Вживання українських сакральних мовноетикетних формул в епістолярії Шевченка як вияву релігійності українського народу загалом і самого поета як релігійної мовної особистості зокрема. Використання в листах фразеологізованих звернень до Божої сили.

Поняття "сакральний" і "релігійний". Тлумачення сакрального ландшафту як природної, природно-антропогенної, антропогенної системи, пов'язаної з певними життєвими символами, міфами, подіями, релігійними почуттями й має надзвичайно ціннісне значення.

Використання у поезії Віри Вовк концепції сакрального Універсуму та людини у цьому Всесвіті. З’ясовано особливості сакрального макро- та мікрокосмосу у поетичному світі мисткині, досліджено прояви буття у вимірах священного та мирського у її поетосфері.

Дослідження складного і неоднозначного світу українського письменника Діаспори Василя Барки. Філософська система світобудови і сакральний Всесвіт віршів В. Барки. Світовідчуття і основні бачення, що впливають на життєві і художні орієнтири письменника.

З’ясовано, що центральним символічним локусом у романі є Микитинська Січ, з якої починаються й де завершуються мандри головного героя. Описано інструменти у романі, що дозволяють заглибитися в минуле, нагадати про важливі віхи вітчизняної історії.

Співвідношення міфу й релігійного ритуалу в структурі культу у його сакрально-символічних конотаціях. Ритуал як стандартизований порядок дій. Вияви акціонального сакрального символізму в ритуалах авраамічних релігій на прикладі семантики тілесності.

Опис сакральної складової скрипту індивідуального зоонімічного фрейму за даними експерименту. Аналіз структурно-семантичних та когнітивних особливостей буття зоонімів у мовленні та ментальному лексиконі носіїв англійської, української та російської мов.

Етнологічні дослідження української поховальної обрядовості. Початок поховального циклу диктується станом, у якому знаходиться головна дійова особа (наближення смерті), й саме з настанням смерті стають можливими та здійснюються всі подальші обряди циклу.

Дослідження зміни хронотопа та визначення медіаторів і медіативних груп серед учасників поховального обряду. Визначення персонажів-медіаторів обрядів поховального циклу. Виконання функції передкульмінації медіативними епізодами в структурі циклу.

Дослідження процесу складання структури західноєвропейського міста. Експлікація елементів на етапі раннього середньовіччя, вплив античного спадку, культу християнських святих, паломницьких практик та торгівлі на складання мережі європейських міст.

Показано, що у житті давніх хліборобів Старої Європи важливе місце займали різноманітні ритуали. Систематизовано сакральні споруди та комплекси, які відомі за археологічними дослідженнями для територій Центральної та Південно-Східної Європи того часу.

Дослідження окремих сакральних графіті на східному березі в районі розкопу В.В. Лапіна. Перспективність науково-обґрунтованого вивчення всієї колекції написів із цієї колекції в контексті релігіозної тематики апсидного храму і святилища в Борисфені.

З'ясування текстотвірної та ідейно-концептуальної функції стрижневих лексем-концептів "Армагедон" і "Вавилон" у повісті Марії Матіос "Армагедон уже відбувся...". Поглиблений аналіз лінгвостилістичних студій над зазначеними сакральними концептами.

Дослідження стрижневих лексем-концептів "Армагедон" і "Вавилон" крізь призму сакрального. Виявлення їх текстотвірної та ідейно-концептуальної функції. Філософське та духовне осмислення тексту, присвяченого християнським мотивам знищення Вавилону.

Дослідження сакральних мотивів у творчості відомої української поетеси Віри Вовк, яка жила в еміграції у Бразилії та письменника-дисидента Євгена Сверстюка. Універсальні та особисті теми творчості митців, де висвітлювалась їх доля у всіх вимірах.

Основні положення теолінгвістики, її критерії. Порівняльний аналіз особливостей використання семантико-асоціативної вмотивованості кореферентів сакрального типу в дванадцяти текстах творів про національно-визвольний рух України першої половини XX ст.

Обґрунтування того, що релігійний туризм посідає гідне місце в Закарпатській області. Окреслення ключових функцій релігійного туризму. Визначення ролі сакральних об'єктів у релігійному туризмі. Характеристика особливостей існування дерев'яних церков.

Порівняльний лінгвістичний аналіз лексем "квітка", "шипшина" у романських і германських мовах. Символіка троянди і шипшини як дикої троянди у текстах української письменниці В. Вовк. Значення троянди: теоретичний, практичний і перекладознавчий аспекти.

Аналіз сакральних спелестологічних ресурсів в межах підземних систем міста Києва. Визначення основних умов існування таких формацій задля розвитку спелестології як рекреаційного виду діяльності. Дослідження місць та об’єктів християнського паломництва.

Особливості становлення Давньогрецької драматургії та її вплив на розвиток світового театру. Основні жанри античного театру: трагедія, комедія, сатирівська драма. Прийом контрасту як улюблений художній засіб Софокла. Місце театру в житті давніх греків.

Аналіз світоглядних й соціальних контекстів ряду значущих творів сучасного мистецтва, які в тих чи інших формах культивують сакральний символізм. Дослідження еволюції погляду сучасного мистецтва на сакральне, характеристика релігійних передумов та форм.

Аналіз мовних засобів сакральності як стильової категорії, що охоплює урочисто-піднесений, традиційно усталений регістр експресивних мовних засобів. Розгляд стилістичного потенціалу біблійних слів і висловів у ранній мовотворчості М. Рильського.

Сакральність як визначальна риса етнічної ментальності українців. Дослідження її вияву в мові національного художнього дискурсу через призму поетичних творів М. Рильського. Етноментальність та її сакрально-релігійні ознаки в українській науковій думці.

Потреба у домислюванні і певна умовність зображеного як одна зі спільних рис для китайського і японського живопису. Характеристика основних стилістичних особливостей дизайну японських ритуальних сакральних ширм, які прикрашались релігійними написами.

Дослідження специфіки традиційного китайського й японського інтер'єру. Визначення зв'язку між сюжетами ширм і живописом. Трансформація внутрішнього простору ширмою. Аналіз сакрального, міфологічного та символічного значення прийомів ландшафтного дизайну.

Розгляд стилістичної функціональності типів номінацій, які в поетичному дискурсі відбивають мовну практику релігійної сфери і формують лексико-тематичні групи: "назви святих осіб", "імена біблійних персонажів", "назви сакральних книг і їхніх частин".

Воздвигаемые архитектурные, скульптурные монументы - инструмент, который дает возможность увековечить исторические знаменательные события. Символика Храма как источник социально-философских, культурологических и культурно-антропологических знаний.

Расширение мусульманского компонента в социокультурном пространстве современного Дагестана, появление новых форм в области вокального исполнительства. Механизмы формирования надэтнического музыкально-интонационного словаря сакрально-религиозной музыки.

Построение суггестивного дискурса с учетом стратегического воздействия на аудиторию, используя при этом определенные модели, схемы или фреймы, позволяющие осуществить планируемые изменения. Фреймовая организация программирующего дискурса, ее сущность.

Смыслы медицины как особой социокультурной практики, выстраивающиеся вокруг исторически исходного понятия сакрального. Историческая динамика "внутреннего ядра" медицины как особой социокультурной практики, ее связь с глобальными историческими трендами.