Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, який супроводжує людство з часів появи перших героїв, як зразків для наслідування. Особливості її сприйняття дівчатами та юнаками, в залежності від зовнішніх чинників та пов’язаності у часі з минулим.
Результати теоретико-емпіричного вивчення суверенності психологічного простору в ознаках соціального самоконтролю студентської молоді. Визначення суверенності психологічного простору, її структурних компонентів і результативних характеристик автономності.
Представлено психодіагностичний комплекс методик для вивчення показників психічного здоров’я та тілесного благополуччя старшого дошкільника. Визначено напрями поліпшення рухового режиму та психічного благополуччя дітей у системі дошкільної освіти.
Комплекс методик для вивчення показників психічного благополуччя (ПБ) (когнітивний, соціальний, емоційний) та рухової активності як головного показника тілесного благополуччя старшого дошкільника. Оцінка прояву ПБ дітей та рівня їх рухової активності.
- 6155. Емпірична модель дослідження та особливості психодіагностики конкурентоспроможності особистості
Дослідження закономірностей співвідношення біологічного та соціального в психіці людини, концепції генетико-моделювального методу дослідження особистості підприємця. Принципи детермінізму та розвитку, єдності свідомості та діяльності особистості.
Дослідження спрямованості діяльності всієї військової вертикалі стосовно виконання наказів та поставлених оперативно-службових завдань. Розгляд і характеристика структури психологічного благополуччя персоналу державної прикордонної служби України.
Емпіричний аналіз взаємозв’язку професійної ідентичності та психологічних захистів майбутнього міліціонера. Психологічний захист як система захисних функцій організму з протидії впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, що регулює психіку особистості.
Теоретичний аналіз відповідальності батьків та її психологічних особливостей. Відповідальність як предмет вивчення у психологічній практиці. Наявність симбіотичних тенденцій у спілкуванні з дитиною. Тренінг як засіб розвитку відповідального батьківства.
Обґрунтування актуальності вивчення інтелектуально-пізнавальних чинників, розвиток та регуляція яких підвищує толерантність особистості до умов психологічного стресу. Аналіз психологічних особливостей стресостійкості та ірраціональних установок студентів.
Актуальність вивчення проблеми стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій. Процедура дослідження з використанням опитувальника самодіагностики типу поведінки в стресовій ситуації, шкали психологічного стресу PSM-25 та Бостонського тесту.
Здійснено дослідження психологічних особливостей самоприйняття та соціальної ідентичності підлітків, які виховуються в умовах депривації сімейного впливу. Встановлено, що депривовані підлітки схильні до поступливості й внутрішньої самоконфліктності.
- 6162. Емпіричне вивчення соціально-психологічних детермінант тривожності у дітей молодшого шкільного віку
Основні детермінанти дитячої тривожності: шкільні страхи (перевірка домашнього завдання, відповідь біля дошки, розмова з учителем тощо) та сім’я. Напрями проведення шкільним психологом корекційної та розвивальної роботи з усунення проблеми тривожності.
- 6163. Емпіричне вивчення сформованості професійно важливих якостей у фахівців соціономічних професій
Зазначено, що підвищення вимог до виконання професійних обов’язків передбачає зростання ролі відповідності особистості фахівця соціономічної професії вимогам його професійної діяльності. Представлено аналіз сформованості професійно важливих якостей.
- 6164. Емпіричне вивчення харизматичності керівника та її впливу на ефективність управління персоналом
Дослідження безпосередньо керівників та їхнього впливу на ефективність діяльності працівників підприємств і сприйняття керівників безпосередньо підлеглими працівниками, як харизматичних осіб. Визначення та характеристика поняття "харизматичність".
Розкриття суті афективного компоненту через розгляд авторитетних осіб, які впливають на формування особистості. Ризики інформаційного середовища для формування особистості в сучасному світі. Вплив стосунків між вчителем та учнем на емоційне життя школяра.
