Створення двомовного тезауруса предметної області "Розумне місто" як інтероперабельної моделі подання знань вузькоспеціальної предметної області та формування пошукових термінів. Формування тезауруса відповідно до міжнародних вимог та стандартів.

Аналіз засобів вдосконалення викладання іноземної мови в умовах нелінгвістичного вищого навчального закладу. Підготовка кваліфікованого конкурентоспроможного фахівця, творчий розвиток індивідуальності особистості нової генерації засобами вивчення мов.

Дослідження явища алегорії як художнього засобу в сучасній лінгвістці. Виокремлення основних типів семантичних відношень, репрезентованих алегорійними утвореннями. Мовно-естетичні засоби вираження алегореми семантичного ускладнення в художньому тексті.

Аналіз функцінування алегорем в українському художньому тексті. Мовно-естетичні засоби вираження фразеологізмів, відалегорійних прикметників та дієслов. Лінгвістичні методи відтворення внутрішнього конфлікту світу й особистості у постмодерновому дискрсі.

Основание Харьковской лингвистической школы во 2-й половине XIX века российским языковедом и литературоведом А.А. Потебней. Разработка Потебней теории происхождения и развития русского языка, его основные работы и исследования. Яркие представители школы.

Роль А. фон Гумбольдта в становлении концепции сравнительного языкознания на основе переписки с братом на немецком, французском языках. Изучение интереса ученого к америндским, тихоокеанским островным языкам и идей родства европейских языков и санскрита.

Особенности эстетики и стилистики произведений теоретиков "нового романа" А. Роб-Грийе и Н. Саррот. Сравнение стилистических манер, сходств и отличий позиций писателей. Анализ метафорических средств образности: культурологический и философский аспект.

Аллегория в качестве лингвосемиотического явления - знак, содержанием которого является ценностно-маркированное положение дел, осмысливаемое как норма поведения. Сопоставление, контраст, метафора - языковые механизмы выражения аллегорического смысла.

Аллюзивные антропонимы как языковые единицы, которые используются автором в тексте с целью раскрытия экспрессивного обозначения определенных персон. Краткость изложения материала как одна из наиболее характерных особенностей публицистического стиля.

Характеристика работа французского культуролога-структуралиста Ролана Барта "Смерть автора", затрагивающая проблему интертекстуальности. Классификация интертекстуальных проявлений в тексте. Понятие межтекстовых связей ("схождений"), их применение.

Исследование аллюзий в текстах современных англоязычных песен на примере популярной американской певицы Пинк в жанре поп-рок. Аллюзия – стилистическая фигура, содержащая в себе намек, косвенную ссылку на исторический, литературный, мифологический факт.

Заголовочный комплекс как лингвистический феномен, его синтаксическая организация, структурная и тематическая связь с текстом. Графические и фонетические, морфолого-грамматические способы выражения игры слов. Аллюзия и игра слов в заголовочном комплексе.

Анализ соотношения понятий "интертекстуальность" и "прецедентный", обоснование принадлежности аллюзии к одной из представленных категорий. Коммуникативно-прагматические особенности развитости и функционирования аллюзии в средствах массовой информации.

Алфавит - совокупность графических знаков, расположенных в традиционно установленном порядке. Азбука - одна из разновидностей художественного творчества, которая может претендовать на роль нового вида, жанра в традиционном изобразительном искусстве.

Способность передавать графическими средствами грамматический и фонетический строй языка. Формирование и развитие начертательного письма. Основывание современной русской орфографии на Своде правил, опубликованном в 1956 г. Морфологический принцип.

"Час глибокої осені" як один із ранніх творів С. Носаня, який заклав фундамент для подальшої творчої реалізації. Дослідження наративного коду в розумінні дескриптивної організації повісті, за допомогою якої оприявлюються його ключові й семантичні вузли.

Структурні, семантичні і прагматичні особливості альтернативних питальних речень у французькій мові як самостійного комунікативного типу речень. Специфіка рольової організації, внутрішньої й зовнішньої аргументації альтернативних питань, їх класифікація.

Определение сущности лингвистических знаний, как знания фонетической, грамматической и лексической систем иностранного языка. Анализ процесса формирования грамматического навыка, который является одним из самых сложных лингводидактических вопросов.

Рассмотрение вариантов перевода на английский язык интертекстуальных единиц на примере романа Б. Акунина с целью выявления наиболее оптимальных и эффективных переводческих приемов. Анализ соотнесения переведенных интертекстуальных единиц с претекстом.

Выделение слоя художественной фантастики, не вписывающейся в массовую литературу, а представляющей футурологический прогноз. Анализ социально-философских гипотез, альтернативных реальной истории России ХХ в. Разделение альтернативноисторической прозы.

Знайомство з проблематикою інтертекстуальності у новітньому періоді розвитку британської літератури. Розгляд головних особливостей використання алюзивних елементів у художньому дискурсі британського модернізму на прикладі поетичних та прозових творів.

Поняття та сутність "алюзивного епітету". Характеристика проблем біблійних, історичних та літературних алюзивних епітетів у творах Д. Брауна. Вплив вертикального контексту на алюзивні епітети. Використання епітету у комбінації з метафорою та порівнянням.

Адекватність відтворення латентних значень мовних одиниць для читача. Визначення алюзії та встановлення її відношення до суміжних понять і з’ясування факторів, що впливають на сприйняття алюзії. Типи образного висловлювання за способом взаємодії.

Тенденція сучасної когнітивно-дискурсивної лінгвістики до аналізу сприйняття імпліцитного сенсу інтертекстуальних зв’язків (алюзій). Змістове навантаження у політичному тексті. Психологічні та стилістичні прийоми для досягнення маніпулятивного ефекту.

Дослідження феномену алюзії як культурної особливості та актуальної перекладацької проблеми. Визначення характеристик і впливу алюзій у кінотексті, звернення уваги на стратегіях закадрового перекладу прикладів алюзій, представлених власними назвами.

Аналіз лінгвістичного явища алюзії як одного з основних засобів мовної виразності у творах Володимира Даниленка. Опис особливостей функціонування історичної та літературної алюзій. Найпоширеніші алюзивні стилістичні прийоми у прозовій мові Даниленка.

Потенціал алюзії як компоненту критичного мислення глядача. Вивчення питання класифікації, ідентифікації та перцепції алюзій у процесі кіноперекладу. Проблеми і стратегії адекватного відтворення алюзій кінопродукції під час англо-українського перекладу.

Місце алюзії в англомовному художньому тексті. Напрямки вивчення алюзії як лінгвістичного явища. Аналіз текстового потенціалу цієї стилістичної фігури на матеріалі англомовного художнього дискурсу з використанням когнітивно-комунікативного підходу.

П.Я. Лукашевич - помітна постать, що займає важливе місце серед вихованців Гімназії вищих наук у Ніжині. Нехтування емотивно-почуттєвим компонентом свідомості - ключовий фактор, що пояснює тлумачення ролі проблеми ізоморфізму генного та мовного кодів.

Амбисемия — неотъемлемая и естественная характеристика лингвистической терминологии, находящейся на стадии своего формирования. Наклонение как форма глагола, которая определяет степень убежденности говорящего в соединении подлежащего и сказуемого.