Основні форми логічного мислення. Види простих суджень та їх аналіз. Судження, в яких стверджується чи заперечується сам факт існування або не існування предмета. Умовний силогізм та його види. Приведення ствердження основи до ствердження наслідку.

Використання філософської ідеї у творчості українських письменників. Серце як осередок багатоманітних душевних відчуттів і хвилювання. Категорія практики та її інтерпретації. Матеріально-речовинні елементи. суб’єктивні форми існування духу і культури.

Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.

Світогляд, його структура та функції. Співвідношення світогляду та філософії. Специфіка філософського знання. Метафізичний метод, його історична зумовленість. Сфери буття та їх особливості. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.

Мудрість і філософія. Філософія як світогляд. Історичні форми світогляду. Взаємовідношення філософії і науки. Особливості філософського освоєння дійсності. Основні типи самовизначення сучасної філософії. Моїзм і легізм. Витоки античного космоцентризму.

Визначення своєрідності і сучасного тлумачення предмету філософії. Особливості співвідношення раціонального й ірраціонального у філософії. Характеристика символічних й метафоричних смислів, аналіз підтексту. Розгляд духовно-практичної інтенції філософії.

Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.

Дослідження основної світоглядної ідеї індійського мислення. Визначення сутності екзистенціалізму, як аналітики людського буття. Розгляд та характеристика онтологічних проблем в марксизмі. Ознайомлення з основними питаннями класичної гносеології.

Особливості виникнення філософського світогляду, передумови та головні етапи даного процесу. Головні функції та оцінка значення філософії в системі духовної культури людства, специфічні риси як наукового напрямку. Періоди розвитку і видатні представники.

Становлення філософії Стародавньої Греції. Основні філософські принципи мілетців. Характерні риси культури Відродження, сутність гуманістичної ідеології. Засадничі принципи католицизму. Проблеми мови, свідомості, спілкування у філософії ХХ століття.

Научное познание как социокультурный феномен, его специфика и уровни, формы и методы. Стадии культурной матрицы техногенного развития. Особенности постижения человеком окружающего мира и самого себя в нем. Непосредственная цель и высшая ценность познания.

Буття у філософських категоріях як питання про відношення свідомості, духу та матерії, як питання філософії. Розв'язок суперечностей у філософії й в суспільному житті шляхом гармонізації протилежностей, пошуку консенсусу, гармонія свідомості й матерії.

Аналіз основних положень концепції юридичної герменевтики А. Кауфмана. Філософсько-правове обґрунтування поняття "герменевтичного кола" як центрального засобу юридичної інтерпретації. Формування загального уявлення про право-реалізаційний механізм.

Аналіз праці російського філософа і соціолога В. Плахова "Традиції і суспільство: досвід філософсько-соціологічного дослідження", основні аспекти розуміння традицій у поєднанні з новаціями. Підґрунтя для концептуалізації культурологічних уявлень.

Характеристика оцінки сакральних текстів як "безцінного релігійного і філософського скарбу". Дослідження основних принципів і постулатів релігієзнавчої методології. Особливість оціночної природи пізнання та виявлення моральносних засад мислителя.

Філософське становлення Івана Мірчука. Розкриття питання простору як феномена мислення в історичній ретроспективі; неевклідова інтерпретація дійсності. Висвітлення у праці "Загальна естетика" питання методологічного обґрунтування естетичних переживань.

Статтю присвячено аналізу основних джерел – творів, що з’явилися ще за життя Конфуція, які розвивали та доповнювали основні елементи конфуціанської доктрини. Наведено основні відомості про життя та творчість мислителів – учнів та послідовників Конфуція.

Виокремлення, постановка та незаангажоване дослідження основних векторів розвитку української філософії радянського періоду 20 - 30-х років XX ст. Аналіз дослідження тогочасних українських науковців європейської філософії. Вивчення філософських доктрин.

Діалектика: від античності до сучасності, її історичні форми. Альтернативи, принципи, категорії та закони мислення. Діалектика як теорія, її застосування в суспільному житті сучасної України. Діалектичне міркування як метод пізнавальної діяльності.

Характеристики гри як унікального феномену культури. Розгляд ігрового моделювання образу нової соціальної реальності в культурі Постмодерну. Аналіз комп'ютерного ігрового моделювання як різновиду моделювання соціальної реальності в сучасному суспільстві.

Пізнавальна роль аналогії. Встановлення розподіленості термінів у судженнях (зображення відношення між термінами за допомогою кругових схем). Характеристика основних ознак та елементів обсягу логіки. Приклади дилеми стосовно майбутньої спеціальності.

Критична реконструкція історико-гуманістичної традиції в німецькій філософії мови і герменевтики. Особливості "лінгвістичної парадигми" К.-О. Апеля. Звернення до ідеї єдності мови і мовні умови можливості інтерсуб'єктивності прагматики розуміння.

Методики фундаментального, експериментального і прикладного досліджень. Підвищення ефективності застосування методології у всіх сферах діяльності і педагогіки вищої освіти. Коротка характеристика ідеї, гіпотези, концепції, приватної основної теорії.

Аналіз трансформацій суб’єкта в контексті постантропології. Проблема симуляції у контексті віртуалістики. Дослідження у полі інформації, інформаційності та медійності. Відмінності між поняттями людини як класичного антропологічного типу від постлюдини.

Етимологія поняття ідентифікації. Комплексний аналіз складнопідрядних речень зі сполукою вказівного займенника й опорного слова або його аналогом, що виражають відношення ідентифікації. Спільні семантичні ознаки всіх дефініцій, поняття тотожності та ін.

Висвітлення філософських, історичних і соціокультурних передумов економічного співробітництва України і Таджикистану. Визначення синергетичного ефекту культурної співпраці у технологічній трансформації національних економік транзитивних соціумів.

Визначення та аналіз процесу еволюції філософії. Ознайомлення з поняттям сцієнтизму – позиції світогляду, в основі якої лежить уявлення про наукове знання, як про універсальну культурну цінність. Характеристика особливостей марксистської філософії.

Огляд основних підходів до поняття громадянського суспільства, визначення його основних ознак. Внесок римських мислителів у формування теоретичних уявлень про соціальну спільність. Характерні риси взаємодії громадянського суспільства і державного апарату.

Положення метафізичного вчення М.Я. Грота, їх оригінальність, оцінка їх зв’язку з українською філософською традицією. Відлуння і продовження української філософської традиції кордоцентризму. Розрив між раціональною й чуттєвою сторонами людського буття.

Висвітлення основних положень метафізичного вчення М.Я. Грота, їх оригінальність та неповторність, оцінка їх зв’язку з українською філософською традицією. Розуміння світобудови монодуалізма та принципів психологізму. Розвиток вітчизняної філософії.