Аналіз психолінгвістичних теорій на переконання функціональної значущості одиниць ядра лексикона індивіда. Роль ядра лексикона як функціональної основи загального психічного та мовленнєвого розвитку людини, що забезпечується специфікою значень слів.

Об'єктивність принципу суміжності у структуруванні елементів ґештальту і аналіз перцептивно-відображальної сили цього принципу з еволюційно-гносеологічної точки зору. Відстеження проекції категорій ґештальту і принципу суміжності на мову та мовлення.

Рассмотрение в синхронии и диахронии слова "прелесть" как удобного и наглядного примера для проведения анализа механизмов возникновения когнитивного конфликта. Отличия диглоссии от билингвизма в русской культуре. Дуальность русской языковой личности.

Дослідження культурологічної значимості слова в системі мовної комунікації, його аналіз як ключового елементу всіх культурних аспектів. Елементи слова як єдність, в кожній ланці якої можливі зумовлені культурою форми узагальнення і розуміння дійсності.

Обсуждение проблем произносительной культуры журналистов на Круглом столе "Слово в эфире. Проблемы нормы и вариативности". Задачи орфоэпической подготовки журналистов как части медиаобразования, лингвистическая рефлексия над нормами произношения.

Проведение психолингвистического эксперимента с "визуальной" составляющей для более точного выявления визуального компонента семантики топонима. Сущность и задачи нового направления лингвострановедения — "психолингвистического лингвострановедения".

Определение, состав лексического значения, системный состав и признаки слов: номинативность, материальность, непроницаемость, воспроизводимость, цельнооформленность, позиционная свобода. Структура лексических значений: денотат, сигнификат, коннотат.

Анализ вербальной и невербальной информации в диалогах о взятках. Связь между репликами участников диалогов и их неречевым поведением. Использование метаязыков невербальной семиотики и формального представления сюжета, основанного на грамматике нарратива.

Характеристика специфических особенностей определения принципа неопределенности по отношению к лингвистике. План выражения слова, который представляет собой основной компонент языковой материи - традиционный объект изучения структурной лингвистики.

Проблема отдельности и тождества слова. Определение лексического значения и его структура. Отражение истории и культуры народа в словарном составе языка. Культурный компонент значения слова. Полисемия, виды переносов, связи значений многозначного слова.

Лексическое значение коммуникативного знака. Развитие знаковой системы, обладающей свойствами социальной предназначенности. Раскрытие связи материальной формы слова, речи и письменности с их лексическим значением. Элементы определенной системы языка.

Общая характеристика слова как лингвистической единицы в языках различных типов. Понятие лексемы и парадигмы словоформ. Изучение принципов системности и структурности в лексике. Сущность семантических полей. Описание свойств объектов при помощи фреймов.

Понятие и назначение языковых знаков, их классификация и типы, лингвистическая характеристика. Уровни языковых единиц. Виды предложений и особенности их структуры. Слово как типичный знак языка. Словообразовательные и словоизменительные морфемы.

Особливості смислового навантаження слова лобода в українському загальнонародному мовленні як звичайного бур’яну. Розгляд негативного образу Володьки Лободи. Аналіз легенд, які витворило людство, коли почало вивчати корисні властивості різнотрав’я.

Лексические и грамматические особенности Слова на Рождество в древнерусском Толстовском Сборнике XIII в. Византийские источники и принципы формирования проповеди Иоанна Златоуста. Семантические особенности славянского текста в сопоставлении с греческим.

Описание слова "нет", выступающего в русском устном дискурсе в роли предиката-сказуемого в безличном предложении. Выявление различных вариантов соотношения внешнего стимула/речевого акта говорящего и реакций на него слушателя или самого говорящего.

Слово постає як знак, який слугує для індукування певного поняття у свідомості людини і який, виражаючи певне значення, входить до поняття. Значення не є частиною слова, а виступає складником ідеальної одиниці – лексеми. Лексема як ідеальна одиниця мови.

Життєвий шлях лікара-хірурга, доктора медицини Мартирія Галина. Розкриття підходу, який запропонував учений до творення українських медичних термінів, тодішнього бачення "медичної термінології майбутнього". Мовознавчий аналіз двох його словників.

Определение специфики функционирования частицы-союза чтобы в оптативных предложениях. Описание представления оптативной семантики в конструкциях с частицей-союзом чтобы. Анализ особенностей репрезентации концепта "желание" в исследуемых конструкциях.

Лексико-семантичний аналіз двох лексичних одиниць у їхніх маніпуляційно протиставних значеннях як гарантії безпеки чи запевнення в українськомовному та англомовному текстах міжнародного договору. Позамовні чинники лексико-семантичної маніпуляції лексем.

Властивості конфесійних термінів і термінологічних сполук, закріплених за проповіддю. Синонімічні і антонімічні можливості слів у структурі проповіді. Функціонування полісемічних слів у структурі церковної промови, типи синтагматичних властивостей слова.

Дослідження засміченості мови кальками і канцеляритом, які відіграють роль зозулиних яєць стосовно багатих питомих синонімічних гнізд. Сучасні дисертаційні глюки. Особливості вживання слів, коли є заперечна частка. Постколоніальні глюки і банальні кальки.

Образ женщины в русской и немецкой картинах мира. Контрадиктно-синергетический подход к языку. Русская грамматика в свете новых концепций. Метафорическая реконцептуализация политической реальности. Принципы и методика лингвокультурологического анализа.

Определение сущности слова – основной структурно-семантической единицы языка. Характеристика лексического значения слова. Изучение понятия сигнификата. Ознакомление с методикой и алгоритмом компонентного анализа. Рассмотрение особенностей коннотации.

Системний опис словозміни іменника говірок полісько-середньонаддніпрянського суміжжя. З’ясування напрямів міжпарадигматичної взаємодії у словозміні іменника. Перелік релевантних ознак. Розширення емпіричної бази української діалектної морфології.

Експедиційне обстеження базових говірок. Методика створення програми для обстеження субстантивної словозміни в них. Характеристика сталих й варіативних ланок в системі словозміни іменника досліджуваних говірок. Напрями міжпарадигматичної взаємодії.

З'ясування чинників впливу на існування діалектних відмінностей у досліджуваній формотвірній системі. Специфіка діалектної парадигми аналізованих іменників. Продуктивність фонетично видозмінених давніх флексій субстантивів колишніх *-о-, *-]о-основ.

Максимально повне виявлення відмінкових форм іменників в основних говіркових групах Західного Полісся. Системний аналіз субстантивного формотворення досліджуваного ареалу; лінгвогеографічне представлення словозміни іменників у західнополіських говірках.

Вивчення морфологічних діалектних особливостей бойківських говірок. Аналіз словозміну іменників у її динаміці від ХІХ ст. до сучасного формотворення, потреба цілісно дослідити граматичну будову цих говірок. Особливості діалектного формотворення говірок.

Відмінювання прикметників у говірках Козелецького й Чернігівського районів Чернігівської області та Броварського району Київської області. Система прикметникових флексій цього мікроареалу східнополіського діалекту порівняно із суміжними говірками.