Появление в русском языке старославянизмов, церковнославянизмов и славянизмов. Поток заимствований иноязычной лексики во время правления Петра Первого. Способы образования заимствованных слов в русском разговорном языке. Группы иностранных заимствований.

Каллиграфия - одна из отраслей изобразительного искусства, искусство красивого и чистого письма. В статье рассмотрены моменты каллиграфического письма у учащихся начальных классов. Взаимосвязь каллиграфических умений и начертательной деятельности.

Лексический материал диалектов адыгейского языка как источник изучения истории происхождения ряда сложных имен. Особенности развития лексического состава шапсугского диалекта. Сравнение современной шапсугской лексики с лексикой, представленной в словаре.

Стилистическая неограниченность как принцип принадлежности слова к нейтральному, литературному, разговорному или книжно–письменному языку. Тренировочная работа над звуковым произношением - один из начальных этапов работы с лексическим материалом.

Народная латынь как источник происхождения романских языков. Рассмотрение основных особенностей лингвистической концепции происхождения романских языков французского филолога Ф.Ж.М. Ренуара. Знакомство с ведущими представителями компаративистики.

Определение основных ассоциативных и общих логических связей, лежащих в основе построения полного семантического поля и способных нести более полную и значимую информацию о контекстной языковой репрезентации понятия "мода" в современном русском языке.

Характеристика понятия и значимости молодежного сленга. Жаргон и его способы пополнения. Особенности молодежного сленга в России. Образ жизни современного подростка. Причины использования сленга подростками. Способы пополнения молодежного жаргона.

Поиск способов эффективной организации процесса изучения немецкого языка. Лингвистическая характеристика синонимических рядов, классификация и типология тем. Анализ семантики глаголов вкуса. Систематизирование глагольной лексики осязания и обоняния.

Анализ степени неотторжимости наиболее частотных комбинаций посессоров и объектов посессивности, выделяемых по признакам одушевлённости/предметности, конкретности/ абстрактности. Определение основных типов объектов принадлежности и их связи с посессором.

Исследование роли повтора как одной из речевых форм категории тождества в ораторской речи. Проявление повтора в различных видах и функциях на разных уровнях структуры ораторской речи. Применение повтора в качестве средства связи между предложениями.

Анализ вариантов значений приставки по- в глаголах движения. Разработка критерия многоуровневой категоризации таких глаголов. Анализ приемов перевода глаголов с приставкой по- на итальянский язык (на основе пяти переводов повести А.П. Чехова "Дуэль").

Анализ восприятия текста как самоорганизующейся структуры. Выявление градации перцепции лексем с разными семантическими ассоциациями относительно позиционных срезов текста. Тенденция восприятия структурной организации текста носителями английского языка.

Значение синтаксических изменений английского языка переселенцев из Скандинавии в древний период в развитии совершенных времен. Исчезновение закономерностей положения глагола в предложении. Становление пассивного залога как грамматической категории.

Создание и описание модели понимания в процессе коммуникации. Развитие синтаксиса текста. Модель двунаправленного валентностного синтагмирования слова. Антиципация как психолингвистический синоним обратной валентности. Принцип запрещенной валентности.

Проблема значения знака естественного языка; выявление черт языкового содержания в виде десигната и интенсионала. Изучение слова, как знака с позиции семиотики и логистики. Лингвистический релятивизм неогумбольдтианства и концепции Сепира-Уорфа.

Рассмотрение категории относительной лингвопоэтической значимости для определения стилистически маркированных языковых единиц. Использование формальной и возвышенной лексики в абсурдной ситуации. Декоративная функция маркированных единиц в тексте.

Сущность, специфика понятий "лингвистика" и "феминизм", их взаимосвязь. Роль и место феминистской лингвистики в системе современного языкознания. Отличительные черты женского речевого поведения, разоблачение мужского доминирования, выраженного в языке.

Поиск генерализующих структур обыденного дискурса (ОД) посредством обращения к дискурсивной позиции субъекта. Реконструкция парадигмы концептуальных смыслов, значимых для говорящего как субъекта ОД. Значения "несвободы" в качестве интегрирующего смысла.

Обзоры концепций в интерпретации содержания категории вида в русском языке с позиций традиционной грамматики. Целостность - отсутствие членения ситуации на фазы. Невозможность выделить серединную фазу или отсутствие протекания действия во времени.

Анализ значений существительного terra в португальских газетах конца XX–начала XXI вв. Существительное terra как лексическая норма литературного языка, узуальное употребление в письменных и устных текстах. Восприятия terra современными носителями языка.

Дослідження питання мовної і мовленнєвої компетентностей фахівців з права в академічному письмі в підготовці наукових текстів здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Відповідність анотацій дисертаційної роботи нормам сучасної української мови.

Розглянуто питання особливостей функціонування газетних заголовків, проаналізовано різні точки зору щодо визначення заголовку, який є не тільки носієм інформації, але має привабливий, неординарний характер. Аналіз французьких газетних заголовків.

Роль емоційності для актуалізації потенційних компонентів смислової структури мовної одиниці. Аналіз емоції у семантиці художнього слова прикладах поезій Л. Костенко. Пошук слів, образів, асоціацій, які створюють своєрідне емоційне тло художнього твору.

Записи, аналіз лексики та фразеології ареального українського мовлення. Дослідження етнолінгвістичної складової одиниць української мови. Вивчення історії мови та культури народу, реконструкція етапів їх розвитку, культурне явище як семіотична цілісність.

Роль інтертекстуальності перекладу сценічних текстів гумористичного характеру, структура сценічного твору, поняття театрального тексту, взаємодія вербальних та невербальних засобів вираження в контексті інтертекстуальності та їх значення для перекладу.

З'ясування семантичних зв’язків всередині концепту remark. Аналіз структурних елементів, які деталізують значення концепту remark та слів дальньої периферії наділених виражальними властивостями. Семантика лексем на позначення політичних промов.

Застосування порівняльно-історичного методу у вивченні романських мов. Французький філолог Ф. Ренуар як єдиний вчений в історії філології, на думку якого джерелом походження романських мов стала провансальська. Вдосконалення примітивних романських мов.

Виділення типів метафоризації залежно від джерела: переосмислення слів за подібністю форми, розміру, розташування частин; перенесення назви за подібністю якості та ознаки; перенесення значення за подібністю функцій; перехід власних назв у загальні.

Виконання мовою функції спілкування, повідомлення та впливу. Значення мови для самоутвердження нації. Мова як основний засіб спілкування та вираз особистості в суспільному житті та професійній діяльності. Визначення форм існування мови в суспільстві.

Аналіз англомовних фразеологізмів, які репрезентують концепт "Птах". Підхід до осмислення світу людини через понятійну сферу тваринного світу, через всю історію людської культури. Фразеологічі одиниці, якими прийнято позначати найменування птахів.