Результати теоретико-методологічного аналізу та експериментального вивчення емоційної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності. Визначення місця емоційного інтелекту в структурі психологічної готовності до професійної діяльності.

Визначення робочого поняття емоційної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності та її компонентної структури. Характеристика основних типів емоційної готовності. Розгляд проблем становлення фахівця в процесі здобуття вищої освіти.

Здійснення теоретичного аналізу необхідності розвитку у військовослужбовців навичок емоційного інтелекту в процесі формування психологічної готовності до професійної діяльності. Необхідна система мотивів, знань, умінь, навичок та особистісних якостей.

Аналіз публікацій, в яких порушувалися питання щодо реалізації потенціалу емоційного інтелекту в контексті збройних сил. Потенційні переваги використання емоційного інтелекту для підвищення ефективності виконання завдань, пов’язаних із військовою службою.

Обґрунтування емоційного інтелекту як складової готовності особистості до професійної діяльності. Аналіз різних підходів до трактування сутності професійної діяльності. Забезпечення психологічної готовності студентів до виконання професійних обов’язків.

Міжособистісні контакти лікаря з учасниками лікувального процесу та професійне вигорання через емоційні навантаження. Психологічна діагностика рівня соціальної фрустрації медперсоналу. Роль емоційного інтелекту як складової частини професійної експресії.

Проблема ролі емоційного інтелекту як складової частини емоційної експресії у професійній діяльності медичного персоналу. Посилення психоемоційного навантаження на медперсонал у зв'язку зі зростанням захворюваності населення в ситуації Covid-19.

Вивчення проблеми емоційного інтелекту як складової комунікативної компетентності. Виявлення взаємозв’язків між складовими комунікативної та соціальної компетентності, складовими соціального інтелекту, комунікативними уміннями та емоційністю студентів.

Феномени розуміння та інтерпретації як категорії герменевтики, що беруть участь у процесі життєздійснення особистості. Установлено, що розуміння функціонує не лише на рівні свідомості, а й несвідомого. осягнення смислу на ситуативному й базовому рівнях.

Зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та характеристиками соціально-психологічної адаптації особистості до студентського середовища. Програма розвитку емоційного інтелекту як способу оптимізації адаптації особистості до новоствореної навчальної групи.

Дослідження історії формування феномену "емоційний інтелект", як вияву взаємозв’язку здібностей людини з життєвою успішністю. Розгляд та характеристика особливостей емоційної компетентності, як інтеграції знань та специфічних навичок в емоційній сфері.

Аналіз історії формування феномену "емоційний інтелект" як вияву взаємозв’язку здібностей людини з життєвою успішністю, що включає особисту та професійну успішність. Основні наукові передумови опису емоційного інтелекту, його особливості та значення.

Формування феномену "емоційний інтелект" як вияву взаємозв’язку здібностей людини з життєвою успішністю, що включає особисту та професійну успішність. Наукові передумови опису емоційного інтелекту, його особливості та значення як однієї з множинних форм.

Загальний огляд поняття емоційного інтелекту (ЕІ), емоції та їх виникнення. "Розпорядник" емоційних компонентів складних форм поведінки людей. Важливість емоційного інтелекту при здійсненні професійної діяльності. Основні методи підвищення рівня ЕІ.

Визначення психологічних аспектів формування кар’єрної спрямованості. Особливості емоційного сприйняття соціальних понять. Зв'язок між емоційним сприйняттям професійних понять та кар'єрною спрямованістю у студентів вищих технічних навчальних закладів.

Означено поняття емоційного розвитку дитини як її здібність відчувати, управляти і проявляти свої емоції та почуття і на цій основі будувати відносини та досліджувати оточення. Доведено, що емоційний розвиток дитини призводить до формування навичок.

Поняття емоційного розвитку дитини як її здібність відчувати, управляти і проявляти свої емоції та почуття і на цій основі ефективно будувати відносини та активно досліджувати своє оточення. Методи та значення даного процесу в психологічній практиці.

Виявлення емоційних порушень у всіх триместрах протікання вагітності, розробка диференційованих схем надання психологічної допомоги жінкам в залежності від їх віку, сімейного стану та періоду вагітності. Характер та вираженість психологічних проявів.

Аналіз теоретичних підходів до розуміння поняття емоційного стану переживання виконавця-музиканта. Розкриття сутності сценічних переживань. Групи характеристик сценічного естрадного хвилювання. Психологічні підході щодо подолання сценічного бар’єру.

Результати емпіричного вивчення актуального емоційного стану дитини залежно від поведінкових реакцій в умовах сім’ї. Отримання експертних оцінок батьків щодо вивчення змістового наповнення батьками особливостей довільної поведінки дітей в умовах сім’ї.

Аналіз впливу порушення голосу органічного ґенезу на емоційний стан підлітків. Зв’язок механізму голосоутворення з розвитком мовлення дитини. Основні характеристики голосу та мелодико-інтонаційної сторони мовлення у дітей з органічною патологією гортані.

Визначення психологічних складових емоційного стресу у студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. Обґрунтування впливу стресу на процес якісної адаптації до умов навчання у вищий школі. Причини і наслідки утрудненої адаптації студентів.

Розгляд специфіки прояву емоційних бар’єрів студентів-першокурсників залежно від напряму професійної підготовки. Встановлення, що в умовах адаптаційного періоду навчання патерн емоційних бар’єрів розширюється відносно нових соціальних категорій.

Дослідження емоційних бар’єрів і емпатії в процесі міжособистісного спілкування підлітків з різного соціального оточення: тих, що живуть у родині та в інтернаті. Нестача емоційного тепла, страх відторгнення в спілкуванні підлітків, що живуть в інтернаті.

Розглянуто погляди вчених на зміст копінг-ресурсів особистості в процесі саморегуляції. Представлено основні результати експериментального дослідження особистісних емоційних властивостей і таких механізмів емоційної саморегуляції, як копінг-стратегії.

Аналіз зв’язків показників професійного вигорання із особистісними емоційними властивостями невротичності, депресивності, інтроверсії, емоційної рівноваги. Клінічні прояви професійного стресу. Тривала нервова напруга, підвищена тривожність людини.

Аналіз проблеми емоційних деструкцій. Характеристика теоретичного і практичного внеску науковців із означеної проблематики на матеріалі вивчення психологічної літератури. Розгляд причин негативних психічних станів у військовослужбовців строкової служби.

Опис моделей управління конфліктами, що базуються на емпатії та емоційному інтелекті. Інструменти розв’язання та врегулювання конфліктів, розвиток яких посилить емоційну компетенцію сучасного суспільства та покращить рівень міжособистісної взаємодії.

Дослідження соціалізації та активізації психологічних ресурсів особистості у період пандемії та карантину. Розгляд шляхів психологічного супроводу особистості, профілактика почуття відчуження, тривоги, екзистенційної самотності та психічної депривації.

Аналіз емоційних проблем та невротичних станів у подружніх парах і їх вплив на порушення сімейного функціонування при адюльтері. Виявлення почуття провини, ранкового пробудження, зниженого настрою, психічної тривоги, обсесивних та компульсивних розладів.