Віртуальний епістолярний дискурс - нова глобальна соціально-комунікативна практика. Дослідження лінгвістичних традицій вивчення епістолярію. Визначення когнітивно-прагматичного потенціалу епістолярного дискурсу для можливих модифікацій у блогосфері.

Реалізація необхідності висловлювати свої думки, пропагуваня та обстоювання ідей за допомогою листування. Лист як окремий завершений акт комунікації в епістолярному стилі. Оригінальне обрамлення початку і кінця листа, відтворене типовим етикетним виразом.

Дослідження латинських написів барокового костелу у селі Наварія біля Львова. Виявлення й аналіз характерних для епіграматичного письма (сформованих ще в давній Греції) стильових рис. Визначення елементів кенотафного типу епітафії та посвятної епіграми.

Системне дослідження епітетів в україномовній поезії Шевченка. З’ясування особливостей їх семантичної і граматичної структури, визначення функціонально-стилістичних параметрів, особливостей генези, рецепції. Дослідження взаємодії епітета з іншими тропами.

Особливості функціонального статусу конфесійного стилю в стильовій системі української мови, його жанрова специфіка і диференційні ознаки. Функціонально-семантичний, стилістичний обсяг терміна "епітет". Стилістичне навантаження епітетних одиниць.

Дослідження функціонального статусу конфесійного стилю в стильовій системі сучасної української мови, його жанрової специфіки й диференційних ознак. Систематизація різних поглядів щодо функціонально-семантичного та стилістичного обсягу терміна "епітет".

Виявлення категоріальних ознак всієї сукупності англійських тропів та визначити її як систему. Обґрунтування положень про епітет як системоутворюючий центр тропіки. Класифікація структурно-семантичних моделей складних однослівних і надслівних епітетів.

Визначення головних лексичних, фонологічних і компонентних особливостей епітету як засобу створення емотивного образу у офіційному туристичному рекламному слогані країни. Дослідження засобів виразності мови при створенні рекламного образу країни.

Специфіка іспанських народних загадок та їх статус як лінгвостилістичного феномену. Іспанська народна загадка як текстова категорія з певною стилістичною організацією, засоби якої кодують денотат. Епітет як лексико-семантичний засіб декодування референта.

Сенсорні епітети, що класифікуються на зорові, звукові, смакові, одоративні й тактильні. Роль епітетних структур у творенні індивідуального стилю Теокріта та виділення низки оригінальних складних епітетів, які додають ідиліям високої художньої цінності.

Мета дослідження – детально проаналізувати та описати функціонування такого лексичного стилістичного засобу як епітет для номінації емоційного стану персонажу в текстах англомовних художніх творів. Роботу виконано в межах функціональної лінгвістики.

Функціонування епітету як лексичного стилістичного засобу для номінації емоційного стану персонажу в текстах англомовних художніх творів. Особливості вживання метафоричних епітетів, засоби інтенсифікації експресивності. Відмінності інвертованих епітетів.

Аналіз епітетів як одного із засобів естетизації барокового тексту, що використовуються для характеристики панегіричного адресата. Аналіз сполучуваності епітетів, яку щодо адресата поділили на пряму та опосередковану, функціонального навантаження епітетів

Особливості формування образної системи й особливостей стилістики поетів Нью-Йоркської групи. Якісно-означальний прислівник як складник епітета. Прислівник як засіб збагачення значеннєвого тематичного поля новими емоційними, смисловими нюансами.

Визначення своєрідності епітетної символіки українських весільно-обрядових пісень. Аналіз епітету як зображально-виражального засобу народної поезії. Дослідження конструктивної функції ключових епітетів у зв'язку з основними ідеями весільного обряду.

Специфіка епітетів, які використовує Л. Пономаренко в оповіданнях та новелах. Використання ад’єктивних, партиципних, адвербіальних та субстантивних епітетних конструкцій. Розгляд іменника в родовому, знахідному, орудному, місцевому та кличному відмінку.

Вживання англійських епонімічних термінів, що зустрічаються у ветеринарній термінології. Представлено ветеринарні епоніми на позначення хвороб тварин із зазначенням власних назв, використаних при утворенні термінів. Класифікація їх за тематичними групами.

Спрямування лінгвістичних досліджень до вивчення терміносистем окремих галузей знань. Відбір епонімів зі спеціалізованих словників, опис їх лексико-семантичних особливостей та узагальнення норм перекладу. Питання щодо синонімії епонімічних термінів.

Визначення ролі та місця термінів-епонімів в англійській авіаційній термінології. Характеристика специфіки мовних знаків з компонентами-епонімами, які виступають у функції термінів і номенклатурних назв. Пошук відмінностей між термінами та номенами.

Одиниці мовного і професійного знання, що забезпечують вищий рівень володіння фаховою мовою будь-якої галузі медицини. Проведення комплексного дослідження науково-медичних текстів з огляду на лексико-стилістичні особливості перекладу епонімійних термінів.

Аналіз епонімічної складової медичної термінології як способу репрезентації вузькогалузевих професійних знань лікаря та культурно-історичного досвіду людства. Ономастикон медичної термінології, побудований на використанні власних назв у мові медицини.

Визначення ролі та місця термінів-епонімів у назвах анатомічних утворень, дослідження структурних особливостей цих термінологічних одиниць. Використання епонімів у науковій літературі, застосування анатомічних термінів. Вивчення епонімів студентами.

Особистість Й.В. Ґете та його вплив на формування ептонімного фонду німецької мови. Чинники та формально-семантичні процеси, які сприяли закріпленню цитат класика в ментальному лексиконі носіїв мови та їх входженню в загальнонімецьку фразеологію.

Вивчення ептонімів як первинно вільних цитат, що в процесі розвитку набули стійкості, чиє авторство усвідомлюється мовцями і які підлягають дериваційним процесам та є результатом адаптації нових знакових явищ до вже існуючого мовного середовища.

Основні функції ергонімів, зокрема номінативну, емоційно-оцінну, естетичну, рекламну й меморіальну. Меморіальна функція ергонімів (функцію пам’яті), яку найвиразніше демонструють найменування благодійних організацій, названих на честь відомих людей.

Розгляд та аналіз поглядів лінгвістів на розуміння терміну ергонім. З'ясування структурно-семантичних особливостей ергонімів м. Луцька. Виділення іменників, поєднаних сурядним зв'язком за допомогою сполучників. Постійне оновлення енергонімів міста.

Пояснення поняття "ергонім". Аналіз його головних характеристик, серед яких особливу увагу звернено на семантичну вмотивованість. Вивчення семіотичної природи ергонімів міста Миколаєва й області. Розподіл їх за групами відповідно до знакової класифікації.

Місце ергоніміки в ономастиці. Структурно-семантичні типи ергонімів. Взаємозв’язок інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників у процесі номінації ергооб’єктів м. Луганська. Проблема врегулювання мовної політики у сфері найменування ергооб’єктів.

Дослідження ергономічного напряму лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Проведення ергономічного аналізу текстів реклами та інструкцій, як приклад мовлення, створення алгоритму їх ефективної побудови.

Осмислення есе як жанру для курсу "Академічне письмо". Розмежування значення термінів "есе" та "академічне есе". Інтеграція літературознавчого поняття у сферу методики. Активізація письмової та усної наукової комунікації у процесі творчої роботи.