Підкреслено значущість вивчення взаємозв’язку брехливості як сутнісної риси злочинців-шахраїв та психологічної розумності, специфіка взаємодії між якими наддасть можливість фахівцям специфікувати відповідні програми для означеної категорії засуджених.
Вивчення та теоретичне обґрунтування внутрішніх детермінант розвитку смислової сфери старшого дошкільника. Основи складання програм супроводу аксіогенезу особистості підлітків. Аналіз комплексу ціннісних орієнтацій дітей, їх моральності та патріотизму.
Огляд проблеми вивчення залежності від гаджетів та її впливу на психічний стан підлітків. Емпіричне дослідження особливості режиму користування смартфоном серед підлітків. Наслідки впливу надмірної залежності від смартфонів на психічний стан підлітків.
- 6169. Емпіричне дослідження елементів стресостійкості особистості в ситуаціях з ускладненим спілкуванням
Дослідження елементів стресостійкості, якими повинні володіти курсанти вишу зі специфічними умовами навчання, у процесі спілкування із громадянами з ускладненим типом спілкування. Застосування стратегій подолання стресу і стилів конфліктного спілкування.
Аналіз проблеми емоцій ХVІІІ-ХХ століть, теорії, які вплинули на вивчення емоцій. Еволюційна, рудиментарна, психоаналітична, структурна, соматична, двофакторна та біологічно-інформаційна теорії емоцій. Методики для діагностики емоцій особистості.
Класифікація емоцій та почуттів, їх значення в процесі навчання. Дослідження прояву та впливу на поведінку студентів різних форм емоційних переживань. Таксономічні групи студентських страхів. Гендерні та тендерні відмінності ставлення до навчання.
Місце емпатійних здібностей медиків у структурі їх професійної компетентності. Роль емпатії в системі формування професійних компетентностей лікарів. Спроможність до емоційного відгуку, емоційного включення як важливий елемент терапевтичного процесу.
Характеристика результатів емпіричного дослідження потенційних можливостей арттерапевтичних засобів для розвитку уяви в дітей молодшого шкільного віку. Дослідження ролі арттерапевтичних технік у формуванні і розвитку пізнавальних процесів особистості.
Емпірична модель використання психотерапевтичних груп в роботі психологічної служби вищого навчального закладу. Мотиви афіліації в спілкуванні студентів. Методика готовності до саморозвитку В. Павлова. Психологічна служба в навчальних закладах США.
Сутність авторської методики "Моральний вибір особистості". Емпіричне дослідження здійснення морального вибору особистістю юнацького віку. Методичні рекомендації щодо взаємодії психолога з молодим поколінням із врахуванням складних життєвих обставин.
- 6176. Емпіричне дослідження комунікативної компетентності в структурі професійної мобільності спортсменів
Дослідження представники гірськолижного спорту у якості стратегії психологічного захисту у спілкуванні обирають як соціогену стратегію партнерства та співробітництва. Професійна мобільність особистості як одна зі складових соціальної мобільності.
Відображено результати теоретичного та емпіричного дослідження моральної свідомості та етичної відповідальності студентів. Моральна свідомість, як складне психологічне утворення, її рівні, форми й структура. Феномен морально-етичної відповідальності.
- 6178. Емпіричне дослідження основних особливостей осіб з нав’язливою поведінкою: кореляційний аналіз
Дослідження схильності до накопичення в осіб зрілого віку. Розкриття сутності поняття Мессі синдрому. Визначення характерних особливостей осіб з патологічним накопиченням. Вияв якостей, які пов'язані з патологічним накопиченням в осіб зрілого віку.
Критерії успіху кар’єри у професійному спорті. Проектування індивідуальної траєкторії кар’єрного руху. Розвиток соціальної, комунікативної та мовленнєвої компетентності українських спортсменів, їх готовності до мобільності та міжособистісної взаємодії.
Аналіз сучасних вітчизняних та зарубіжних досліджень психологічного здоров'я, особливостей впливу мотивації та установок на збереження психологічного здоров'я молоді. Здатність особистості до самореалізації, самоактуалізації, адекватного самосприйняття.