Национальный язык как достояние народа, формы его существования. Диалекты (территориальные), просторечие (речь неграмотных слоев городского населения), жаргоны (речь профессиональных, социальных групп с целью языкового обособления) и литературный язык.

Взгляд на язык с функциональной точки зрения как языковую игру. Рассмотрение проблематики языка в действии с использованием теории игр. Модели принятия оптимального решения в условиях конфликта. Лингвистическая и исследовательская формы языковой игры.

Биография Фортунатова Филипа Федоровича (1848-1914 гг.) – российского лингвиста, профессора, члена Петербургской академии наук, основателя московской лингвистической школы ("формальной", "фортунатовской"). Индоевропейские исследования. Теория грамматики.

Формирование традиций языковедения основателя Московской лингвистической школы профессора Ф.Ф. Фортунатова. Вклад ученого в теорию грамматики на основе морфологического подхода и синхронной лингвистики. Сходства и различия его взглядов и воззрений коллег.

Анализ художественного мира произведения и проблемы многомирия как ключевых вопросов когнитивной лингвистики. Описание модели многомирия художественного произведения на примере романа Л. Толстого "Анна Каринина". Авторская речь и микромиры произведения.

Особенности выбора немецким журналистом речевых сигналов по скрытой воздействующей конативно-ориентированной стратегии "Удовлетворение / неудовлетворение автором текста прагматических ожиданий получателя". Интерпретация фрагмента речевого портрета автора.

Анализ реконструкции фрагмента казахской языковой картины мира. Исследование константы казахской культуры "Степь" в виде набора концептуальных признаков. Энциклопедическая зона русского концепта "степь", ее отличие от такой же зоны казахского концепта.

Анализ восточнославянских (русских, украинских) переводов фрагментов из поэм Гомера, входивших в исторические и политические сочинения М. Стрыйковского, А.Ф. Моджевского, Ю. Липсия. Опыт стихотворной передачи текстов Гомера и филологический интерес к ним.

Ўстойлівыя адзінкі мовы - прыказкі, прымаўкі, крылатыя выразы, афарызмы. Элементарнае ўяўленне пра жыццё пэўных фразеалагізмаў ў часе і прасторы. Семантычна непадзельныя абароты з нематываванымі спалучэннямі слоў. Змест і структура фразеалагізма.

Фразеалогія кожнай мовы як адна з самых цікавых крыніц пазнання народа як іх стваральніка і носьбіта, яго светапогляду, светаадчування, пазнання сябе і свайго месца ў свеце. Антрапацэнтрычны падыход да даследавання моўных феноменаў, яго актуальнасць.

Структурно-грамматические характеристики и признаки фразеологических единиц жаргонного характера. Анализ лексического значения компонентов молодежного жаргона. Использование в современном бытовом дискурсе ряда лексикализованных предложно-падежных форм.

Дослідження номінацій традиційних обрядів українців, пов'язаних з народженням дитини, на основі аналізу польових етнографічних, фольклорних, діалектологічних даних із Поділля. Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з мотивом знаходження дитини.

Здійснення комплексного контрактивного аналізу фразеотематичної групи зі значенням руху як культурних практик і форм суспільної свідомості. Визначення ключових засад моделювання фразеологічних одиниць за допомогою сучасних лінгвокультурологічних підходів.

Мовознавчий аналіз зафіксованих у закарпатських говірках фразем з компонентами Бог, Божий у їх складі. Структурно-семантичний і функціональний опис. Розмежування фразем і паремій із вказаними компонентами у структурі цих одиниць різних мовних рівнів.

Риси стилю письменника у кількісному співвідношенні та якісних характеристиках фразеологічних зворотів у мові персонажів та автора. Аналіз прийомів використання фразеологізмів і фразотворення як вияв ідіостилю у творчості О. Гончара та П. Загребельного.

Фраземіка західноподільських говірок, структурні та семантичні моделі, їх ареальний аналіз. Закономірності утворення внутрішньої форми фразем. Архаїчний або інноваційний характер семантичних моделей. Фразеологічний словник західноподільських говірок.

Розкриття основних принципів створення словника фразеологічних висловів у наукових працях Івана Франка. Удосконалення визначення "фразеологічний вислів" як предмету лексикографічних розробок. Роль презентації та мотивації для розробки реєстрових одиниць.

Фраземіка мови як феномен, що формує особливу "підмову", в якій зберігається уявлення народу про світ, культуру. Характеристика деяких фразеологізмів української мови, в яких відображені особливості народної духовної культури українського народу.

Вивчення одиниць фразеологічного рівня мови. Визначення лінгвістичного статусу лексеми голова в українській мові. Особливості структурної організації панівних слів-компонентів. Аналіз фразеосемантичних груп, що маніфестують інтелектуальні властивості.

Освещение когнитивно-прагматической энергии фразем в художественном дискурсе. Креативный характер функционирования фраземики в когнитивно-дискурсивном пространстве художественного текста, активно приспосабливающейся к условиям речевого общения.

Описание принципов фразеографирования исходного языка в контрастивном лексическом словаре на основе микрогруппирования фразеологических единиц. Особенности комплектования контрастивного лексического словаря. Микрогнездо полисемантических, вариантных ФЕ.

Изучение основных принципов макроструктурной организации фразеологических словарей и общих тенденций лексикографического описания всех аспектов фразеологического значения, выработанных в татарском языкознании в сопоставлении с русским и английским.

Обстеження фразеологічних одиниць української, російської та білоруської мов з фразеологемами-ентомонімами. Зазначено, що в них досить виразно виявляються риси національного менталітету, відображається специфіка світосприймання, мислення східних слов’ян.

Рассмотрение фразеологизации как живого явления в языке. Характеристика основных единиц с фразеологичной семантикой. Определение идиоматизированных значений глаголов в азербайджанском языке. Оценка дополнительного, приращенного компонента смысла глагола.

Исследование процесса проникновения профессиональной лексики в словарный состав общеупотребительного языка. Направления процессов деспециализации и детерминологизации языка. Рассмотрение примеров фразеологизации термина в неспециальном регистре.

Особенности построения сложноподчинённых предложений. Союз как основной квалификатор условных отношений в русском языке. Способы оценки достоверности сообщаемого говорящим. Выделение семантических групп фразеологизированных придаточных условного типа.

Анализ вариативности как одного из характерных свойств, отличающего их от лексических фразеологизмов. Обусловленность их двойственной грамматической природы. Варианты построения фразеологизированных структур, отражающих их характер и основные свойства.

Выявление и систематизация способов перевода синтаксических структур с эмотивным значением в зависимости от числа их компонентов, уровня фразеологизированности. Синтаксические структуры с идиоматическим значением, выражающие эмоции в испанском языке.

Происхождение, использование и толкование в словаре фразеологизма "водить за нос". Отношение к человеку, для которого обещание ничего не значит, который дает слово и не держит его. Появление фразы, ставшей обозначением обмана и необязательности.

Феномен "языковой личности". Речевая характеристика как один из важнейших параметров для определения типологии современной личности. Доминанты языкового сознания, коммуникативного поведения. Устойчивые фразы и выражения. Внутреннее отношение к языку.