Характеристика основних груп емоційних порушень та їх відмінності. Класифікація негативних проявів у поведінці дитини. Головні причини швидкої втомлюваності. Процес виховання дітей з емоційними розладами. Психологічні причини виникнення тривоги.

Причини та механізми формування емоційних порушень при дитячому церебральному паралічі. Особливості психологічної допомоги дітям з ДЦП, які мають емоційні порушення. Характеристика головних основ психокорекційної роботи з подолання емоційних порушень.

Характер синдромальної структури емоційних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця з порушеннями сексуальної функції. Аналіз співвідношення невротичних незгод і преморбідних особливостей. Терапевтичні схеми відносно дисонансів психіки у чоловіків.

Дослідження переживань вагітних жінок, порівняння цих станів з не вагітними жінками та жінками, які щойно народили дитину. Необхідність психологічної допомоги вагітним жінкам та молодим мамам в подоланні переживань з якими важко справитись самостійно.

Проблема психологічного пізнання емоційних станів особистості. Поняття "емоційний стан особистості", розмежування змісту понять "емоція" і "емоційний стан". Види емоційних станів за модальністю провідної емоції, за їхнім впливом на активність особистості.

Теоретичний та емпіричний аналіз переживання військовослужбовцями їхніх станів та поведінкових реакцій, як наслідку тривалою травматичної ситуації. Типи фрустраційної поведінки військовослужбовців. Екстрапунітивні реакції з фіксацією на самозахисті.

Емпіричні дослідження та система дослідницьких процедур, спрямованих на діагностику основних аспектів ставлення до здоров’я. Характеристика психоемоційного та психосоціального стану осіб. Основні типи ставлення до здоров’я як природного об’єкта.

Аналіз вікових особливостей емоційно-вольової регуляції діяльності людини. Значення підліткового віку у становленні особистості. Розкриття сутності мотиваційних ліній, пов'язаних з активним прагненням до особистісного самовдосконалення підлітка.

Розкриття особливого значення підліткового віку у становленні особистості, впливу вищих психічних функції і складного взаємозв'язку між ними, що знаходить своє вираження у зміні мотивів діяльності, поведінці в залежності від навколишнього середовища.

Аналіз емоційно-вольової регуляції у підлітків засобами фізичної культури та спорту. Огляд підліткового віку, психічні особливості підлітків. Специфіка фізкультурно-оздоровчої діяльності, її роль в подоланні стресу та в формуванні працездатності.

Психологічна сутність взаємозв'язку емоції і волі як підґрунтя емоційно-вольового образу "Я". Система цілеспрямованого формування емоційного образу "Я" студентів у навчально-професійній підготовці за рахунок спеціально дібраних комплексів вправ.

Аналіз суджень і переживань учнів стосовно дистанційної форми навчання. Порівняння емоційного інтелекту і вольових якостей учнів 8-10 класів з різним ставленням до он-лайн освіти. Суперечлива оцінка організації навчального процесу та розподілу часу.

Вивчення проблеми емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та виявлення шляхів їх психологічної корекції у дівчат старшого юнацького віку. Симптомокомплекс характеристик атрактивності. Чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності.

Аналіз емоційно-мотиваційної складової психологічного портрету студента. Встановлення рівня його психічної стійкості та мотивації до навчання. Проблеми психологічної неготовності майбутніх фахівців фіскального профілю до здійснення професійної діяльності.

Орієнтація сучасних характеристик дошкільної освіти: індивідуального підходу, психологічного супроводу навчально-виховного процесу, домінування дитячих видів діяльності, емоційноціннісного ставлення вихователя до дитини на психологічне благополуччя.

Дослідження механізмів впливу мотиваційно-поведінкових компонентів на формування ціннісного ставлення до набуття і збереження особистісного здоров’я у старших підлітків, таких як самооцінка, емоційно-ціннісне ставлення до власного "Я", самосприйняття.

Роль педагога в реалізації інклюзивної освіти. Формування нового професійно-психологічного мислення. Проблема готовності педагогів до роботи з дітьми зі особливими освітніми потребами. Психологічна готовність педагога до діяльності в інклюзивному класі.

Структура та основні функції емпатії як інтегративного чинника професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх професійного становлення. Взаємозв’язок між рівнем професійної адаптації та змістом сформованої емпатійної позиції медичних сестер.

Теоретико-методологічний аналіз проблеми емпатії у медико-психологічній та психолого-педагогічній літературі. Інтегративні чинники професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх професійного становлення. Можливості психопрофілактичних заходів.

Структура та функції емпатії як інтегративного чинника професійної адаптації медичних сестер на усіх етапах їх професійного становлення. Аналіз проблеми комунікативно-деонтологічних аспектів діяльності медсестер в стаціонарних лікувальних закладах.

Аналіз емпатії та емпатичних здібностей як підґрунтя професійної емпатії та складової професійного інтелекту майбутніх фахівців соціальної сфери. Домінування рівнів вираженості окремих емпатичних здібностей та інтегрального рівня емпатії у студентів.

Становлення особистості у шкільному віці та визначення психологічних умов формування у молодших школярів здатності до емпатії. Модель емпатії як психологічний механізм узгодження уявлень дитини про людину як таку, про себе та про конкретну іншу людину.

Особливості взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацькому віці як необхідної умови афіліації. Залежність потреби у взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від форм та рівня розвитку інтегральної емпатії.

Результати теоретичного та емпіричного дослідження взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацтві. Залежність потреби у міжособистісній взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від рівня інтегральної емпатії.

Аналіз критеріїв особистісного зростання (зрілості, становлення, самоактуалізації) впродовж акмеогенезу. Емпатія як механізм, який дозволяє особистості подолати ізоляцію і самореалізуватися через духовне та універсальне емпатійне ставлення до Бога, людей.

Дослідження емпатичних тенденцій у студентів різних курсів фармацевтичного спрямування. Осягнення емоційного стану партнера по спілкуванню, його переживань як умови ефективної взаємодії. Визначення основних проявів емпатій у діяльності фармацевта.

Теоретичне й емпіричне обгрунтування особливості співвідношення між емпатією і тими структурними елементами педагогічного спілкування, що виявляються домінантними у забезпеченні загальної ефективності здійснення професійно-педагогічної діяльності.

Дослідження психологічних особливостей розвитку асертивності та її чинників у дітей. Тенденції інтегральної емпатії юнацтва і окремих її форм в період кризових трансформацій сучасного українського суспільства. Визначення статевих відмінностей цієї якості.

Розгляд і аналіз показників досліджуваних з високим рівнем сформованості толерантності до невизначеності одночасно з низьким рівнем розвитку емпатії. Характеристика емпіричного визначення впливу емпатії на вибір копінг-стратегій майбутніх психологів.

Аналіз комунікативної і особистісної готовності студентів вищого навчального закладу до створення сім’ї. Орієнтація студентів на створення сім’ї, а також основні причини, що здатні впливати на їхню готовність (кохання, особистісна зрілість, благополуччя).