Смысловое и стилистическое сходство и различие между словами "использование", "употребление", "эксплуатация", "настройка", "регулировка", "наладка", "сыскал", "снискал". Нарушение языковых норм в речевой структуре. Композиционные особенности текста.

Полипарадигмальный когнитивно-стилистический подход к исследованию тропов в поэтическом тексте и его перевода - метод, позволяющий комплексно изучить особенности авторского стиля. Характеристика основных метафорических моделей в балладах Ф. Вийона.

Типы и стилистические функции синонимов. Использование антонимов в речи. Примеры стилистической правки текстов, в которых антонимы употреблены неудачно. Омонимия и смежные с ней явления. Явление парономазии и ошибки, вызванные смешением паронимов.

Стилистический потенциал глагольной категории времени в текстах позднесредневековой английской художественной словесности. Взаимозависимость темпов развития стилистического потенциала и морфологической эволюции языка. Формирование литературных жанров.

Характеристика примеров, которые показывают, что экспрессивные возможности фразеологических единиц могут быть по-разному использованы в зависимости от тематики газетного материала, от конкретных намерений и общих стилистических устремлений автора.

Понятие и классификация речевого жанра, его стилистические особенности. Эпистолярное творчество писателей как факт культуры начала XIX века. Исследование разнообразия речевых жанров и художественных тропов в эпистолярном творчестве П.А. Вяземского.

Рассмотрение особенностей перевода стилистически маркированных лексических и фразеологических единиц. Раскрытие стилистических предпочтений переводчиков при сравнительном анализе переводов романа писателя С. Моэма "Острие бритвы" на разные языки.

Загальна характеристика мовного стилю української мови. Різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомоги художніх образів. Особливості художнього, офіційно-ділового, публіцистичного, наукового, розмовного, конфесійного та епістолярного стилів.

Вивчення мовностилістичних особливостей організації неправдивого висловлення. Типологія стилів неправдивого мовлення. Специфіка стриманого та еліптичного стилю, значення деперсоналізованості і невизначеності. Дослідження головних мовних стилів неправди.

Поняття стилю мовлення, його функціональне призначення та ознаки. Характеристика основних функціональних стилів: розмовного, художнього, наукового, публіцистичного, епістолярного та конфесійного. Використання стилістично забарвлених засобів мови.

Функціональні стилі сучасної української літературної мови та сфери їх застосування, порівняльна характеристика та відмінні ознаки. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів. Комунікативна компетенція та її оцінка.

Роль та функції мови. Спеціальна термінологія і професіоналізми. Точність і доречність мовлення. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів. Формування навичок і прийомів мислення. Дзвінкі приголосні у складі префіксів і прийменників.

Роль розмовних форм імен персонажів у художній оповіді буковинських письменників, які репрезентують етнонаціональні маркери стилізації образу персонажа і традиційні прийоми формування оповідної структури твору. Лексичні засоби стилізації розмовності.

Дослідження функціонально-стилістичних особливостей українського драматургійного дискурсу кінця ХХ – початку ХХІ ст. Вивчення стилізації усно-розмовної мови через асиміляцію книжних елементів (інтертекстуальних кодів, ідіом, фрагментів соціолектів).

Розгляд особливостей індивідуальної стилістики авторів української жіночої прози даного періоду та специфіки їх відтворення німецькою мовою на прикладі роману О. Забужко. Аналіз мовної особистості автора та перекладача, їх схожості та відмінних домінант.

Проблема виявлення і систематизації стилістичних засобів публіцистичних кінотекстів за лінгвосеміотичним статусом. Виокремлення масиву стилістичних засобів, що функціонують у тектоніці публіцистичних кінотекстів, встановлення їх кількісної динаміки.

Особливості драматичної поеми та роль розділових знаків у відтворенні розмовного мовлення персонажів. З'ясування різних типів синтаксичних конструкцій, характерних для діалогічного мовлення персонажів. Специфіка пунктуаційної системи авторскього тексту.

Встановлення місця сонгів як різновиду коментуючої ремарки у системі лінгвістичних засобів "епізації" драми Брехта. Специфіка взаємовідносин між окремим сонгом та текстом відповідної сцени, її діалогічним текстом та елементами макро- та мікросистеми.

Розширення поняття фразеології відповідно до переорієнтації лінгвістики на функціональну. Обґрунтування впливу екстралінгвальних факторів, зокрема процесу глобалізації, інформаційних модифікацій, тотальної цифровізації, на появу фразеології нових медіа.

Поняття фразеології стосовно переорієнтації лінгвістики на функціональну. Аналіз стилістичного потенціалу фразеології – традиційної, семантично модифікованої, нової – в інноваційних медіа, мультимедійній комунікації з увагою на трансінформаційні процеси.

Теоретичне осмислення філософського та лінгвістичного розуміння категорії простору відповідно до класичного й сучасного наукового дискурсу та його інтерпретаційних лінгвокультурних аспектів в творчості харківських поетів-романтиків 20-40-х років ХІХ ст.

Розгляд впливу контексту на отримання нейтрально маркованими лексичними одиницями першотвору стилістичного чи емоційно-експресивного забарвлення в перекладі. Аналіз трагедії Шекспіра "Гамлет, принц Данський" та її переклад українською мовою Л.Гребінки.

Порівняльний аналіз лексики оригінального й перекладного твору (6 оповідань І. Франка та їх російськомовні переклади, здійснені Лесею Українкою). Засоби компенсації семантико-стилістичних втрат у спорідненому (українсько-російському) художньому перекладі.

Вивчення та характеристика залежності між стилістичною маркованістю тексту і довірою аудиторії до інформації, поданої у публікації. Дослідження необхідності та значення вивчення особливостей сприйняття газетних текстів різними категоріями населення.

Аналіз стилістичних особливостей метафор-паремій в художніх творах української літератури і текстах публіцистичного стилю різної тематики. Прислів’я як різновид уживання паремії. Зв'язок метафор-паремій з антропоморфізмом, зооморфізмом і побутоцентризмом.

Аналіз стилістичного використання детермінованої лексики в публіцистичному стилі на матеріалі статті Ліни Костенко "Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала". Детермінація функційного, лексико-семантичного та семантико-стилістичного рівнів.

Розгляд лінгвостилістичних прийомів. Загальна характеристика стилістичної своєрідності поетичних творів Р. Ловелла. Лінгвостилістика як наука про стильові різновиди мови, що визначені умовами, метою спілкування, мовними засобами і мірою їх використання.

Ознаки загальнолітературної і термінологічної норми. Сутність явища стилістичної транспозиції термінолексем. Стратифікація термінологічної лексики в лексико-графічних джерелах. Взаємодія стилістичних і семантичних процесів, характерних для транспозиції.

Ознаки загальнолітературної норми, сутності явища стилістичної транспозиції термінолексем. Виявлення хронологічної межі активного переходу термінів до загальновживаної лексики та лексичних одиниць із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом.

Спроба лінгвістичного дослідження функціонування стилістичного прийому лексичного повтору в рамках асоціативного змістового варіанта авторської модальності. Питання про теоретичний та практичний аспекти чіткого вираження категорії текстової модальності.