Дослідження давньогрецьких фразеологічних одиниць, які репрезентують емоційно-оцінну характеристику давніми еллінами різних професій і видів діяльності. Розгляд результатів кількісного аналізу фразеологічних одиниць за типом аксіологічної складової.

Визначення емоційно-оцінного компонента змісту слів-стимулів рекламної лексики в асоціативних полях. Формування стимульного списку слів, пов’язаних із рекламою. Виділення в асоціативних полях рекламної лексики реакції з емоційно-оцінним компонентом.

Результати вільного асоціативного експерименту з рекламною лексикою. Дослідження емоційно-оцінного компонента в асоціативному значенні слів-стимулів рекламної лексики. Виокремлення груп слів-стимулів, які викликають негативні та позитивні реакції.

Проаналізовано комунікативно-прагматичні особливості функціонування фразеологізмів як засобів вираження емоційно-оцінних висловлювань у політичному дискурсі. Розглянуто види структурно-семантичних трансформацій фразеологізмів: еліпсис, субституція.

З’ясування вербальних і риторичних стратегій політики України. Види семантичних трансформацій фразеологізмів в українському дискурсі. Виявлення закономірностей вербалізації складних когнітивно-психологічних, ментальних, культурно-історичних категорій.

У статті розглянуто особливості реалізації концепту душа в романі-медитації у віршах "Паломник" Ігоря Павлюка. В основі дослідження методологія вивчення когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, "психолінгвістичної теорії літератури" О. Потебні.

Згода та незгода як поняття, які присутні в різних формах комунікації. Стилістичні та емоційно-експресивні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими.

Загальна характеристика та відмінні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими. Їх стилістична та емоційно-експресивна специфіка навіть у близьких мовах.

Градуальність й аксіологічні складові емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі. Поняття норми в емпатії, її аксіологічна шкала. Специфіка використання терміну "градуальність" у мовознавстві для опису логіко-семантичної та когнітивної категорії.

Взаємовідношення ввічливості та емпатії в стратегії збереження обличчя з позиції теорії мовленнєвих актів. Встановлення іллокутивного потенціалу емпатійних висловлювань у типах емпатії, аналіз функціонування детермінант емпатії в оцінних експресивах.

Реалізація емпатії в сімейній комунікації на прикладі мовлення дітей до батьків. Аналіз емпатії міжособистісної комунікації у творах І. Франка. Зміст експресивних мовленнєвих актів у мовленні дітей для висловлення емпатії у процесі спілкування з батьками.

Процентилі розподілу даних за психолінгвістичними маркерами для визначення груп досліджуваних відповідно до прояву комунікативно-мовленнєвих стилів. Зіставлення стилів з емоційними й мотиваційними стилями в загальній стильовій організації особистості.

Пояснення концепції "мовних ігор" Вітгенштайна, синтез цієї концепції з ігровими функціями знаків emoji, що зумовило елімінацію поняття "громадянське суспільство" з його складниками ідентифікації. Логіко-семантичний підхід при аналізі трансгресії знаків.

У статті виокремлено такі способи створення емфази (на матеріалі роману "Чуття і чутливість"): графічне виокремлення слова: курсив, великі літери і т. ін.; використання особливих підсилювальних службових слів; вигуки які є вербальним вираженням емоцій.

Особливості вираження емфатії на синтаксичному та лексичному рівнях. Вираження емфатії на синтаксичному рівні в текстах політичних новин за допомогою пасивних конструкцій, парцеляції, паралелізму, вставних синтаксичних структур, риторичних запитань.

Сутність енантіосемії та особливості її взаємозв'язку з іншими лексико-семантичними явищами. Причини появи енантіосемії в лексико-семантичній системі сучасної болгарської мови та особливості класифікації її лексичних та фразеологічних енантіосем.

Аналіз поглядів Е. Честермана, Ґ. Турі та Т. Германса щодо норм і еквівалентності перекладу. Порівняння прескриптивного і дескриптивного напрямів науки, їхніх позитивних й негативних сторін. Дослідження ролі еквівалентності у сучасній теорії перекладу.

Особливості механізмів енергетичного впливу комунікативних чинників на засоби мовленнєвої поведінки підлітка. Використання певних форм мовного вираження підлітками із врахуванням емоційного забарвлення комунікації, особистих якостей співрозмовників.

Систематизація ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках. Виділення окремих лексико-семантичних груп, виявлення мотиваційних відношень та етимології номенів. Простеження та аналіз виділення лексичних паралелей в інших слов’янських мовах.

Лінгво-когнітивний підхід до вивчення галузевої термінологічної лексики. Ономасіологічне розмежування понять "термін" та "номен". Явище прецедентності у процесах номінації. Принципи термінотворення на прикладі англійської ентомологічної терміносистеми.

Структурно-композиційний аспект енциклопедичної біографічної статті британської лінгвокультури. Статус і характер функціонування типів лексичних одиниць (аксіологем, топонімів, антропоніміє, лексем темпоральності) на сильних і слабких позиціях тексту.

Особливості англомовної медичної енциклопедії, як функціональної одиниці в системі термінографії в діахронії та синхронії. Комплексне вивчення складників медичної термінографії як динамічної системи, що функціонує в рамках науково-технічного процесу.

Епідигматичні характеристики лексичної одиниці на прикладі визначеного німецького прикметника. На основі тлумачних словників виділення семних комплексів. Аналіз їхньої частотності у публіцистичних текстах. Вияв семантичних особливостей через консоціації.

Вивчення епістемічних слів у дискурсі з метою визначення їх значення для формування комунікативних стратегій кооперації. Відношення мовця до висловленого, вираження рівня знань щодо сказаного, що може змінюватись від впевненості до невпевненості.

Аналіз зародження і розвиток наративної філософії історії. Характеристика епістемних позицій радикально та помірковано налаштованих наративістів. Визначення епістемологічних засад наративного підходу (у його поміркованому варіанті) в історії педагогіки.

Роль українського релігійного письменства у розвитку української літературної мови та її жанрів вказаного періоду. Семантико-структурний аналіз фразеологізмів, зафіксованих у листах відомого релігійного діяча Л. Барановича, визначення їх прикметних ознак.

Репрезентування фрагменту творчості чернігівського архієпископа Л. Барановича. Демонстрація уміння церковника залежно від кінцевого адресата обирати не тільки мову листування, але й стійкі сполучення слів, що додають листам експресії та індивідуальності.

Кореспонденції майстрів слова як діалог, що засвідчує єднання душ, проникнення адресантів у процеси, що характеризують проблеми розвитку літератури та суспільства. Епістолярне контактування у письменників як каталізатор їх національної самосвідомості.

Особливості конотації при з’ясуванні місця й значення епістолярію М.М. Коцюбинського в його житті й творчості. Культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Конотативні властивості лексико-фразеологічного та граматичного рівнів епістолярію.

Аналіз комплексу неопублікованого листування М. Обідного з "Празької колекції" та архівних фондів України й реконструкція на матеріалах його епістолярної спадщини кола спілкування діячів української міжвоєнної еміграції в Польщі та Чехословаччині.