Проблема самоосвіти старшокласників, його зростаюча актуальність в умовах сучасного інформаційного суспільства. Суть поняття самоосвіти і самоосвіти учнів у загальноосвітньому навчальному закладі. Потреби учнів до самоудосконалення і самореалізації.

Дослідження проблеми самоосвіти старшокласників в загальноосвітньому учбовому закладі, обґрунтування її актуальності в умовах сучасного інформаційного суспільства. Головні педагогічні принципи, функції, умови, зміст, методи та специфічні характеристики.

Формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Характеристика самоосвіти студентів з питань формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей в професійній підготовці.

Тлумачення поняття "самоосвіта" у педагогічному аспекті та його зміст у контексті навчання студентів в закладах вищої'світи. Роль самоосвіти в процесі професійної' підготовки фахівців в умовах Болонського процесу та сучасної цифровізації освіти.

Проаналізовано наявні сервіси та інструменти відкритої науки, що можливо використати для самоосвіти та саморозвитку педагогічних працівників. Описано ефективні інструменти для забезпечення потреби у реалізації самоосвіти педагогічних працівників.

Сутність, зміст дефініції "самоосвіта майбутнього викладача" та особливості розвитку професійної самоосвіти магістрантів-майбутніх викладачів у процесі їх теоретичного навчання та професійного становлення. Специфіка професійного становлення особистості.

Формування здатності до самоосвітньої діяльності студентів технічних коледжів в процесі навчання професійно-орієнтованих дисциплін. Суть навчально-виховного процесу з метою розвитку у майбутнього фахівця з електропобутової техніки хисту до самоосвіти.

Самоосвіта як форма задоволення пізнавальних потреб, розвитку інтелектуальних, вольових, емоційних ознак особистості. Вплив процесів суспільно-політичної трансформації життя країни на формування та розвиток самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Професійне вдосконалення працівників освітніх закладів в Україні. Основні принципи та форми самоосвітньої діяльності педагога. Створення умов для самореалізації вчителя. Застосування кваліметричного підходу до оцінювання якості компетентності педагога.

Аналіз проблеми самовизначення особистості в сучасних умовах, усвідомлення свого місця в житті і ролі самоосвіти в цьому процесі. Дослідження взаємозв'язку самоосвіти особистості із самовизначенням людини. Оцінка готовності до особистого самовизначення.

Необхідність перегляду основних вимог до підготовки фахівця. Сутнісні відмінності між поняттями "навчання" та "освіта". Характеристика інтерпретації в сучасній дидактиці самоосвіти як діяльнісного процесу визначення діяльності як основи самоосвіти.

Аналіз поняття "самоосвіта", її ролі у системі післядипломної освіти та у професійній діяльності фахівців у галузі екології. Характеристика структурно-функціональних етапів організації самоосвіти у формуванні професійних компетентностей фахівців.

Професіоналізація кадрів як фактор державотворення. Сучасні підходи до питання саморозвитку державних службовців. Визначення місця самоосвіти в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації громадян. Розвиток європейського освітнього простору.

Ефективність поєднання особистої ініціативи педагога й контролю його самоосвітньої діяльності з боку адміністрації навчального закладу. Самоосвіта фахівця-фармацевта як значущої особи. Оновлення та вдосконалення змісту стандартів сучасної вищої освіти.

Дослідження соціальної ролі самоосвіти в удосконаленні особистості молодими фахівцями та в процесі їх професійної самореалізації. Характеристика особливостей процесу професійної самореалізації молодих фахівців в сучасному українському суспільстві.

Аналіз проблем самовизначення особистості в сучасних умовах, усвідомлення свого місця в житті, в суспільстві і ролі самоосвіти в цьому процесі. Розгляд поняття саморозвитку особистості, людських сутнісних сил — одного із проявів діяльної сутності людини.

Самоосвіта як цілезумовлена самою особистістю систематична пізнавальна діяльність з метою розвитку освіченості. Вчитель - суб’єкт передачі основ самоосвітньої діяльності для молодого покоління. Особливості педагогічного процесу самостійної роботи.

Відповідність вітчизняної системи вищої освіти європейським стандартам у контексті Болонського процесу. Оптимізація взаємозв'язку післядипломного навчання та самоосвіти у системі підвищення кваліфікації. Поняття самоосвітньої пізнавальної діяльності.

Визначення, що вагоме місце в інструментальній підготовці студентів мистецької галузі належить інструментально-виконавській самопідготовці, яка сприяє залученню учителів до виконавських традицій, норм музичної культури, художньо-естетичних цінностей.

Проаналізовано категорію "самоосвіта" в контексті ефективного становлення конкурентоспроможного вчителя. Указано на вагомість умотивованості вчителя до постійного самовдосконалення. Складові індивідуальної програми самоосвітньої діяльності вчителя музики.

Складові індивідуальної програми самоосвітньої діяльності вчителя музичного мистецтва, її принципи та властивості. Напрями практичного здійснення індивідуальної програми самоосвіти. Безперервність і систематичність підвищення кваліфікації вчителів.

Визначення самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей у процесі їхньої професійної підготовки як необхідного інструмента освіти в умовах карантинних обмежень. Впровадження дистанційної та змішаної форм навчання.

Розгляд самоосвітньої компетентності як одної з важливих складових життєвої компетентності. Розкриття змісту, системи та форм самоосвіти студента. Визначення якостей особистості, які відображають педагогічні особливості самоосвітньої компетентності.

Визначення самоосвітньої компетентності як цілісного стану особистості курсанта-правоохоронця, який базується на свідомому сприйнятті та вираженому інтересі до майбутньої професії поліцейського. Структура самоосвітньої компетентності майбутніх офіцерів.

Розглянуто проблему самоосвітньої компетентності викладача закладу вищої освіти як важливого чинника його позитивної самозміни відповідно до нових вимог часу і суспільства. Визначено та охарактеризовано основні компетенції викладача закладу вищої освіти.

Сущность самоотношения личности к самому себе, его критерии в юношеском возрасте. Диагностика и оценка уровня самоотношения студентов, обучающихся на начальных курсах вуза. Поиск путей саморазвития и самосовершенствования, удовлетворяющих самих себя.

Качественное описание системы взаимосвязи самоотношения и стиля родительского отношения у матерей, воспитывающих детей больных сахарным диабетом и без патологии. Определение ключевых аспектов формирования психосоматических связей в детском возрасте.

Влияние семейной среды на развитие самосознания и самоотношения ребенка. Изучение особенностей самосознания, Я-концепции и самоотношения детей из неполных семей или из детских домов. Рассмотрение вопроса о влиянии разлуки с родителями в детстве.

Субъективные и объективные показатели, психология семьи и брака, основы понятия "брачный союз". Удовлетворённость браком и оказывающие влияние на неё факторы. Методы диагностики супружеских отношений. Различные потребности в проведении отдыха и досуга.

Прогностический анализ психологического инструментария диагностики границ личности в системе ее отношений. Рассмотрены системные аспекты личности как всеобщности Я-концепции. Способы переструктурирования внутренних и внешних пространств этих систем.