Культурний обмін в інформаційному суспільстві. Семіотика як методологія вивчення культурного ландшафту та параметри її застосування в культурологічному дискурсі. Важливість теорій семіосфери Ю. Лотманата та ландшафтної герменевтики В. Каганського.
Семіологія — наука, яка досліджує способи передачі інформації, властивості знаків та знакових систем в людському суспільстві. Фердинад де Соссюр - засновник структурної лінгвістики і лінгвосеміотікі. Аналіз основних напрямів семіотичних досліджень.
Історія семіотики як науки. Основні аспекти вивчення знака і знакової системи. Види позамовних знаків. Дуальна модель Фердінанда де Соссюра та тріадна модель Чарльза Сандерса Пірса. Співвідношення мови прози та мови поезії. Основні ідеї Потебні.
Тенденції використання семіотико-наративних текстотвірних практик французьким письменником XX - поч. XXI ст. Ж.-М.Г. Ле Клезіоу процесі трансформації онтології дійсного світу в можливий. Стилістична фігуративність французького художнього наративу.
Дослідження Євромайдану з позиції семіотики права як феномену української реальності, що супроводжувався творенням власного понятійно-категоріального апарату, системою символів і знаків. Вербальні та невербальні знаки, власна ідеологія та філософія.
Становлення та значення семіотики права як самостійної науки. Висвітлення значення семіотичного підходу для розв’язання окремих актуальних проблем юриспруденції на сучасному етапі розвитку. Дослідження знаково-символічної організації правового буття.
Особливості використання семіотичного моделювання у процесі аналізу літературного твору. Трактування терміну "літературна модель", ступінь необхідності її виокремлення під час інтерпретації твору та класифікація можливих видів літературних моделей.
Досліджено семіотичні розробки крізь призму правової реальності. Окреслено перспективи семіотико-правового дискурсу. Визначено напрями вдосконалення законодавчого, правозастосовного, правоосвітнього процесів на засадах використання інтелектуальних систем.
Дослідження авторських семіотичних розробок крізь призму правової реальності. Визначення напрямів вдосконалення законодавчого, правозастосовного, правоосвітнього процесів на засадах використання інтелектуальних систем і технологій у галузі права.
Адміністративно-правова характеристика семіотичної перспективи доказовості судових рішень. Визначення змісту, який вкладає кожна зі сторін судового процесу в оголошене рішення (вплив судового рішення на правосвідомість). Правомірність поведінки особи.
Аналіз іронії як однієї з найвиразніших форм семіотичної природи мови. Джерела семіотичних процесів у художній літературі та механізми функціонування знакової системи іронії. Зміна естетичних орієнтирів як наслідок еволюційних трансформацій початку XX ст.
Визначення знакової природи концептів pride/гордість та nobility/шляхетність за допомогою загальної моделі номінативного поля цих ментальних одиниць на основі методу польового моделювання. У дослідженні використано твори британської літератури XIX-XX ст.
Теоретичні засади мовного знака в їх екстраполяції до лексичного квантора, його семантичний статус. Лексичний квантор як тривимірний мовний знак, який характеризується, окрім плану змісту та вираження, ще й планом вживання у комунікативній ситуації.
Текст як семіотична система, спеціально створена людиною. Реклама - соціальний механізм, який формує особливий тип відносин у суспільстві, що впливає на сприйняття споживачів тоді, коли інші елементи маркетингової програми виявляються безуспішними.
Аналіз ключових наукових дискурсів семіотичної теорії в літературознавстві в працях У. Еко, Ю. Лотмана, А. Греймаса, Р. Барта, Ю. Крістевої. Розгляд категорій "знак", "значення", "смисл", як літературознавчих дефініцій в контексті семіотичної традиції.
Аналіз теоретичних засад та тенденцій розвитку семіотичного літературознавства. Розгляд поглядів представників різних критичних напрямів, що стали предметом активної підтримки одних і гострої критики інших. Використання структурно-семіотичних методів.
Актуальність семіотичних та когнітивних підходів до дослідження хори у сучасній теорії журналістики. Розгляд семіотичної хори пейзажної деталі в публіцистиці. Наповнення терміна "хора" соціально-комунікативним змістом в теорії соціальних комунікацій.
Вплив полілогу мистецтв на характер сучасних процесів жанротворення та знаково-технологічної універсалізації композиторської лексики. Його дослідження та оцінка на матеріалі української камерно-інструментальної музики кінця XX – початку XXI століть.
Дослідження вербалізації концепту "злочин" в англомовній у детективній прозі Агати Крісті загалом і в детективному романі "Наприкінці приходить смерть" (Death Comes at the End) (1944) зокрема. Літературні техніки Агати Крісті у творах Золотої доби.
Виявлено специфіку семіотичного аспекту дослідження конфліктного дискурсу з позицій семіотичної епістемологічної парадигми та теорії мультимодальності. Окреслено модель семіозису різних типів конфліктів у сучасному художньому дискурсі з позицій семіотики.
Знаковість як фундаментальна властивість театрального мистецтва. Значення гриму у театральній структурі. Характеристика гриму як знакової системи, яка може формувати візуальний текст певного ступеня складності, де кожний елемент має свої значення та сенс.
Особливості сучасного теледискурсу як транссеміотичного універсуму знакових систем. Комунікативні стратегії тележанрів. Аналіз ролі семіотичних технологій для втілення теми на екрані. Основні засади їх використання у творчо-виробничій діяльності.
Аналіз синонімічних рядів як послідовностей лексико-семантичних варіантів у контексті художніх творів. Класифікація синонімів, представлених у сучасній жіночій прозі, відповідно до компонента значення, яким відрізняються лексико-семантичні варіанти.
Розробка та реалізація семіотичного підходу до аналізу музичних творів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики. Історія становлення та розвитку семіотики. Процес інструментально-виконавської діяльності як система комунікативних ліній.
Розгляд, яким чином Пікторальний поворот супроводжується міждисциплінарними дослідженнями, дослідження аргументації, що використовується на підтримку сумісносності різних наук. Застосування семіотики Пірса для перепрочитання кантівського концепту.
Історичний, теоретичний та методологічний аспекти семіотичного осягнення соціальної реальності. Порівняльний аналіз ідей Ч.С. Пірса та Ф. де Соссюра. Семіотичний аналіз реалій сучасного громадянського суспільства та формування нової соціальної міфології.
Специфіка осягнення соціальної реальності в межах семіотичної парадигми. Феномен соціальної міфології в контексті сучасного українського суспільства. Аналіз структурно-семіотичних аспектів становлення громадянського суспільства в пострадянському просторі.
Розвиток семіотичної концепції філософії К. Твардовського у працях Степана Балея. Основи семіотичної концепції Твардовського у праці Балея "Нарис логіки". Приклад застосування Балеєм методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
Аналіз концептуальних підходів по проблеми визначення естетичного знаку. Характеристика організації художнього твору у відношенні до семіотичної організації естетичних об’єктів. Дослідження особливостей естетичної семантики, синтактики та прагматики.
Дослідження семіотичних домінантів тілесності в ініціаційних практиках, обумовленими як зовнішніми, так й внутрішніми репрезентаціями людського буття. Аналіз семіотичних домінант ініціаційної тілесності на прикладі волосся, зачіски й маніпуляцій з тілом.
