Представляючи мову в якості "Дому буття", М. Гайдеггер зазначає, що людина як особистість вступає в простір буття тільки через мову. Питання про мову поставлено М. Гайдеггером як питання про джерело мови, яке є в бутті "Dasein", як розуміє буття.

Особливості онтологічних засад постнекласичної науки як дискурсивної онтології у контексті змін типів наукової та філософської раціональності. Процес історичної трансформації змісту поняття"дискурс". Екзистенційні інтенції суб’єкта дискурсу комунікації.

Розробка і застосування головних понять і принципів енергейного дискурсу для поглиблення розуміння і вирішення онтологічної проблематики мови. Аналіз основних категорій і принципів ісихастської течії християнства, їх характеристика та порівняння.

Онтологічні особливості відношення людини до сущого та до себе в контексті еколого-етичних проблем сучасності. Дослідження генетичного зв’язку цінностей зі світом в усвідомленні людини, проблема її відповідальності за вплив на своє буттєве середовище.

Онтологія феномену здоров’я, що відображає постійну еволюційну зміну світоглядної позиції людства. Сутність причинно-холістичного підходу до здоров’я, що потребує перегляду медицини з фокусування лікування хвороби на досягнення людиною духовних завдань.

Онтологічні аспекти феномена майстерності людини як підсумку і показника ступеня соціалізації та її інкультурації при оцінці результатів її діяльності. Значення майстерності для адаптації людини в ситуаціях невизначеності сучасного суспільного життя.

Визначення основних соціально-філософських та методологічних принципів дослідження онтології політики. Дослідження особливостей конкретно-історичних моделей взаємовідносин політики і соціуму. Аналіз тенденцій становлення сучасного політичного простору.

Виявлення елементів знання. Аналіз механізмів взаємодії онтології з фізичним і космологічним науковим знанням. Спільність і відмінність механік Аристотеля і Ньютона. Оцінка структурних елементів нової реляційної парадигми в засадах фізичного знання.

Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології. З’ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності. Прояв (або непроявлення) агресивності в якості особистісної характеристики, як результат складної взаємодії ситуаційних факторів.

Виявлення смислових контурів античної філософії та представленність їх у сучасних історико-філософських стратегіях. Формування адекватної трансцендентальної дистанції, через яку сутнісний вимір мислення постає як конкретний предмет філософського аналізу.

Аналіз онтологічних основ соціальної реальності. Формулювання і обґрунтування цілісної соціально-філософської концепції соціальної реальності з точки зору нової онтології - нової раціональності постмодерну, що репрезентує її як вимір людського буття.

Дослідження змісту, структури, механізмів формування та динаміки феномену правосвідомості в контексті посткласичної парадигми праворозуміння. Аналіз методів вдосконалення правових засобів стимулювання демократичних перетворень основ життя суспільства.

Основні ідеї двох найбільших представників неоплатонізму — Плотіна та його учня Порфирія. Аналіз їх поглядів на Єдине (найдосконаліший абсолют) з якого еманують Розум та Світова Душа. Це вчення як визначальний напрямок пізньоантичного світобачення.

Дослідження ролі онтології в обґрунтуванні естетики, як органічної складової філософського знання. Виявлення основоположних принципів інгарденівського окреслення предметної області естетичного пізнання. Розгляд екзистенціально-антропологічних аспектів.

Аналіз онтологічних параметрів у сучасній французькій філософії в контексті її зв'язків, взаємовпливів з історико-філософською традицією та сучасним їй філософським дискурсом. Методологія та історіографічна база дослідження сучасної французької філософії.

Розкриття особливості філософських міркувань С. К'єркегора щодо сутності добра і зла, проблем етичного та психологічного стиснення людського буття в трансценденції "або-або". Розподілення у К'єркегора ситуації вибору через систему етики, естетики, віри.

Криза філософії початку ХХ століття та російське релігійно-філософське відродження. Предметне знання, об’єктивна дійсність, реальність і абсолютне буття: С. Франк, М. Гайдеґґер, Н. Гартман. Філософія релігії С. Франка: раціоналізація містичної теології.

Відкриття арабських рукописів у Туреччині та Німеччині. Аналіз суфійського підходу до онтології людини, розвинуте кримськими мислителями Ібрагімом та Абу Бакром аль-Кафаві, Хуссам aд-Діном аль-Киримі. Духовна подоріж в напрямі кінцевої Досконалої Людини.

Філософське обґрунтування становлення ментальності, як інтегративної характеристики культурного прояву людини. Розгляд ролі та значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Розуміння зовнішнього та внутрішнього прояву свідомості людини.

Дослідження та аналіз характеристик онтології права, які притаманні філософській онтології, і, відповідно, онтології права. Порівняльний аналіз підходів філософів і юристів до основного питання філософії права як такого, що визначає її структуру.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Вищість модусу свавілля над парою модальностей необхідність-випадковість. Репрезентація антропологічного рівня свободи.

Переосмислення класичного антропологічного розуміння техніки під кутом зору феноменологічної онтології. Особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки і соціуму. Засоби і шляхи впливу техніки на становлення сучасного соціального типу характеру.

Особливість використання поняття "топос" у сфері соціальної філософії. Аналіз змісту цього поняття в онтологічних системах Аристотеля та М. Гайдеггера. Констатація факту просторовості існування речі або явища. Взаємне відношення об’єкта до його оточення.

Проблема використання поняття "топос" у сфері соціальної філософії. Аналіз змісту цього поняття в онтологічних системах Аристотеля та М. Гайдеггера. Зв’язок проблеми ідентичності з ідеєю мінливості соціальних просторів та множинності соціальних ролей.

Дослідження еволюції змісту онтології у ХХ столітті. Аналіз смислових зв'язків між онтологічними поглядами М. Гайдеггера, Н. Гартмана, Ж.-П. Сартра, С. Франка. Обґрунтування авторського поняття онтології як науки про достатні підстави буття людини.

Дослідження еволюції змісту онтології у ХХ столітті. Смислові зв'язки між онтологічними поглядами М. Гайдеггера, Н. Гартмана, Ж.П. Сартра, С. Франка. Сучасне трактування онтології, пріоритет духовного над матеріальним. Онтологія як наука про буття людини.

Изучение философии языка И.Г. Гамана: отношение между словом Божьим и словом человеческим, творение слова Божия на человеческий язык, специфика человеческой ситуации после грехопадения. Разбор мышления как укорененного в личном экзистировании человека.

Изменение восприятия "Науки логики" Гегеля как классического произведения, имеющего только "историко-философскую" ценность. Авторы показывают, что в нём воспроизводится двусмысленная интеллектуальная ситуация, которая указывает на внутренний разлад.

Логика как наука об общезначимых формах и средствах мысли, необходимых для рационального познания в любой области знания. Сущность и виды деления как логической операции. Правила деления понятий. Таксономические и мереологические деления и классификация.

Характеристика ролі оподаткування у ефективному функціонуванні та розвитку суспільства. Виокремлення та аналіз факторів оптимізації розвитку українського суспільства за допомогою оподаткування. З’ясування специфіки податкових проблем в сучасній Україні.