Сучасні форми наукового мислення. Розсуд істини у прямому вигляді без необхідності доводити чи впадати у міркування. Класифікація наук наукового мислення за предметними областями. Етапи розвитку, види інтуїції. Особливості наукового розумового процесу.

Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.

Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.

Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.

Встановлення взаємозв’язку наукового та інших видів дискурсу в умовах інформаційного суспільства. Виявлення методологічних й соціокультурних засад трансформації функцій науки, які обумовлюють необхідність осмислення її як виду суспільного дискурсу.

Визначення сутності інноваційної складової в структурі сучасного наукового дискурсу. Дослідження та характеристика особливостей співвідношення теоретичного, прагматичного і соціокультурного аспектів наукового дискурсу в умовах інформаційного суспільства.

Особливості функціонування англомовного наукового дискурсу за допомогою наративів. Аналіз наративів-мимезісів й наративів-дієгезисів. Розширення жанрового діапазону й розмаїття наукового дискурсу. Більш емоційне інформування адресата про наукові здобутки.

Дослідження співвідношення між концепціями філософії космізму в його науковому напрямку та сучасної постнекласичної науки з точки зору їхньої людиновимірності. Аналіз ролі пошуку шляхів освоєння космічного простору для задоволення суспільних потреб.

Наука як найвищий щабель розумового розвитку людини, вершинне і специфічне досягнення людської культури. Експеримент – найбільш загальний емпіричний метод пізнання. Формалізація – метод відображення наукового знання у знаково-символічному вигляді.

Зміст і структура поняття науковий простір, його чинники і форми трансформацій, значення концептів лідерів для його характеристики. Основні періоди становлення і розвитку наукового простору, значення філософсько-методологічної рефлексії в цьому процесі.

Визначення засад взаємодії наукового та релігійного дискурсів у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності. Характеристика основних періодів у відносинах релігії та науки. Переваги і недоліки релігійно-трансцендентального напряму.

Духовність як сукупність проявів духу в світі і людині. Визначення засад взаємодії наукового та релігійного дискурсів у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності. Формування специфічної методології "ери метанаукового знання".

Прориви в галузі наукового пізнання у ХХ ст. Важливі відкриття в медицині і фармацевтиці. Їх важливе значення для подальшого розвитку і впливу, як на науку і техніку, так і на побутове, буденне життя всіх жителів планети. Праці Э. Хаббла, В. Вернадського.

Аналіз соціально-філософських поглядів Франка, виражених в принципах антропологізму та прогресу. Цілісна соціальна система Конта. Механізми і чинники формування з "етнічної маси" народу самодостатньої української нації. Зміст концепту "еволюція" Спенсера.

Аналіз основних напрямів та шкіл дослідження права та правових феноменів. Вивчення наукових сучасних та класичних уявлень про правосвідомість молоді. Порівняння різноманітних позицій щодо її сутності, розгляд сильних та слабких сторін кожної концепції.

Особливості формування перших наукових спільнот. Шлях від неформальних товариств до наукових об’єднань в процесі їх інституалізації. Наука як складова європейської культури і чинник становлення новоєвропейської індустріально-технологічної цивілізації.

Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.

Особливості формування і роботи наукових товариств Харкова в період ХІХ-ХХ століття. Участь вчених і результативність їх досліджень в окремих галузях науки. Діяльність харківських наукових товариств, зосереджена переважно на точних й філологічних науках.

Роль ідеології і науки у формуванні історичної пам'яті в умовах її "перезавантаження". Проблема зростання небезпеки неадекватності історичних оцінок. Необхідність підвищення ролі об'єктивної і неупередженої науки в процесі формування історичної пам'яті.

Аналіз зв'язку між економікою й соціологією, філософією та релігієзнавством, психологією й політологією. Обгрунтування понятійно-категоріального апарату епістемологічного знання. Збереження людського капіталу, реконструювання нової економічної реальності.

Вплив НТР на структуру світового господарства. Відмінності еволюційного та революційного шляхів розвитку виробництва. Економічний потенціал людства. Світова транспортна система. Темпи зростання світової торгівлі. Галузева структура експорту капіталу.

Розділи наукознавства та їх характеристика. Форми й види науково-дослідної роботи студентів. Загальна схема наукового дослідження. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види. Методи доказу достовірності результатів. Види наукової публікації.

Сущность и содержание, а также причины возникновения и основные этапы развития наукометрии как дисциплины, изучающей эволюцию науки через многочисленные измерения и статистическую обработку научной информации. Структура и определение показателей.

Аналіз зв'язку кількісних методів і кількісних показників наукової діяльності з прогресом науки завдяки порівняльній оцінці бібліометрії, наукометрії і інфометрії з філософських позицій. Філософія стратегії глобального стійкого розвитку людства.

Жизненный путь И. Фихте. Идеи Ф. Шеллинга о субъект-объектном тождестве, выраженном Абсолютом, и его трансформации в Бога. Связь натурфилософии и субъективного идеализма. Взгляды философов о вкладе человека в дело нравственного преображения мира.

Назначение научной деятельности. Характеристика научного познания, его объектов, признаков и основных элементов. Создание математических теорий Эвклида, космологических моделей А. Самосского, формирование идей физики, биологии в античной культуре.

Краткая биография древнегреческого философа Аристотеля, годы его учебы. Участие Аристотеля в воспитании А. Македонского, основание собственной школы. Сочинения по логике, физике, риторике, трактат о политическом искусстве. Материя и форма по Аристотелю.

Актуальность осмысления научной и паранаучной интерпретаций категории "сознание" и необходимость их отражения в содержании образования. Рассмотрение сути понятия "паранаука" ("эзотерика") с акцентом на современные естественнонаучные подходы к проблеме.

Анализ целостной системы представлений об общих принципах и законах устройства мироздания. Воззрения новой научной картины мира в общем виде. Формы движения материи на разных этапах истории философской мысли. Особенность постижения категории бытия.

Классификация умозаключений по числу посылок, направленности логического вывода, качеству вывода или степени достоверности. Понятие индуктивного умозаключения и его особенности. Отличие научной индукции от популярной индукции. Виды научной индукции.