Розгляд проблеми забезпечення емоційної стабільності з точки зору суб’єктно-діяльнісного та системного підходів. Психологічні механізми саморегуляції. Розвиток здатності до вольового керування емоціями. Усвідомлення ціннісних та смислових пріоритетів.

Дослідження особливостей емоційної стійкості студентів - майбутніх психологів. Психологічні властивості особистості. Взаємозв'язок агресивності та особистісних характеристик, інтернальності та самоконтролю, загального відношення до навчання із емоціями.

Аналіз можливостей розв’язання проблеми стабілізації емоційної стійкості здобувачів вищої освіти в умовах війни. Вивчення змісту актуальних емоційних переживань студентів та їх впливу на послаблення навчальної мотивації і погіршення результатів навчання.

Аналіз понять "емоційно-етична компетентність" майбутніх вчителів, "емоційна стійкість", "емоційний інтелект", їх компонентів та зв’язку. Формування емоційно-етичної компетентності фахівця під час навчання в закладах професійно-технічної та вищої освіти.

Основні теорії та наукові підходи зарубіжних і вітчизняних психологів, які розкривають феноменологію емоцій. Вплив емоцій на становлення та розвиток особистості, забезпечення життєдіяльності та функціонування у соціумі, через переживання та відношення.

Ефективність вправ, спрямованих на корекцію неадекватного рівня прояву емоційної саморегуляції як особливості ставлення молоді до здоров’я. Необхідність проведення соціально-психологічних заходів для оптимізації психологічного благополуччя молоді.

Специфіка прояву емоційної та вольової саморегуляції як соціально-психологічної особливості ставлення до здоров’я студентської молоді. Залежність схильності до емоційної та вольової саморегуляції та ставлення до здоров’я від економічного статусу особи.

У статті окреслено емоційне благополуччя особистості соціальної сфери, що пов’язано з психологічним здоров’ям та стресостійкістю. Проаналізовано сутність дефініцій "емоційне здоров’я", "емоційне благополуччя", "емоційна компетентність" працівника.

Сутність дефініцій "емоційне благополуччя", "емоційна компетентність" працівника соціальної сфери. Аналіз складових емоційного здоров'я зрілої особистості. Основні стресори, що пов'язані з організацією та змістом професійної діяльності особистості.

Дослідження специфіки емоційного вигорання в сім’ї. Характеристика стану виснаження, що виникає внаслідок стресу, спричиненого різними життєвими ситуаціями. Формування опанувальної асертивної поведінки. Планомірний розподіл рольової структури родини.

Роль професійного стресу як предиктора розвитку емоційного вигорання й інших негативних проявів. Психологічний аналіз військових правоохоронців, які виконують обов'язки в районі проведення операції Об'єднаних сил щодо наявності ознак емоційного вигорання.

Проблеми емоційного вигорання та надмірного професійного стресу військовослужбовців ЗСУ в особливих умовах діяльності. Роль та місце надмірного професійного стресу як предиктора розвитку емоційного вигорання та інших стійких негативних проявів.

Аналіз ознак психоемоційного вигорання. Розгляд підходів до розуміння змістово-функціональної суті феномену емоційного вигорання та депривації. Загальна характеристика проблем психоемоційного вигорання особистості в ситуації різновидових обмежень.

Аналіз актуальної проблеми емоційного вигорання на сьогодні, причини її виникнення. Екзистенційний потенціал Я-особистості, що дозволяє подолати та уникнути емоційного вигорання. Прояв даного синдрому в педагогів, а також шляхи його профілактики.

Вигорання – вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі впливи. Створення захисного бар’єру у професійних комунікаціях - сутність процесу емоційного відчуження.

Проблема формування синдрому емоційного вигорання у лікарів-онкологів, які довгий час працюють з тяжко хворими дітьми. Особливості емоційного вигорання лікарів, роль лікаря в картині світу хворої дитини. Фази синдрому емоційного вигорання у лікарів.

Аналіз результативного та процесуального підходів до визначення ознак емоційного вигорання. Обґрунтування необхідності пошуку ефективних способів профілактики та корекції емоційного вигорання. Саморозвиток особистості як засіб профілактики вигорання.

Загальна характеристика емоційного вигорання як механізму психологічного захисту, зовнішні та внутрішні фактори, що призводять до нього. Емоційне вигорання як форма професійної деформації особистості педагога, рекомендації щодо запобігання цьому стану.

Eмoцioгeнні чинники, що викликають нaрocтaючe почуття нeзaдoвoлeнocтi, погіршення caмопочуття і настрою, акумуляцію втоми, зниження фізіологічних показників, що xaрaктeризують напруженість роботи. Професійна криза, виснаження і вигоряння особистості.

Розгляд проблеми емоційного вигорання та результатів емпіричного дослідження емоційного вигорання психологів мобільних бригад. Виявлення симптомів неадекватної вибірковості емоційного реагування, емоційної відстороненості, редукції професійних обов’язків.

Проведено огляд публікацій з проблеми емоційного вигорання та представлено результати емпіричного дослідження емоційного вигорання психологів мобільних бригад. Виявлені симптоми неадекватної вибірковості емоційного реагування та емоційна відстороненість.

Сутність емоційного вигоряння та головні підходи до його оцінки. Зміст двох ключових підходів до визначення ознак емоційного вигоряння - результативного та процесуального. Процес саморозвитку особистості як ефективна профілактика професійного вигоряння.

Проблема емоційного вигорання педагогів вищої школи. Характеристики синдрому емоційного вигорання та його кількісна оцінка. Трикомпонентна модель емоційного вигорання К. Маслач і С. Джексон. З'ясування факторів ризику формування професійного вигорання.

Вікові та статеві особливості ставлення дошкільників до себе, рівні їх доброзичливості до ровесників. Формування у старших дошкільників позитивного емоційного ставлення до себе та однолітків через розвиток умінь усвідомлювати власні та чужі переживання.

Зв’язок емоційного інтелекту з низкою психологічних феноменів емоційного змісту та з рисами особистості. Дослідження властивостей емоційного інтелекту неповнолітніх засуджених у проявах емпатії, емоційної креативності та емоційного самоусвідомлення.

Аналіз властивостей емоційного інтелекту неповнолітніх засуджених у проявах емпатії, емоційної креативності та самоусвідомлення. Визначення рівня емпатії на основі опитувальника "Рівень співпереживання" Барона-Коена та Вілрайт в адаптації В. Косоногова.

Дослідження властивостей емоційного інтелекту неповнолітніх засуджених. Вияв статистичних розбіжностей у проявах емпатії, емоційної креативності та емоційного самоусвідомлення між групами підлітків із нормативною поведінкою та неповнолітніми засудженими.

Становлення професійної компетентності студентів-психологів, підвищення їх стресостійкості та самоконтролю. Види та характеристика емпатії. Параметри та компоненти емоційного інтелекту. Оцінка здатності розпізнавати переживання партнера по спілкуванню.

Дослідження особливостей прояву соціальних навичок та розвитку емоційного інтелекту у дітей, що мають особливі освітні потреби. Рівень орієнтирів і сформованих дій дітей з особливими потребам. Прояв почуттів, емоцій, навичок міжособистісної взаємодії.

Вплив емоційного інтелекту на процес трудової діяльності як парадигма управління людським капіталом. Переорієнтація управління на пошук і активізація особистісних і когнітивних характеристик людини та їх використання для підвищення продуктивності праці.