Характеристика творчості О. Шпенглера, аналіз його праці "Присмерк Європи", характеристика його основного меседжу про органічність розвитку кожної культури, її згасання і перетворення на цивілізацію. Аналіз проявів в культурі Європи фаустівської душі.

Исследован экзистенциальный опыт свидетельствования времени "после" ("после Освенцима"). Предметом анализа является морфология парадоксов, представленных в трагической повседневности Освенцима (логического парадокса, парадоксов смерти, выжившего).

Морфология парадоксов, представленных в трагической повседневности Освенцима. Интенциональность - характерная особенность, которая присуща процессу осознанности переживания. Характеристика этического ландшафта после окончания Второй мировой войны.

Визначення концептуальних методологічних засад міждисциплінарного дослідження пострадянських політичних трансформацій. Особливості соціально-політичного контексту формування освітньої політики. Аналіз суспільного механізму взаємодії освіти і політики.

У статті здійснюється спроба розв’язання суперечностей світоглядно-ціннісного характеру у розумінні змісту понять толерантність та концепт ідентичності в контексті глобалізаційних тенденцій сучасної доби. Осмислення основних компонентів толерантності.

В науковій статті постає завдання формування інваріантних образів світу та відповідного йому образу людини шляхом освоєння нових способів комунікації, яка відображає духовно-культурний, психологічний, когнітивний горизонт її сутнісних характеристик.

Сутність та механізми цілеспрямованої й системно утворюючої ролі освіти в процесі професійного самовизначення людини. Задача професійної орієнтації як системи рівноправної взаємодії та адаптації особистості і суспільства через систему освіти та виховання.

Освіта як основний механізм соціалізації особистості. Змінний соціум - фактор, що формує нову філософію життєвого процесу. Характеристика економічних, політичних, соціокультурних проблем, що потребують переосмислення в контексті викликів пандемії.

Розвиток методів навчання в умовах модернізації та трансформації суспільства. Розгляд освіти як необхідної умови прогресу. Визначення її як суспільної технології становлення індивідуальності. Аналіз виливу глобалізаційних та інтеграційних процесів.

Конкретизація методологічних засад дослідження освіти як чинника соціальних змін на основі критичного аналізу наявних у соціальній філософії методологій. Інструментарій комплексного дослідження характеру впливу освіти, її трансформуючих можливостей.

Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об'єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.

Аналіз категорій "загальнолюдське" та "класове" у широкому філософському та гуманістичному сенсі відносно аспектів здійснення цих категорій стосовно до категорій "освіта" та "виховання" у вузькому сенсі. Методологія та діалектика взаємодії цих категорій.

Роль самосвідомості в людському способі буття незаперечна як одна з інтенцій духовного життя. Особливості реалізації педагогічного процесу у межах систематичної освіти. Евристичний принцип реалізації зв'язку освіти із "завданням" і "призначенням" людини.

Статтю присвячено вивченню освітніх пріоритетів формування світоглядної культури у добу глобалізації. Зазначено, що на попередньому етапі дослідження було запропоновано визначення поняття "світоглядна культура". Тлумачення поняття "освітні пріоритети".

Трансформація змісту освіти у межах концепції нової української школи. Філософсько-освітній вимір впливу концептуальних засад сталого розвитку на освітні інновації. Формування напрямів та ресурсів переходу на коеволюційні механізми соціального розвитку.

Аналіз поняття "культурна політика". Становлення парадигм освіти в різних типах культури (доглобалізаційний період) та визначення соціально-історичних параметрів глобалізації. Українські реалії культурної політики в контексті розвитку вітчизняної освіти.

Становлення особистості як суб'єкта економічних та монетарних відносин. Дослідження грошей як соціокультурного та філософського феномену. Аналіз системи ставлення до грошей. Сукупність орієнтацій щодо грошей, способів їх отримання і використання.

Зміни у просторі освіти як сукупність реформаційних напрямів та соціальна маса стихійних процесів, пов’язаних із поширенням ідеології мультикультуралізму. Напрями забезпечення умов для реалізації освітньої потреби як джерела розвитку особистості.

Знайомство зі стратегіями формування особистості в освітньому просторі модерного зразка у відповідності із визначальними для філософсько-освітнього дискурсу XIX-XX століття. Аналіз стратегій розвитку вітчизняного соціокультурного простору Модерну.

Сутність, особливості соціально-політичного контексту (інституцій, процесів, характеру владних стосунків тощо) формування освітньої політики. Аналіз суспільного механізму взаємодії освіти і політики, визначення параметрів, основних інституцій та динаміки.

Связь времени с деятельностью и сознанием человека. Диссонанс между социально регламентируемым временем для деятельности и индивидуальными ритмами человеческого организма. Возможность сознательного использования фактора времени в деятельности человека.

Характеристика осевого времени как философско-исторической категории, введенной Ясперсом как средство осмысления единства истории и одной из опорных в современной исторической мысли. Мировая история и проверка определения времени. Деградация Человечества.

Характеристика осевого времени. Возникновение направлений китайской философии. Борьба рациональности и рационально проверенного опыта против мифа. Появление философов, беспокойство противоречий и антиномий. Период простого поступательного развития.

Синтез концепции Осевого времени К. Ясперса. Изучение проблемы детерминированности кризисов в истории. Анализ диалектичности причинно-следственных связей между историей и культурой. Суть планетарного сознания, формировавшегося на психологическом уровне.

Попытки Ясперса раскрыть единство разума и экзистенции. Использование Ясперсом понятия "философской веры" для объединения разума и экзистенции. Основные характеристики и развитие "Осевой эпохи". Смысл осевого времени в философской концепции Ясперса.

Тенденції і можливості конструювання майбутнього у сучасних цивілізаційних теоріях. Аналіз робіт І. Валлерстайна, М. Розова, Р. Данна. Вивчення цивілізацій з точки зору антропології. Вплив історичного досвіду на специфіку покладання варіантів майбутнього.

Виокремлення варіантів співіснування різних концепцій "героя". Виявлення специфічних ознак героїчного вчинку. Встановлення зв’язків героїчного зі словесним мистецтвом. Зосередження уваги на філософській думці ХХ ст. Активізація наукового пошуку уточнення.

Розгляд змісту свободи у контексті революції, її осмислення соціальними філософами другої половини XX століття. Витоки революції, які лежать у площині "громадянського розладу" античного полісу. Боротьба за свободу як фактор початку революційних подій.

Дослідження змісту свободи у контексті революції, її осмислення соціальними філософами другої половини XX століття. Порівняльна характеристика Французької та Американської революцій. Головна особливість оцінки свободи як головної мети революції.

Виявлення фундаменту плюралізації смерті і безсмертя та причин їх термінологічної неоднозначності. Аналіз етапів протікання і діалектику індивідуального та глобального осмислення людської скінченності як основи для формування загальнолюдських цінностей.