Дослідження переживань вагітних жінок, порівняння цих станів з не вагітними жінками та жінками, які щойно народили дитину. Необхідність психологічної допомоги вагітним жінкам та молодим мамам в подоланні переживань з якими важко справитись самостійно.

Дослідження переживань вагітних жінок порівнюючи ці стани з не вагітними жінками та жінками, які щойно народили дитину (породіль). Діагностика типу емоційної реакції на вплив стимулів оточуючого середовища, депресивних станів, тривожності, агресивності.

Проблема психологічного пізнання емоційних станів особистості. Поняття "емоційний стан особистості", розмежування змісту понять "емоція" і "емоційний стан". Види емоційних станів за модальністю провідної емоції, за їхнім впливом на активність особистості.

Теоретичний та емпіричний аналіз переживання військовослужбовцями їхніх станів та поведінкових реакцій, як наслідку тривалою травматичної ситуації. Типи фрустраційної поведінки військовослужбовців. Екстрапунітивні реакції з фіксацією на самозахисті.

Дослідженя рівня нервово-психічної напруги у медичних працівників під час пандемії та воєнного стану. Виявлення проявів виснаження, фрустрації, ригідності, тривожності. Впровадження психокорекційної програми для подолання дезадаптивної поведінки медиків.

Аналіз вікових особливостей емоційно-вольової регуляції діяльності людини. Значення підліткового віку у становленні особистості. Розкриття сутності мотиваційних ліній, пов'язаних з активним прагненням до особистісного самовдосконалення підлітка.

Аналіз емоційно-вольової регуляції у підлітків засобами фізичної культури та спорту. Огляд підліткового віку, психічні особливості підлітків. Специфіка фізкультурно-оздоровчої діяльності, її роль в подоланні стресу та в формуванні працездатності.

Психологічна сутність взаємозв'язку емоції і волі як підґрунтя емоційно-вольового образу "Я". Система цілеспрямованого формування емоційного образу "Я" студентів у навчально-професійній підготовці за рахунок спеціально дібраних комплексів вправ.

Аналіз суджень і переживань учнів стосовно дистанційної форми навчання. Порівняння емоційного інтелекту і вольових якостей учнів 8-10 класів з різним ставленням до он-лайн освіти. Суперечлива оцінка організації навчального процесу та розподілу часу.

Аналіз механізму регуляції процесів пізнання, обміну інформацією та встановлення комунікації в українському суспільстві. Дослідження емоційної сфери професійної діяльності. Розвиток психологічної культури, самосвідомості та стресостійкості особистості.

Вивчення проблеми емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та виявлення шляхів їх психологічної корекції у дівчат старшого юнацького віку. Симптомокомплекс характеристик атрактивності. Чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності.

Аналіз емоційно-мотиваційної складової психологічного портрету студента. Встановлення рівня його психічної стійкості та мотивації до навчання. Проблеми психологічної неготовності майбутніх фахівців фіскального профілю до здійснення професійної діяльності.

Орієнтація сучасних характеристик дошкільної освіти: індивідуального підходу, психологічного супроводу навчально-виховного процесу, домінування дитячих видів діяльності, емоційноціннісного ставлення вихователя до дитини на психологічне благополуччя.

Дослідження механізмів впливу мотиваційно-поведінкових компонентів на формування ціннісного ставлення до набуття і збереження особистісного здоров’я у старших підлітків, таких як самооцінка, емоційно-ціннісне ставлення до власного "Я", самосприйняття.

Роль педагога в реалізації інклюзивної освіти. Формування нового професійно-психологічного мислення. Проблема готовності педагогів до роботи з дітьми зі особливими освітніми потребами. Психологічна готовність педагога до діяльності в інклюзивному класі.

Структура та функції емпатії як інтегративного чинника професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх професійного становлення. Аналіз проблеми комунікативно-деонтологічних аспектів діяльності медсестер в стаціонарних лікувальних закладах.

Теоретико-методологічний аналіз проблеми емпатії у медико-психологічній та психолого-педагогічній літературі. Інтегративні чинники професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх професійного становлення. Можливості психопрофілактичних заходів.

Структура та основні функції емпатії як інтегративного чинника професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх професійного становлення. Взаємозв’язок між рівнем професійної адаптації та змістом сформованої емпатійної позиції медичних сестер.

Аналіз емпатії та емпатичних здібностей як підґрунтя професійної емпатії та складової професійного інтелекту майбутніх фахівців соціальної сфери. Домінування рівнів вираженості окремих емпатичних здібностей та інтегрального рівня емпатії у студентів.

Становлення особистості у шкільному віці та визначення психологічних умов формування у молодших школярів здатності до емпатії. Модель емпатії як психологічний механізм узгодження уявлень дитини про людину як таку, про себе та про конкретну іншу людину.

Особливості взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацькому віці як необхідної умови афіліації. Залежність потреби у взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від форм та рівня розвитку інтегральної емпатії.

Результати теоретичного та емпіричного дослідження взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацтві. Залежність потреби у міжособистісній взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від рівня інтегральної емпатії.

Дослідження емпатичних тенденцій у студентів різних курсів фармацевтичного спрямування. Осягнення емоційного стану партнера по спілкуванню, його переживань як умови ефективної взаємодії. Визначення основних проявів емпатій у діяльності фармацевта.

Дослідження психологічних особливостей розвитку асертивності та її чинників у дітей. Тенденції інтегральної емпатії юнацтва і окремих її форм в період кризових трансформацій сучасного українського суспільства. Визначення статевих відмінностей цієї якості.

Розгляд і аналіз показників досліджуваних з високим рівнем сформованості толерантності до невизначеності одночасно з низьким рівнем розвитку емпатії. Характеристика емпіричного визначення впливу емпатії на вибір копінг-стратегій майбутніх психологів.

Аналіз комунікативної і особистісної готовності студентів вищого навчального закладу до створення сім’ї. Орієнтація студентів на створення сім’ї, а також основні причини, що здатні впливати на їхню готовність (кохання, особистісна зрілість, благополуччя).

Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, який супроводжує людство з часів появи перших героїв, як зразків для наслідування. Особливості її сприйняття дівчатами та юнаками, в залежності від зовнішніх чинників та пов’язаності у часі з минулим.

Результати теоретико-емпіричного вивчення суверенності психологічного простору в ознаках соціального самоконтролю студентської молоді. Визначення суверенності психологічного простору, її структурних компонентів і результативних характеристик автономності.

Представлено психодіагностичний комплекс методик для вивчення показників психічного здоров’я та тілесного благополуччя старшого дошкільника. Визначено напрями поліпшення рухового режиму та психічного благополуччя дітей у системі дошкільної освіти.

Комплекс методик для вивчення показників психічного благополуччя (ПБ) (когнітивний, соціальний, емоційний) та рухової активності як головного показника тілесного благополуччя старшого дошкільника. Оцінка прояву ПБ дітей та рівня їх рухової активності.