Проблеми підсилення виражальних засобів у ЗМІ, зокрема експресивно забарвленої лексики в публіцистичних текстах на матеріалі видання "Український тиждень". Використання журналістами засобів художньої виразності: сатиричних, метафоризованої лексики.

Засоби підсилення виражальності публікацій журналістів у засобах масової інформації. Можливості експресивно забарвленої лексики в публіцистичних текстах, її ознаки. Аналіз матеріалів вітчизняного аналітично-публіцистичного видання "Український тиждень".

Проблема застосування експресивної лексики в сучасній українській літературній мові. У лексичному складі української літературної мови є чимало й таких слів, які виражають різні почуття. Вони й становлять у ньому специфічний різновид експресивної лексики.

Засоби експресивної номінації в сучасному українському словотворі. Аналіз головних словотвірних моделей утворення сленгових ойконімів, мотивація сленгового найменування. Пейоративний, іронічний, меліоративний відтінки значень утворених сленгових назв.

Розгляд експресивно-емоційної лексики у творах класика української літератури І. Нечуя-Левицького. Аналіз особливостей семантики експресивних лексичних одиниць, засобів їх вираження. Доцільність уживання значної кількості просторічних елементів у творах.

Дослідження наявних критеріїв виявлення семантичних явищ вторинної номінації в лексико-фразеологічній мовної підсистеми. Характеристика динаміки оцінної мотивації основних способів експресивної вторинної номінації у сфері публіцистичного мовлення.

Проаналізовано виразові можливості оксиморона як прийому контрастування в мові публіцистики початку ХХІ ст. Зазначено, що особливістю оксиморона є сполучення контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість.

Лінгвостилістичний аналіз текстів Шевченкових листів. Розгляд листів Т. Шевченка як важливого джерела вивчення емоційно-експресивного потенціалу української мови, оригінально трансформованого в індивідуально-авторському епістолярному мовному стилі.

Лінгвістичне дослідження творчого доробку українського поета В. Стуса. Розкриття філософських поглядів та відтінків психіки автора за допомогою означено-особових і вокативних речень. Використання синтаксичних форм й етикетних формул для передачі емоцій.

Аналіз засобів експресивного синтаксису у творчості поетів-представників "Празької школи". Виявлено експресивний потенціал комунікативних різновидів висловлень у поетичних текстах. Розкрито виражальні можливості структурно-семантичних типів речень.

Аналіз фігур експресивного синтаксису, представлених в публічних промовах Президента України Володимира Зеленського. Розгляд та характеристика текстів президентської риторики, що трансформувалася у період російського вторгнення з 24 лютого 2022 року.

Специфіка появи експресивності у тексті наукового дискурсу "Українська культура" І. Огієнка. Аналіз синтаксичних засобів експресивності в науковому стилі через ілюстрацію наявності конструкцій експресивного синтаксису в огієнківському науковому дискурсі.

Репрезентація експресивних лексичних засобів, властивих сучасній діалектній мовній особистості, на основі словника українських східнослобожанських говірок. Характеристика групи слів, які ввійшли до реєстру збірки. Опис їх семантичних особливостей.

Наукова стаття присвячена автором дослідженню особливостей перекладу експресивних засобів англомовних художніх текстів українською мовою. Матеріалом дослідження слугували оповідання "The Gold Bug" Едгара Аллана По та його переклад українською мовою.

Подовження фонеми у межах одного слова для підкреслення певних емоцій персонажа - приклад експресивних зсувів на фонетичному рівні. Характеристика основних ступенів морфологічної категорії порівняння прикметників у англійській і українській мовах.

Дослідження експресивних мовленнєвих актів як засобу реалізації комунікативних інтенцій наратора в текстах творів британської літератури дитячого страждання. Аналіз інтенції вибачення, подяки, вираження власного емоційного стану та засоби їх реалізації.

Граматичні, лексичні та синтаксичні мовні засоби вираження емоційного стану, подяки та вибачення в англомовних текстах творів жанру літератури дитячого страждання. Експресивні мовленнєві акти як засоби реалізації комунікативних інтенцій оповідача.

Проаналізовано мову сучасних засобів масової комунікації, яка характеризується значним збільшенням експресивності. Поблема функціонування субстандартної лексики. Активне використання субстандартних одиниць у мові. Аналіз та розгляд наукової літератури.

Аналіз експресивних засобів мовної виразності в текстах антологій про російсько-українську війну. Використання просторово-часових компонентів, топонімів, стилістичних фігур, фразеологізмів для отображення емоційного стану та власного бачення війни.

Характеристика експресивності як категорійної ознаки сталих висловів. Аналіз виразово-зображувальних властивостей паралінгвальних стійких зворотів. Особливість дослідження їх здатності передавати ставлення мовця до фактів навколишньої дійсності.

Експлікація та імплікація емоцій в політичному контексті як потужний лінгвістичний інструмент. Профілювання оціночної лексики з негативною та позитивною конотацією, її класифікація та інтерпретаційний аналіз з використанням моделі оцінки Appraisal Model.

Проблема доцільності використання експресивних компонентів у сучасному українськомовному науковому дискурсі. Визначення найефективніших засобів української мови, які формують впевнене й захопливе наукове мовлення, не порушуючи його стильової однорідності.

Дослідження комунікативно-прагматичного аспекту функціонування термінів англомовного дипломатичного дискурсу. Класифікація експресивності термінів дипломатичного дискурсу. Характеристика прагматичних категорій оцінки, власне експресивності та тональності.

Аналіз прагматичного аспекту функціонування термінів у дипломатичному дискурсі. Визначення, що термінам дипломатії властива експресивність, яку диференційовано за трьома прагматичними категоріями: оцінка, власне експресивність та загальна тональність.

Дослідження модальності та виокремлення мовної експресивності як різновиду модальності. Зв’язок експресивної функції з номінативною й комунікативною. виокремлення експресивності від інших різновидів модальності, умови реалізації прагматичної функції.

Аналіз виражальних можливостей лексичних, синтаксичних, морфологічних одиниць в українській та французькій поезії. У контексті мовознавчої проблематики дослідження синтезу мистецтв (поезії – з музикою і живописом), способів утворення експресивних ефектів.

Характеристика експресивно-стилістичних фразеологізмів (нейтральні, книжні, розмовні) у мовотворчості В. Нечитайла. Аналіз розмовних фразеологічних одиниць, їх основні відтінки. Розмовна фразеологія як невичерпне джерело створення гумористичного ефекту.

Підходи до тлумачення емпатії в лінгвістиці. Трансформація мовленнєвоактової парадигми на сучасному етапі розвитку мовознавства з уточненням поняття "дискурсивний акт". Комунікативні комплекси як механізми взаємовпливу в ході емпатійного спілкування.

Розгляд концепції двосторонньої залежності утворення оказіоналізмів від екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників. Особливість мови української періодики кінця ХХ ст. Роль екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників у виникненні оказіоналізмів.

Дослідження екстралінгвальних умов та лінгвістичних особливостей утворення лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час пандемії коронавірусу. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик. Контамінація як спосіб словотвору.