Аналіз функціональних особливостей та генезису фітонімів, уживаних у текстах українських замовлянь. Назви рослин як засіб позначення простору, персонажів-помічників, посередників міфологічного обміну. Генетична неоднорідність, полімотивованість фітонімів.

Особливості світогляду етнічних груп за матеріалами діалектних текстів, виявлення спільного й відмінного у світобаченні поліщуків і закарпатців крізь призму діалектного тексту. Значення діалектних текстів як джерела для різнопланових наукових досліджень.

Дослідження складних безсполучникових речень з однофункціональними і різнофункціональними предикативними частинами. Аналіз особливостей реалізації складних безсполучникових речень у поетичних творах Софії Майданської збірки "Зійшло мені сонце печалі".

Вивчення складних безсполучникових речень з однофуноціональними і різнофункціональними предикативними частинами, які активно вживаються у віршованих творах як активні компоненти поетичного синтаксису, що реалізують свій виражально-художній потенціал.

Дослідження соматичного коду культури в репрезентації концепту "Людина" у фразеології східностепових українських говірок. Аналіз лексико-семантичних варіантів соматичного культурного коду концепту "Людина". Приклади поєднання соматичного коду з іншими.

Дослідження антропоцентричності фразеологізмів східностепових українських говірок. Характеристика соматичного, тілесного та квантитативного коду фразеології Донбасу. Вербалізація концепту "Людина" в працях мовознавців Р. Міняйла та Н. Скоробагатько.

Аналіз ствердження в контексті конфесійного стилю мовлення. Домінування стверджувальних конструкцій у літургіях, молитвах, проповідях, сповідях, Біблії, Євангелії. Лексико-граматичні та синтаксичні засоби реалізації ствердження в релігійних текстах.

Структурно-семантичні характеристики англомовних юридичних термінів в офіційних текстах міжнародно-правових документів, способи їх репрезентації українською мовою. Дефініції понять термін, юридичний термін, суміжних з ними понять спеціального призначення.

Особливості адвербіалізації прийменниково-відмінкових форм. Найтиповіші прийменниково-відмінкові форми, здатні транспонуватися в прислівниковий клас одиниць. Роль синтагматичних поширювачів прийменниково-відмінкових форм у процесах їх адвербіалізації.

Розгляд репродуктивної інтерпретації як методу аналізу тексту. Лінгвосеміотичне бачення комунікативного процесу, кодування, декодування та перекодування структур смислу із застосуванням лінгвокультурного простору як моделі життєвого світу людини.

Сравнение хода этнолингвистических процессов в двух обозначенных странах. Оценка численности основных этнических и языковых групп населения Украины в 2001-2021 гг. по разработанным сценариям этнолингвистической динамики – "украинскому" и "белорусскому".

Можливості лінгвістичних корпусів текстів, що надають змогу дослідити мовні знання представників певної лінгвокультури про досліджуване явище чи предмет. Оцінка доцільності застосування ресурсів корпусного інструментарію при дослідженні семантики.

Изучение феномена диалога и его актуальности в различных областях знаний. Анализ реализации диалоговых интенций в "Окаянных днях" И. Бунина, "Письмах к Луначарскому" В. Короленко и "Несвоевременных мыслях. Заметка о революции и культуре" А. Горького.

Рассмотрение современных разработок и использования корпусных словарей на базе информационных технологий. Изучение общих принципов построения корпусов, методов их исследования и потенциала корпусной лингвистики. Корпусные словари татарского языка.

Попытка на примере РФ выявить степень возрастания глобальной роли ЮНЕСКО в поддержке многоязычия и культурного разнообразия, укреплении и сохранении языкового наследия; определить действенность стратегии российских структур ЮНЕСКО в этом направлении.

Лингвокультурема - гибридный феномен, объединяющий языковые и невербальные средства передачи знаний о прошлом, настоящем и будущем для вызова у реципиента ностальгии. Ретро - явление современности, пронизывающее различные сферы общественной жизни.

Исследование вопросов становления и развития ономастики русского языка. Интерпретация имени собственного на современном этапе. Традиции сравнительно-исторического языкознания, достижения теории языковых контактов. Условный характер семантики слов.

Исследование различных проявлений подтекста с момента возникновения письменности на Руси и до современных телепрограмм. Этапы его развития, обусловленное текущей политической ситуацией, особенности проявления с помощью вербальных, невербальных средств.

Структурно-семантические и лексико-грамматические особенности ретроспективного повествования в художественном дискурсе. Функционирование ретроспективных текстоструктур в художественном дискурсе с учетом их позиции в тексте литературного произведения.

Жанровые признаки автобиографического романа как компонента художественного дискурса. Понятие ретроспекции и ее особенности. Анализ ретроспективных сверхфразовых единств в дискурсивном пространстве романа А. Чудакова "Ложится мгла на старые ступени".

Эволюция взглядов на систему дифтонгов английского языка. Дифтонги американского варианта английского языка. Существенные различия бифонемного и монофонемного подходов в классификации дифтонгов. Неоднозначные интерпретации самого понятия "дифтонг".

Выделение основных временных и композиционных форм выражения ретроспекции. Детальное исследование событий прошлого, как в событиях действительности, так и в литературном пространстве. Особенность применения грамматических маркеров и слов-указателей.

Роль русского языка в туристическом секторе. Место русского языка в Болгарии, рассмотрение традиций и современного состояния. Востребованность русского языка в мире. Онлайн учебные материалы для обучения иностранным языкам в сфере туризма в Болгарии.

Выполнение реферативного перевода как формы переводческой деятельности и смысловой редукции текста-оригинала. Раскрытие элементов смысла как системы. Применение книжно-обиходного языка с сочетанием элементов лексики и синтаксических структур стилей.

Анализ реферативного перевода как одного из самых сложных и востребованных видов аналитико-синтетической обработки первичных документов. Основные внутренние механизмы данного вида речемыслительной деятельности с позиций теории текста А.И. Новикова.

В статье рассматривается дискурсивное воплощение концепта месть. Описываются психический эпицентр, мотив, цель виндиктивного дискурса, субъект которого обращается к стратегиям устрашения и проклятия и соответствующим им тактикам (поругания, злопожелания).

Установление связи референта с системой его текстовых наименований - цель экстратекстовых референтных отношений в языковой культуре с позиции дискурса. Образ - перцептивная форма знания, субъективно отражающая реальность в словесной системе элементов.

Определение методического базиса исследования референтных отношений как маркера идиостиля писателя. Исследование теории референции и типологии референтных отношений. Разработка идиостилевой модели анализа референтных отношений в художественном тексте.

Исследование референтного субъекта, как одного из способов выражения значения временной локализованности. Доказательство обусловленности значения временной локализованности/нелокализованности значением референтного и неопределенно-референтного субъекта.

Характеристика основных особенностей процесса креации семантического пространства потенциального мира. Интерпретация художественного текста с позиций теории семантики возможных миров как одна из спорных и актуальных проблем современной лингвистики.