Сутнісні характеристики та основні функції національної самосвідомості. Аналіз особливостей її розвитку як відображення динаміки національного буття. Оптимізація розвитку національної самосвідомості як чинника державотворення в сучасній Україні.

Характеристика та функції самосвідомості української нації, її вплив на інтеграційний і державотворчий потенціал в умовах глобалізації. Основні напрями оптимізації розвитку національної самосвідомості в контексті державного будівництва в Україні.

Знайомство з головними створення виважених світоглядно-теоретичних орієнтирів щодо розвитку національної самосвідомості. Розгляд підходів зарубіжних та українських вчених щодо визначення змісту поняття "національна свідомість", аналіз ключових концепцій.

Репрезентація в історико-філософському дискурсі національної філософії відповідно традиціям за умови її інституалізації. Надмірне захоплення фахових філософів історичними науковими дослідженнями на шкоду самобутнім розв'язуванням актуальних проблем.

Дослідження соціально-філософських аспектів самовизначення українського народу. З’ясування моделей самоорганізації української нації. Розкриття ментальних особливостей вітчизняної еліти та визначення її впливу на процес українського націєтворення.

Соціально-філософський аналіз поняття "самосвідомість" як іманентної властивості особистості. Роль самосвідомості у процесі націогенезу. Аналіз національного як компоненту самосвідомості особистості. Виявлення чинників його прояву у поліетнічному соціумі.

Дослідження національного у предметному полі Празької поетичної школи. Етимологічні основи філософії серця в українській пошуковій думці. Настанова на діалог есенційного та екзистенційного підходів. Національне у ракурсі стражденності та м'ятежності.

Концепція націоналізму та духовно-психологічної єдності нації. Персоналізація особистостей у спільноти. Особливості українського національного характеру, аспекти його розвитку. Проблеми побудови демократичного громадянського суспільства в Україні.

Дослідження й аналіз сприйняття образу філософа Григорія Сковороди та його філософії крізь призму пізніших національних ідентичностей. Характеристика інформації про національну самоідентифікацію Сковороди чи про таке ідентифікування його сучасниками.

Змiст поняття "цiнностi" в соцiальної фiлософiї. Визначення мiсця i ролі нацiональних цiнностей в системi цiннiсних орiєнтирiв особистості. Значимiсть гуманiстичних засад дiалектики загальнолюдського, класового i нацiонального та індивідуального.

Процеси поглиблення національної самосвідомості як змістовної основи формування національної ідеї. Зростання ролі історико-філософських та історичних знань, мислення і свідомості. Завдання пошуків та поглиблення змістовності екзистенційних вимірів.

Філософське осмислення умов успіху реформування сучасного українського суспільства. Змістовне опрацювання українськими громадськими діячами та мислителями використання людинотворчих стереотипів та національних засад у осмисленні соціального життя.

Характеристика відмінностей філософського предмету дослідження філософії нації від загальної теорії нації. Аналіз джерел метафізичних протиріч, що сформувались в європейській філософії і обумовили онтологічну суперечність формування теорій нації.

Особливість та суперечливість соціально-політичної трансформації суспільства; історичні, етнічні та культурні тенденції розвитку націотворення і державності в Україні. Механізми стабілізації і деструктивності у процесах національного державотворення.

Анализ педагогической деятельности софистов, их роль в истории античной культуры. Построение убеждения в ходе спора с помощью рациональной аргументации. Развитие древнегреческой демократии и ораторского искусства. Специфика сократического метода беседы.

Особенности первых досократических философских школ Древней Греции. Гераклит Эфесский, как древнегреческий философ-материалист и основатель направления философии. Характеристика учений последователей Пифагора. Основные положения элеатов и атомистов.

Изучение процесса формирования русской философской мысли в период общиннородовой организации общества до крещения. Отражение пантеона богов в литературных источниках. Проблема выбора православной веры, ее внедрение. Идеи известных философов Руси.

Характеристика личности и жизненного пути Конфуция. Исследование источников конфуцианского канона как основной идеологии. Этапы формирования и состав канона. Анализ роли и значения конфуцианства как политического и философского учения в древнем Китае.

Возможности и "обязанности" фотонов в нашем сознании. Изучение причин нарушения цветового восприятия. Иммуноспецифичность волновой информации в живом организме. Построение фотонами сознания правильного образа внешнего и внутреннего мира индивида.

Обоснование мысли о том, что философское содержание "Логико-философского трактата" Л. Витгенштейна является крайне бедным. Его понимание познавательного образа как зеркального отображения реальности. Теория познания, которую предлагает Витгенштейн.

Изучение ксенофобии, насилия, терроризма и их недемократизма. Характеристика этики альтруизма П.А. Кропоткина. Проведение исследования учения о буржуазно-демократической морали альтруизма Н.А. Бердяева и его места в русском архетипе культуры альтруизма.

Эристика - искусство ведения спора. Доказательство и опровержение, как логический скелет любого спора. Нелояльные приемы и аргументы: подмена тезиса, использование эмоционально окрашенных понятий, повышение ставок, аргумент к невежеству, чтение в сердцах.

Анализ книги "Философские эманации любви". Рассмотрение в ней философских союзов и их отношения к любви, единства философии и Эроса, возлюбленных философов, начиная от Средних веков и заканчивая ХХ в. Понимание любви как органического аспекта веры в Бога.

Понятие НЕ-факторов, место неоднозначности в коммуникативных и когнитивных процессах, ситуации неоднозначности. Типология сигнификатов, денотативное и когнитивное пространство. Компоненты когнитивных моделей. Операции и отношения над распределениями.

Раскрывается контекст актуализации не-философии, принципы и содержание ее реализации в работах Ж. Делеза и Ф. Ларюэля. Ее последствия для определения философии в ее позитивных возможностях. План имманентности. Гипотеза о позитивном пределе философии.

Раскрытие содержания метода проб и ошибок, метода мозгового штурма, метода контрольных вопросов и морфологического анализа как основных неалгоритмических методов творчества. Понятие и содержание синектики. Сущность интуиции, виды и роль в развитии науки.

Розгляд особливостей становлення і тенденцій розвитку ідеалів і норм, методологічних і морально-ціннісних регулятивів, які спрямовують процес наукового пізнання на сучасному етапі розвитку людської цивілізації. Технократичне розуміння відповідальності.

Последовательность формирования понятия пространства и определение природы. Определение плоскости и плоскостных фигур. Понятие и стадии времени по Гегелю. Единство места и перемещения как основа материи. Свободное движение и орбита тел Солнечной системы.

Позитивистское представление об относительности знаний. Идейные отношения астрономии и астрологии в интеллектуальной культуре рубежа XIX - ХХ веков. Отождествление задач науки с поиском природных законов как ключевой элемент позитивной философии.

Рассмотрение употребления имён "Небо" и "Земля" в фундаментальной онтологии Мартина Хайдеггера. В силу своей мифопоэтической многогранности эти слова вбирают ключевые смыслы его философии, сохраняющей не только метафизическое, но и профетическое значение.