюд, их специфика и лингвокультурологическая ценность.

Дослідження особливостей функціонування впливового потенціалу агітаційних слоганів у політичній комунікації, репрезентованому на лексичному і граматичному рівнях. Результати проведених експериментів із виявлення впливового потенціалу політичних слоганів.

Особливості функціонування та репрезентації мовленнєвих жанрів агітаційно-ритуального характеру в сучасному українському політичному дискурсі. Ритуалізація політичної взаємодії через ситуації закріпленого змісту з чітко визначеним колом учасників.

Понятійне забарвлення кожної із зазначених дефініцій у різні історичні періоди. Переорієнтування їх із допоміжного чинника впливу на масову свідомість в один із ключових. Рівні застосування інформаційно-психологічного впливу у військовій діяльності.

Висловлення негативного ставлення до соціально-звичних норм та цінностей - важлива функція субкультурної мовної варіативності. Позалінгвальний контекст - умови, в яких відбувається мовленнєвий акт. Характеристика основних функцій вербальної агресії.

Классификация агрономической терминологии с позиции словообразовательных моделей, языка источника, времени происхождения, парадигматических отношений, частеречной специфики. Характеристика аффиксальных заимствований и субстанциальности терминосистемы.

Символіка білого кольору в малій прозі В. Винниченка. Функціональне навантаження, семантика та місце у творчому словнику ад’єктивів на позначення білого кольору. Семантична структура прикметників. Роль колористичних ад’єктивів у художньому творі митця.

Аналіз англійських прикметників, що виражають міжособистісні емоції. Вивчення частоти груп та підгруп прикметників, що виражають позитивні та негативні міжособистісні емоції. Визначення лексичних засобів вираження кожної з міжособистісних емоцій.

Розробка критеріїв класифікації і системного опису російських ад’єктивних кольоративів. Синонімічний ряд базових кольоративів і розподілення за цими рядами російських прикметників, що позначають колір. Процедура формування й опису словотвірної парадигми.

Специфика реализации творческой билингвальной языковой личности в переводах и автопереводах художественных текстов и автокомментариях к ним. Эволюция взглядов В. Набокова на принципы адекватного перевода; условия необходимые при художественном переводе.

Анализ процессов заимствования в ходе формирования лексического состава языка. Заимствования из греческого языка как один из наиболее значимых пластов в русском языке. Изучение грецизмов в первом славянском переводе гомилий Св. Григория Богослова.

Описание основных концепций о лексическом заимствовании. Пути, источники проникновения иноязычной лексики в различные сферы языка. Характеристика видов адаптации иноязычной лексики. Особенности восприятия заимствованных единиц разновозрастными носителями.